Ухвала суду № 25296173, 08.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/2764/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Друзенко Н.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В.,

за участю сторін:

від позивача: Панасюка Я.М. - керівника,

Мелети А.М., представника за довіреністю,

Горголя В.В., представника за довіреністю,

від відповідача: не з"явився,

від третіх осіб: не з"явились,

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" та Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2011 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Інтермет", Товариство з обмеженою відповідальністю "Радівське" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі №0000482351/0 від І4.06.2011 року в частині збільшення Публічному акціонерному товариству "Рівневтормет" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 44056,00 грн., в тому числі 35245,00 грн. - за основним платежем та 8811,00 грн. - за штрафними санкціями. В решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, сторони звернулись до суду з апеляційними скаргами.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Позивач вважає постанову суду необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини і факти, які відображені в постанові суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та неповно з"ясовані. Зокрема зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що позивач безоплатно передав поголів"я свиней, так як вищезгадане поголів"я по договору оренди майна було передано в платне користування, а тому ДПІ у Рівненському районі не мала жодних правових підстав для донарахування позивачу грошових зобов"язань; також суд дійшов хибного висновку щодо господарських операцій з ТОВ НВФ "Інтермет", адже твердження відповідача були необгрунтовані і базувалися лише на припущеннях.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 7.8. ст. 7 , п. 10.1. ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що скарги задоволенню не підлягають, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Рівневтормет" звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000482351/0 та №0000492351/0 від 14.06.2011 року.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказав, що підставою для винесення оспорюваних рішень слугували висновки акту планової виїзної податкової перевірки, який оформлений без дотримання вимог чинного законодавства, позаяк ґрунтується не на встановлених в межах перевірки фактичних даних, а на різного роду припущеннях та по своїй суті зводиться до перекручування даних з метою обґрунтування безпідставних тверджень про нікчемність правочинів. Позивачем також вказано, що в рамках перевірки були використані інші ніж податкова звітність позивача документи, що є прямим порушенням вимог законодавства. Крім того, позивач не погоджується з обставинами, які покладено в основу висновків про порушення ПАТ "Рівневтормет" вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року в рамках господарських операцій з ТОВ НВФ "Інтермет", позаяк дані операції підтверджені належним чином оформленими первинними документами обліку, як і сума сплаченого в ціні брухту чорних металів ПДВ підтверджена податковими накладними, виписаними суб'єктом господарювання, який, на момент їх оформлення був зареєстрованим платником ПДВ. Також вказав, що придбаний у ТОВ НВФ "Інтермет" брухт був використаний ПАТ "Рівневтормет" у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, що також підтверджено первинними документами бухгалтерського і податкового обліку. Позивач вважає, що висновки ДШ у Рівненському районі про нікчемність вказаних операцій зроблені виключно на підставі актів податкових перевірок ТОВ НВФ "Інтермет", обставини встановлені якими, з огляду на індивідуалізацію відповідальності, не можуть ставитися в вину ПАТ "Рівневтормет". Що стосується висновків відповідача про порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та, відповідно, п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року в рамках господарських операцій з ТОВ "Радівське", то такі, на переконання позивача, не мають під собою жодного документального підґрунтя. Позивач стверджує, що податковий орган під час перевірки не виявив жодної документації, на підтвердження факту реалізації поголів'я свиней для вказаного чи іншого контрагента, а тому висновки про наявність такої операції є абсолютно безпідставними. Доводить, що поголів'я свиней здавалось позивачем в оренду для ТОВ "Радівське", а не відчужувалось, і його балансова вартість була включена позивачем до балансової вартості запасів, які приймають участь у формуванні валових доходів/витрат шляхом коригування зміни вартості запасів, а тому жодних правових підстав для оподаткування такої операції, як операції з продажу, не було. Висновки відповідача про завищення валових витрат внаслідок неповного відображення у податковому обліку кредиторської заборгованості по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності заперечує, покликаючись на те, що ПАТ "Рівневтормет" у повній відповідності до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року включило суму такої кредиторської заборгованості до складу своїх валових доходів, а от обов'язку зменшувати при цьому ще й попередньо задекларовані валові витрати законодавець на платника податків не покладав, а тому протилежні доводи ДПІ у Рівненському районі є протиправними. Що стосується доводів податкового органу про необхідність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму авансового внеску з дивідендів за 2009 рік в розмірі 28425,00 грн., то такі заперечує, як фактом відсутності рішення про виплату дивідендів, так і фактом збитковості товариства в даному періоді. Вказує, що податковий орган не досконало вивчив питання походження нерозподіленого прибутку, зафіксованого в балансі на початок 2009 року, та зробив висновки за рахунок неправомірно розширеного тлумачення норм законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що з 15 квітня по 16 травня 2011 року, з продовженням терміну на 5 робочих дні, посадовими особами ДШ у Рівненському районі було проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Рівневтормет" за період діяльності з 01.07.2009 року-по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки оформлений акт №387/61/23-141/13969919 від 30.05.2011 року (а.с.9-30 том 1). Акт підписаний посадовими особами платника податків із відміткою про незгоду з його висновками та з подачею письмових заперечень (а.с.31-32 том 1), на які податковим органом надано відповідь (а.с.33-38 том 1).

