Постанова № 25296608, 26.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2012 р. Справа №2а-2364/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Кудряшової А.М.

при секретарі судового засідання Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Крузе Г.В., довіреність № 2 від 03.01.2012 року;

від відповідача - Лукпанова К.В., довіреність від 01.03.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Красногвардійське виробниче управління житлово- комунального господарства»

до Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Красногвардійське виробниче управління житлово- комунального господарства» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0000762301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства, 8513020401» на 10189,44 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті перевірки № 5071/23-1/03348258 від 07.11.2011 року висновки про порушення позивачем п. 326.2 ст. 326 Податкового кодексу України, що призвело до заниження збору за спеціальне водокористування за півріччя 2011 року на суму 10188,44 гривень, покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення №0000762301 від 16.11.2011 року, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що відповідно до п. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Тобто, законодавцем чітко визначено платника збору за воду, яка втрачена в системах водопостачання, яким є власник мереж водопостачання. Разом з тим, як посилається позивач, на момент створення (реєстрації) суб'єкта господарювання (КП «КВУЖКГ») статутний фонд не сформовано, а тому у власності позивача систем водопостачання немає. Системи водопостачання знаходяться у комунальній власності Красногвардійської територіальної громади в особі Красногвардійської селищної ради. Системи водопостачання не є власністю КП «КВУЖКГ» та не перебувають на балансі підприємства, що знайшло своє підтвердження також у висновках експерта № 38/09 від 20.01.2010р. з аналогічного питання, а також зазначено у листі Красногвардійського селищного голови.

Як зазначив позивач, відповідно до звіту при використання води (форма 2-ТП (водгосп) втрати води у розмірі 68100куб.м. відображено у гр. 20, тобто втрати при транспортуванні. А враховуючи, що згідно з п. 324.4.6 ст. 324 Податкового кодексу України збір не справляється за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах, то, на думку позивача, обсяги спожитої води за даними КП «КВУЖКГ» є вірними, а податкове повідомлення-рішення №0000762301 від 16.11.2011 року є неправомірним.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.03.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у запереченнях на позов. Зокрема, зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування немає. На його думку, зауваження позивача на останніх словах п. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України («в їх системах водокористування») в підтвердження того, що збір сплачується лише власниками системи водопостачання безпідставне, так як п. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України взагалі не передбачає наявності факту знаходження такої системи саме у власності водопостачальника. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позивач є суб'єктом плати збору за спеціальне водокористування саме щодо фактичного обсягу води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, оскільки Податковим кодексом чітко визначено, що обсяг втрат води відноситься до об'єкту оподаткування збором. Проведеною ж перевіркою було встановлено, що у податковій декларації по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за перше півріччя 2011 року (вхід. від 20.07.2011р.) позивачем занижено об'єкт оподаткування, так як до нього не включено обсяг використаної води у вигляді втрат води в системі водопостачання - 68100 куб.м. (рядок 4.1.2.1 стовбці 3 звіту за формою № 2-ТП (водгосп), внаслідок чого позивачу було донараховано суму грошового зобов'язання по збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства в розмірі 10188,44грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 1грн. на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, враховуючи норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України. Крім того, відповідач заявив клопотання про заміну відповідача по справі у зв'язку із реорганізацією Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим в Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у зв'язку з прийняттям такого повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства», є юридичною особою, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №447287.

З 31.10.2011 року по 02.11.2011 року Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання Комунальним підприємством «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства» вимог податкового законодавства відносно збору за спеціальне використання води за півріччя 2011р., за результатами якої складений акт №5071/23-1/03348258 від 07.11.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ст. 30 Водного кодексу України від 06.06.1995р. № 213/95-ВР, зі змінами і доповненнями, п. 326.2 ст. 326 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, яке виразилося у тому, що КП «Красногвардійське ВУЖКГ» у період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. до об'єкту обчислення збору за спеціальне водокористування не включало обсяги втрат води при її транспортуванні в системі водопостачання, в результаті чого об'єкт обчислення збору за спеціальне водокористування за перше півріччя 2011р. був занижений на 68100куб.м. на загальну суму 10188,44грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0000762301 від 16.11.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства на 10188,44грн. основного платежу та застосовано штрафну санкцію на суму 1грн. (а.с. 11).

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 21.11.2011р. вх. № 457.

