Ухвала суду № 25296199, 14.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/4712/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"14" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Луценку Т.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

відповідача: ОСОБА_4, представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" серпня 2011 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства " Мар'янівський склозавод" до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 04 серпня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Мар"янівський склозавод" до Баранівської МДПІ у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнив.

Визнав недійсним та скасував податкове повідомлення-рішення Баранівської МДПІ у Житомирській області № 0000171600 від 14.04.11 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву без задоволення. В апеляційній скарзі відповідач, зокрема зазначає, що суд не з"ясував, де знаходяться комерційні вузли газу, хто є газотранспортною організацією, як фактично відбувалось постачання газу для споживача, де і яким чином підписувались акти прийому-передачі газу, чому ці акти не підписані представником газотранспортної організації. Також зазначає , що суд не врахував, що постачальник газу ТОВ "Газторг Україна" не має необхідних умов для ведення господарської діяльності, у нього відсутні основні фонди, достатній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому воно не могло здійснювати постачання газу позивачу. Вважає, що позивачем податковий кредит сформовано штучно.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Приватне акціонерне товариство "Мар'янівський склозавод" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Баранівської МДШ №0000171600 від 14.04.2011 р.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 72246,0 грн. за січень 2011 року у взаємовідносинах з ТОВ "Газторг Україна", оскільки здійснення операцій з вказаним контрагентом підтверджено відповідними первинними документами.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що з 28.03.2011 року по 29.03.2011 року працівниками Баранівської МДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року суб'єкта господарювання ВАТ "Мар"янівський склозавод" (ЄДРПОУ 00480810) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Газторг Україна" (ЄДРПОУ 36185253) за січень 2011 року, про що складено акт №25/16/00480810 від 29.03.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит за січень 2011 року в сумі 72246,0 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Газторг Україна".

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000171600 від 14.04.2011 р., яким ВАТ "Мар"янівський склозавод" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 90308,00 грн., з яких 72246,00 грн. податок на додану вартість та 18062,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Вказаним рішення встановлено порушення ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та п.198,1, п.198,6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість. Крім того, суд вказав, що відсутні підстави вважати, що укладений правочин, спрямований на фактичне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушує публічний порядок, або вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, чи господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та зазначає таке.

Матеріалами справи стверджується, що 18.12.2009 року між ТОВ "Газторг Україна" та ВАТ "Мар"янівський склозавод" (на момент подачі позову до суду та на час розгляду справи - ПАТ "Мар"янівський склозавод) були укладені договори № 1 про надання послуг по забезпеченню постачання природи газу та № 12/09-18702 на постачання природного газу, згідно з яким в січні 2011 року ТОВ Газторг Україна" передало, а ВАТ "Мар"янівський склозавод" прийняло природній газ на суму 1 019 939, 04 грн. Факт здійснення даної господарської операції підтверджується актами прийому-передачі № 33 та 34 від 31 січня 2011 року та податковою накладною № 11 від 31.01.2011 року (а. с. 33-35).

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, з урахуванням вимог чинного законодавства наявність податкової накладної від 31.01.2011 р. за № 11 була достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ "Газторг Україна" позивачем надані акти прийому-передачі вартісних показників природного газу за січень 2011 року від 31.01.2011 року № №0000000033, 0000000034, та копії платіжних доручень, як доказ сплати отриманих товарів (послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з умовами договору №1 від 18.12.2009 року ТОВ 'Тазторг Україна" зобов'язувалось надати послуги ВАТ "Мар"янівський склозавод" по постачанню природного газу, а останній - зобовязаний прийняти та оплатити вказані послуги, обумовлені договором.

Договором № 12/09-18/02 та додатковою угодою до нього постачальник (ТОВ "Газторг Україна") зобов"язалось передати у власність позивачу в 2010-2011 роках природний газ, а споживач прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

ТОВ "Газторг Україна" повністю виконало взяті на себе зобов'язання по забезпеченню постачання природного газу в обсязі, передбаченому в договорі на постачання природного газу, а ВАТ "Мар"янівський склозавод", в свою чергу, сплатило його вартість. Таким чином, настали правові наслідки обумовлені договором №1 від 18.12.2009 та договором й 12/09-18/02.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Зважаючи на те, що первинними документами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується реальне виконання сторонами умов укладених договорів, висновки податкового органу про нікчемність договорів є безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги про штучне формування позивачем податкового кредиту та неможливість ТОВ "Газторг Україна" здійснювати постачання газу через відсутність умов для ведення господарської діяльності, то на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано суду вироку у кримінальній справі про фіктивне підприємництво ТОВ "Газторг Україна" та підроблення первинних документів про передачу газу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Постанова суду відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство " Мар'янівський склозавод" вул. Заводська, 1,смт.Мар'янівка,Баранівський район, Житомирська область,12725

3- відповідачу Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція вул.Першотравнева,17,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700