На підставі вказаного акту 14.06.2011 року ДПІ у Рівненському районі винесені:

- податкове повідомлення-рішення №0000482351/0, згідно з яким ПАТ "Рівневтормет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 298900,00 грн., в тому числі 239120,00 грн. - за основним платежем та 59780,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.7 том 1);

податкове повідомлення-рішення №0000492351/0, згідно з яким ПАТ "Рівневтормет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 218275,00 грн., в тому числі 174620,00 грн. - за основним платежем та 43655,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.8 том 1).

Грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств складається з:

- 195488,00 грн. основного платежу та 48872,00 грн. штрафної санкції за операціями з поставки брухту чорних металів ТОВ НВФ "Інтермет";

- 6820,00 грн. основного платежу та 1705,00 грн. штрафної санкції за операціями з податкового обліку кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності;

- 8387,00 грн. основного платежу та 2097,00 грн. штрафної санкції за операціями з відчуження поголів'я свиней;

- 28425,00 грн. основного платежу та 7106,00 грн. штрафної санкції за операцією з оподаткування авансового внеску з суми дивідендів за 2009 рік.

Грошове зобов'язання з податку на додану вартість складається з:

- 167910,00 грн. основного платежу та 41978,00 грн. штрафної санкції за операціями з поставки брухту чорних металів ТОВ НВФ "Інтермет";

- 6710,00 грн. основного платежу та 1677,00 грн. штрафної санкції за операціями з відчуження поголів'я свиней (а. с. 191 -193 том 3).

Податкове повідомлення-рішення №0000482351/0 від 14.06.2011 року, згідно з яким ПАТ "Рівневтормет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині збільшення позивачу 28425,00 грн. основного платежу та 7106,00 грн. штрафної санкції за операцією з оподаткування авансового внеску з суми дивідендів за 2009 рік, мотивоване фактом порушення позивачем вимог пп.7.8.2 п.7.8. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008 року з урахуванням змін, внесених до нього Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-УІ від 27.04.2010 року.

На обґрунтування своєї позиції позивачем до матеріалів справи долучено витяг зі статуту (а.с.65-70 том 1), витяг з протоколу загальних зборі акціонерів №16 від 30.04.2010 року в порядку денного якого відсутнє питання про виплату дивідендів, декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, звіти про фінансові результати за 2007-2009 роки, де зафіксовано збитки та звіти за 2005-2006 роки (а.с.156-166 том 1).

Відповідно до пп.7.8.1, п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинного на час існування відповідних правовідносин) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Згідно з пп.7.8.2 даного пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п.10.1 ст.10 цього Закону (25%), нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п.10.1 ст.10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п.10.1 ст.10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію п.7.2, пп.7.8.5 п.7.8 ст.7 чи пп. 10.2.3 п.10.2 ст.10 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" №514-УІ від 17.09.2008 року (в редакції до 30.04.2010 року) виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

Матеріалами справи стверджується, що у 2007-2009 роках підприємство мало збиткову діяльність. Рішень щодо виплати акціонерам дивідендів з чистого прибутку та із суми облікованого на початок 2009 року у балансі товариства нерозподіленого прибутку на рівні 379000,00 грн. загальні збори ПАТ "Рівневтормет" не приймали і доказів про протилежне податковим органом суду не надано. В порядку денному протоколу загальних зборів акціонерів №16 від 30.04.2010 року відсутнє питання про виплату дивідендів акціонерам.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-VI від 27.04.2010 року було суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму, яка надавало право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008 року (в редакції пункту 11 розділу VII Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-VI від 27.04.2010 року) виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Згідно пункту 1 розділу VII Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154-УІ від 27.04.2010 року, цей закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 01 січня 2010 року, крім пункту 47 статті 6, статті 9, пунктів 62 і 64 статті 33, статей 62 і 82, пунктів 8-13 розділу VII "Прикінцеві положення", які застосовуються з дня його опублікування, тобто з 30 квітня 2010 року.