Як свідчать матеріали справи, не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПА в АР Крим, рішенням якої за вих. № 180/10/25-023 від 20.01.2012р. в задоволенні скарги КП «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства» було відмовлено, а оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 15-17).

За результатами розгляду повторної скарги позивача до Державної податкової служби України, рішенням ДПС України за вих. № 2579/6/10-2215 від 13.02.2012р. в задоволенні скарги КП «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства» також було відмовлено, а оскаржене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 18).

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій по збору за спеціальне водокористування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України (далі - Кодекс) водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб відповідно до ст. 48 Кодексу.

Статтею 48 Кодексу визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Слід зауважити, що ст. 49 Кодексу передбачено, що спеціальне водокористування є платним. Статтею 49 Кодексу також встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволів, порядок погодження та видачі яких регулюється нормами Порядку.

Відповідно до ст. 30 Кодексу збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин.

Розмір збору за використання води визначається на основі нормативів збору, фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів використання води (ч. 2 ст. 30 Кодексу).

Збір за воду, втрачену при її транспортуванні, стягується з власників мереж водопостачання (ч. 5 ст. 30 Кодексу).

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (ч. 7 ст. 30 Кодексу).

Згідно зі ст. 43 Закону України від 25.06.91 р. N 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" збір за спеціальне використання природних ресурсів установлюється на основі нормативів збору і лімітів їх використання.

П. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначає, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

П. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України визначає, що об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Крім того, згідно з п. 326.2 ст. 326 Податкового кодексу України збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником збору за спеціальне водокористування водних ресурсів, має дозволи на спеціальне водокористування № 351 від 18.02.2010 року та № 351 від 08.02.2010 року.

Відповідно до акту перевірки, обсяг використаної води за 1 півріччя 2011 року, за даними підприємства, складав 5600куб. м., в той час як за даними податковим органом було встановлено заниження об'єкту обчислення збору за спеціальне водокористування за перше півріччя 2011 року на 68100куб.м., що призвело до заниження податкових зобов'язань із збору за спеціальне водокористування водних ресурсів за 1 півріччя 2011 року на 10188,44 гривень.

Судом встановлено, що відхилення між даними підприємства та даними податкового органу виникли у зв'язку з тим, що підприємство здійснювало розрахунок збору за спеціальне водокористування водних ресурсів виходячи з обсягу використаної води без урахування втрат в системах водопостачання.

На думку позивача, оскільки зазначені системи водопостачання не є власністю підприємства та не знаходяться на його балансі, відповідно до п. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України підприємство правильно визначило суму збору за спеціальне водокористування без урахування втрат в системах водопостачання.

Перевіряючи обґрунтованість позиції Комунального підприємства «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Красногвардійської селищної ради від 21.02.2008 року № 561 виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню визначено Комунальне підприємство «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства».

Згідно з листом Красногвардійської селищної ради від 19.03.2009 року №145/03-1 Комунальне підприємство «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства» визначено виконавцем послуг по водопостачанню споживачам смт. Красногвардійське, система водопостачання та свердловини, які забезпечують споживачів смт. Красногвардійське водою, знаходяться у власності Красногвардійської територіальної громади, в користування та на баланс підприємства передані не були.

Разом з тим, як було зазначено, згідно зі ст. 30 Водного кодексу України збір за воду, втрачену при її транспортуванні, стягується з власників мереж водопостачання, що також кореспондується з п. 324.1 ст. 324 та п. 326.2 ст. 326 Податкового кодексу України. Таким чином, законодавець чітко визначив платника збору за воду, яка втрачена в системах водопостачання, яким є власник мереж водопостачання.

Враховуючи, що відповідно до матеріалів справи позивач не є власником систем водопостачання, вони не були передані йому у користування, не знаходяться на його балансі, позивач вірно обчислював збір за спеціальне водокористування виходячи з обсягу води, який використовувався позивачем без урахування обсягу води, втраченої під час її транспортування.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність нарахування позивачу податкових зобов'язань із збору за спеціальне водокористування водних ресурсів за 1 півріччя 2011 року на 10188,44 грн., та, як слідство, нарахування штрафних санкцій в розмірі 1грн., а відтак податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 16.11.2011 року №0000762301 є таким, що не відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000762301 від 16.11.2011 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.04.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 03.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 55, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 16.11.2011 року №0000762301, прийняте стосовно Комунального підприємства «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства, 8513020401» на 10189,44 гривень.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 23 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.