Постанова № 25296953, 30.05.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/3374/11

рядок статзвіту -8.2.8

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Корчинській В.А.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІПАК»-Олійника Р.М.;

представника відповідача - Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби - Бондаревої В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІПАК»до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 30 травня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 червня 2012 року.

Позивач -Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІПАК»(надалі -ТОВ «АЛВІПАК») звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області (надалі - ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області, відповідач), яким просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 року № 00024617422009/17-3/34835230/7358, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осі в сумі 3133,13 грн., в т.ч. 2506,5 грн. - за основним платежем, 626,63 грн. -за штрафними санкціями; 2) стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Державною податковою інспекцією у м.Ужгороді Закарпатської області з 26.08.2011 р. по 01.09.2011 р. було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «АЛВІПАК»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2008 р. до 30.06.2011 р., про що складено акт перевірки від 08.09.2010 р. № 2079/17-318/34835230.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. № 0002461742 2009/17-3/34835230/7358, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3133,13 грн., в т.ч. 2506,5 грн. - за основним платежем, 626,63 грн. - за штрафними санкціями.

ТОВ «АЛВІПАК»вважає висновки, які містяться в акті перевірки від 08.09.2011 р. безпідставними та необгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі даного акту -протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. На думку позивача, акт перевірки № 2079/17-318/34835230 від 08.09.2010 р. складений у порушення вимог «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. N 984 (надалі -Порядок N 984), відповідно до п.6 якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Позивач зазначає, що в порушення вищенаведеного, в акті перевірки від 08.09.2011 р. не встановлено факти порушення платником податків вимог податкового законодавства з посиланням саме на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Натомість, зі змісту акту перевірки від 08.09.2011 р. випливає, що податковий орган донарахував податок на доходи фізичних осіб виключно на підставі пояснень, відібраних у колишньої посадової особи ТОВ «АЛВІПАК»- головного бухгалтера ОСОБА_3, що стверджує про проведення додаткових виплат до заробітної плати найманому працівнику, які в бухгалтерському обліку не обліковано та не проведено («зарплата у конвертах»), а також не включені до суми місячного оподатковуваного доходу за виконання умов трудового договору та відповідно не оподатковані. Однак, вказані пояснення не відповідають дійсності. Насправді, працівникам виплачувалась лише офіційна заробітна плата, що належним чином була відображена у бухгалтерському обліку та оподаткована.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки № 2079/17-318/34835230 від 08.09.2010 р. на думку позивача не відповідають дійсності, належним чином не доводяться податковим органом, а є лише припущеннями, а податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. № 0002461742 2009/17-3/34835230/7358, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3133,13 грн., в т.ч. 2506,5 грн. - за основним платежем, 626,63 грн. - за штрафними санкціями, прийняте на підставі даного акту є протиправним та підлягає скасуванню.

05 грудня 2011 року до канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду подано заперечення на адміністративний позов ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області від 05.12.2011 р. № 9788/10/10 (а.с. а.с. 38-39), згідно яких відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне. При проведенні перевірки позивача були використані матеріали, які були надані відділом податкової міліції ДПІ у м. Ужгороді, а саме відібрані пояснення у колишньої посадової особи ТОВ «АЛВІПАК»- головного бухгалтера ОСОБА_3 Згідно з такими -ТОВ «Алвіпак»проводились додаткові виплати до заробітної плати найманому працівнику, які в бухгалтерському обліку не обліковано та не проведено («зарплата в конвертах»), а також не включені до суми місячного оподаткованого доходу за виконання умов трудового договору та відповідно не оподатковані. Згідно з поясненнями головний бухгалтер ОСОБА_3 отримував офіційну зарплату та додаткову оплату, яка обчилювалась як різниця між офіційною зарплатою та сумою в 2000,00 грн., тобто офіційна зарплата разом з доплатою складали 2000,00 грн. щомісячно.

Сума виплат за період, що перевіряється, в розрізі платників складає 16710,00 грн. та відповідно донарахована сума податку на доходи фізичних осіб складає 2506,50 грн. (сума виплати 16710,00. грн. х 15%).

Отже, за наслідками перевірки встановлено порушення пп.4.2.1. п.4.2. ст.4., пп.8.1.1. п.8.1. ст.8, п.п.б) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.164.2.1. п 164.2. ст.164, пп.168.1.1. п.168.1. ст.168. Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі -ПКУ), внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 2506,50 грн. та встановлено порушення в частині не включення до податкових розрахунків за формою 1 ДФ відомостей про виплачені суми додаткових виплат по найманим працівникам. Враховуючи наведене, відповідач просить ТОВ «АЛВІПАК»відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з обставин, викладених у позовній заяві підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях проти позову, просить у задоволенні такого відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області з 26.08.2011 р. по 01.09.2011 р. проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «АЛВІПАК» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2008 р. до 30.06.2011 р., про що складено акт перевірки від 08.09.2010 р. № 2079/17-318/34835230 (а.с. а.с. 6-10).

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 р. № 0002461742 2009/17-3/34835230/7358, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 133,13 грн., в т.ч. 2506,5 грн. - за основним платежем, 626,63 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 15).

Згідно листа про надання відповіді ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області від 20.09.2011 р. за №7361/10/17-3, ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області, розглянувши заперечення від 13.09.2011 р. (а.с. а.с. 11-12) на акт документальної перевірки від 08.09.2010 р. № 2079/17-318/34835230 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «АЛВІПАК», повідомляє, що підстави для внесення змін до акту перевірки від 08.09.2010 р. № 2079/17-318/34835230 відсутні (а.с. а.с. 13-14).

Відповідно до п.3 р.І Порядку N 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно п.6 р.І Порядку N 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного, в оскаржуваному акті перевірки від 08.09.2011 р. не встановлено факти порушення платником податків вимог податкового законодавства з посиланням саме на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Згідно п.п.54.3.2. ст.54 ПКУ податковий орган вправі самостійно визначити податкове зобов'язання платнику податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Такі дані встановлюються на підставі наявних первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій і фіксують факти здійснення господарських операцій (п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV)

Отже, визначення податкового зобов'язання внаслідок встановлення факту заниження позивачем податкового зобов'язання лише на підставі пояснень колишніх працівників платника податку та без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку суперечить приписам п.п.54.3.2. ст.54 ПКУ.

Крім того, судом встановлено, що пояснення колишнього працівника ТОВ «Алвіпак»- головного бухгалтера ОСОБА_3, про додаткові виплати до заробітної плати спростовуються показами допитаного судом в якості свідка ОСОБА_4, який є власником та директором ТОВ «АЛВІПАК». Відповідно до наданих ним свідчень працівникам ТОВ «АЛВІПАК»виплачувалась лише офіційна заробітна плата, що належним чином була відображена у бухгалтерському обліку та оподаткована. Жодних додаткових виплат працівники не отримували.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення і з огляду на це, суд вважає, що позивачем виконані вимоги зазначеної статті в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій (ч.1 ст.2 КАС України), у справах щодо оскарження рішень таких суб'єктів суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, а згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову -і відповідачем цього не зроблено, а обставини справи підтверджують правомірність позовних вимог ТОВ «ЛВІПАК», суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, належним чином доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відтак, слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 коп. (квитанція № 62 від 13.10.2011 р.) до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІПАК»до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011 року № 0002461742 2009/17-3/34835230/7358, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 133,13 грн. в т.ч. 2 506,50 грн. за основним платежем, 626,63 грн. за штрафними санкціями,

Стягнути з Державного (місцевого) бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІПАК»судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.