Суд першої інстанції правильно вказав, що з урахуванням внесених змін підприємства - емітенти, які за результатами роботи за 2009 рік отримали прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, або мають нерозподілений прибуток минулих років, були зобов'язані до 30.06.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/або його прибутку минулих років.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №22-рп/2010 від 30.11.2010 року положення статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" №2154Л^І від 27.04.2010 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000482351/0 від 14.06.2011 року в частині збільшення ПАТ "Рівневтормет" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 28425,00 грн. - що складає авансовий внесок з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та застосована щодо цього штрафна (фінансова) санкція у сумі 7106,00 грн. ґрунтувалось на нормах законодавства, які відповідно до рішення Конституційного Суду України №22-рп/2010 від 30.11.2010 року визнані неконституційними, та прийняте за відсутності жодних доказів про ухвалення позивачем як емітентом корпоративних прав в 2010 році рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), а тому підлягає в цій частині скасуванню, як протиправне.

Податкове повідомлення-рішення №0000482351/0 від 14.06.2011 року, згідно з яким ПАТ "Рівневтормет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в частині збільшення позивачу 6820,00 грн. основного платежу та 1705,00 грн. штрафної санкції за операціями з податкового обліку кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, мотивоване фактом порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Податковий облік операцій з відображення у складі валових доходів кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності зафіксовано у журналі проводок за 9 місяців 2010 року, де обліковано період виникнення заборгованості (а.с.2-12 том 3). Та обставина, що ПАТ "Рівневтормет" формувало валові витрати по першій події позивачем визнається.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним на час існування відповідних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Облік у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ "Журавлинна фірма Клесів" з датою виникнення заборгованості 27.02.2006 року та 26.03.2006 року, перед ТОВ "ГощаГаз" з датою виникнення заборгованості 31.12.2006 року, та ще по 94 підприємствах з датою виникнення заборгованості 30.06.2007 року свідчить про те, що валові витрати по операціям з вказаними контрагентами були визначені за першою подією - оприбуткування товарів (робіт, послуг), що повністю відповідало вимогам пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону.

30.06.2010 року ПАТ "Рівневтормет" провело по обліку списання простроченої кредиторської заборгованості у зв'язку з тим, що сплинув термін позовної давності стягнення вартості отриманих позивачем товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним на час існування відповідних правовідносин, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону така сума заборгованості повинна включатися до валового доходу.

ПАТ "Рівневтормет" суму кредиторської заборгованості перед вищеназваними суб'єктами господарювання, що залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, на підставі пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону включило до складу своїх валових доходів.

Таким чином, у податкового органу не було підстав для висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 29748,99 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000482351/0 від 14.06.2011 року, в частині збільшення ПАТ "Рівневтормет" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" - в розмірі 6820,00 грн. основного платежу та 1705,00 грн. штрафної санкції за операціями з податкового обліку кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Податкові повідомлення-рішення №0000482351/0 та №0000492351/0 від 14.06.20І1 року, згідно з якими ПАТ "Рівневтормет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежами "податок на прибуток приватних підприємств" в частині 195488,00 грн. основного платежу та 48872,00 грн. штрафної санкції, а також за платежем "податок на додану вартість" в частині 167910,00 грн. основного платежу та 41978,00 грн. штрафної санкції за операціями з поставки брухту чорних металів ТОВ НВФ "Інтермет", мотивовані фактом порушення позивачем вимог п.5.1, п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

ПАТ "Рівневтормет" в охопленому перевіркою періоді віднесло на валові витрати 839554,00 грн. вартості брухту чорних металів, отриманих від ТОВ НВФ "Інтермет", та включило до складу податкового кредиту 167910,00 грн. ПДВ, нарахованого в ціні такого брухту.

