Ухвала суду № 25296203, 15.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/5018/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В.,

за участю сторін:

від позивача: Діброви Л.О., представника за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_4, представника за довіреністю,

ОСОБА_5, представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" листопада 2011 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Баранівському районі до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 01 листопада 2011 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у Баранівському районі задовольнив.

Стягнув з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_6 на користь держави в особі Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції заборгованість в розмірі 41926,28грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на підтвердження сплати податку на додану вартість ним надані банківські виписки з прямою вказівкою призначення платежу, проте податкова інспекція неправомірно зарахувала ці кошти в погашення боргу, який виник раніше, незважаючи на те, що податковий орган не наділений правом чи обов"язком змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Крім того, відповідач зазначає, що Баранівською МДПІ пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заявлених сум.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а. с. 58 - 60), в якому просить стягнути з приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_6 41926,28 грн. податкового боргу за рахунок його коштів з рахунків у банках.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач як платник податків знаходиться на обліку в Баранівській МДПІ з 01.12.1994 року та має непогашену заборгованість по податку на додану вартість до бюджету на загальну суму 41926,28 грн. Вказує, що вказана заборгованість виникла в результаті винесеного податкового повідомлення-рішення № 000004217/0 від 16.03.2009 року, згідно поданих до державної податкової інспекції податкових декларацій за період березень - грудень 2009 року, січень 2010 року, та донарахованих податковим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення податкового законодавства; задекларовані і донараховані суми податкових зобов'язань є узгодженими.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.12.1994 року № 1/21 і як платник податків знаходиться на обліку в Баранівській МДПІ з 01.12.1994 р., код ЄДРПОУ НОМЕР_1.

Обліковою карткою платника станом на 11.10.2011 року та історією виникнення податкового боргу стверджується, що СПД ОСОБА_6 станом на 11.05.2011 року має заборгованість перед бюджетом в сумі 41926,28 грн., з яких основного боргу - 26684,92 грн., 15137,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 103,90 грн. нарахованої пені.

Вказана заборгованість виникла згідно поданих приватним підприємцем ОСОБА_6 до державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість за березень - грудень 2009 року, січень 2010 року, донарахованої суми штрафних санкцій та пені з податку на додану вартість за порушення податкового законодавства.

За відповідачем також рахується борг згідно податкового повідомлення-рішення № 000004217/0 від 16.03.2009 року (винесеного на підставі акту № 12/170/2206812450 від 02.03.2009 року), яке платником було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року оскаржуване рішення скасовано в частині донарахування основного платежу в сумі 9971,00 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року залишено без змін.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.02.2000р. № 2181, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі-Закон), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Підпунктом 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону, податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума заборгованості, визначена Баранівською міжрайонною державною податковою інспекцією, вважається узгодженою.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

В судовому засіданні апеляційного адміністративного суду представник позивача пояснила, що кошти, перераховані позивачем згідно банківських виписок, копії яких містяться в матеріалах справи, зараховувались в погашення заборгованості згідно облікової картки. Оскільки відповідачем в податковій декларації за травень 2009 р. визначена до сплати сума ПДВ 298 грн., а фактично сплачено 512 грн., то залишок коштів в зв"язку з відсутністю призначення платежу, зараховувався в погашення заборгованості по податковому повідомленню-рішенню № 000004217/0 від 16.03.2009 року. Крім того, відповідач не сплатив у визначені законом строки податок на додану вартість, визначений в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень та квітень 2009 р. Отже, у відповідача одночасно виникла заборгованість по податковому повідомленню-рішенню та по податковим зобов"язанням по податковим деклараціям з ПДВ. Представник позивача також пояснила, що податкове повідомлення-рішення № 000004217/0 відповідачем оскаржувалось в судовому порядку, але до суду він звернувся не у десятиденний строк, тобто рахувався податковий борг по особовій картці. Кошти платника податків, які надійшли на сплату зобов"язань щодо податку (обов"язкового платежу), спрямовувались на погашення податкових зобов"язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних строків їх сплати.

Вказані пояснення представника позивача підтверджуються податковими деклараціями з податку на додану вартість (а. с. 8 - 29), банківськими виписками, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні (а. с. 70 - 84).

Слід також зазначити, що Баранівською МДПІ вручено дві податкові вимоги для відповідача, які залишились не задоволеними.

Крім того, необхідно зазначити, що з копії банківських виписок з ЖОД "Райффайзен банк "Аваль" за період з 29 травня 2009 року по 30.03.2010 року не вбачається, згідно яких саме податкових-повідомлень рішень погашалися суми штрафів та пені.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, ст. 102 Податкового кодексу України встановлює строк примусового стягнення податкового боргу 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Нормами статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" також передбачалася можливість стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов"язання.

Відповідно до пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 вказаного Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 99 КАС України строк звернення податкового органу з позовом про стягнення податкового боргу становить 1095 днів з моменту виникнення права на подання такого позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу Державна податкова інспекція у Баранівському районі вул. Першотравенська, 17,смт. Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700

3- відповідачу ОСОБА_6 АДРЕСА_1