Операції позивача з ТОВ НВФ "Інтермет" оформлені договором поставки брухту чорних металів №1 від 01.11.2009 року, за умовами якого ТОВ НВФ "Інтермет" взяло на себе зобов'язання поставляти своїм транспортом для ПАТ "Рівневтормет" партіями згідно заявок брухт і відходи чорних металів (а.с.80 том 1); видатковими накладними на загальну суму 1007464,80 грн. з ПДВ (839554,00 грн. - без ПДВ); (а.с.88-103 том 1), приймально-здавальними актами спец. форми №19 від тих же дат на ту ж загальну суму (а.с.104-139 том 1); платіжними дорученнями на загальну суму 850000,00 грн. (а.с.81-87 том 1), податковими накладними на загальну суму ПДВ 167910,60 грн.(а.с.140-155 том 1).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 вказаної статті Закону, не включаються до складу валових витрат, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вимогами пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 вказаного пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що валові витрати, а відповідно і податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ НВФ "Інтермет" належним чином не підтверджені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

Суд правильно вказав, що сама по собі наявність у позивача таких документів як накладних, податкових накладних та платіжних доручень не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат і податкового кредиту. Державна реєстрація контрагента і наявність у нього на момент видачі податкових накладних свідоцтва платника ПДВ також не може сама по собі бути доказом здійснення вказаним суб'єктом певних господарських операцій.

Колегія суддів враховує, що позивачем не надано жодних документів, які б підтвердили рух брухту чорних металів від продавця до покупця (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або залізничних квитанцій про приймання вантажу), які, з огляду на відстань між учасниками господарських операцій та габарити товару, повинні бути в наявності.

В ході проведення перевірки контрагента позивача - ТОВ НВФ "Інтермет", на якого договором поставки брухту чорних металів №1 від 01.11.2009 року покладався обов'язок поставляти своїм транспортом для ПАТ "Рівневтормет" партіями брухт і відходи чорних металів, також не було виявлено документів, по яких відбувався би рух брухту чорних металів від продавця до покупця, а також не встановлено документів, що підтверджують фактичну поставку для позивача такого брухту.

Колегія суддів також приймає до уваги встановлені ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в ході податкових перевірок ТОВ НВФ "Інтермет" факти безтоварності операцій з поставки для нього, зокрема і таким контрагентом, як ПП "Євро-ДГ" товарно - матеріальних цінностей, а тому поставка ТОВ НВФ "Інтермет" брухту чорних металів для ПАТ "Рівневтормет" також має ознаки безтоварної.

В зв"язку з викладеним, долучена до матеріалів справи копія договору №17/06-1 від 17.06.2008 року, укладеного з ПП "Євро-ДГ" на поставку для ТОВ НВФ "Інтермет" списаного обладнання і металоконструкцій б/в, не може розцінюватися як належний і допустимий доказ того, що ПП "Євро-ДГ" здійснювало від імені ТОВ НВФ "Інтермет" доставку брухту чорних металів ПАТ "Рівневтормет".

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в ході численних податкових перевірок ТОВ НВФ "Інтермет" було встановлено, що у даного контрагента відсутні товарно-матеріальні цінності (запаси), що свідчить про відсутність можливості реалізувати залишки товарних запасів; відсутні необхідні для виробництва реалізованої продукції трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює виробництво продукції та виконання робіт власними силами. Підприємство ТОВ НВФ "Інтермет" не надавало розрахунку податку з власників транспортних засобів, а згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України у даного підприємства відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні послуги. Враховуючи вищенаведене, податковий орган констатував, що ТОВ НВФ "Інтермет" не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності належними основними фондами та запасами, так як у нього відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безтоварність господарських операцій, зазначивши, що позивачем не підтверджено, що оприбутковані товари були поставлені саме тим контрагентом, на користь якого ним проведено оплату, і що саме ці товари використовувалися ним у власній господарській діяльності.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000482351/0 та №0000492351/0 від 14.06.2011 року у відповідній частині є правомірними.

Податкові повідомлення - рішення №0000482351/0 та №000049235170 від 14.06.2011 року, згідно з якими ПАТ "Рівневтормет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежами "податок на прибуток приватних підприємств" в частині 8387,00 грн. основного платежу та 2097,00 грн. штрафної санкції, а також за платежем "податок на додану вартість" в частині 6710,00 грн. основного платежу та 1677,00 грн. штрафної санкції за операціями з продажу поголів'я свиней, мотивовані фактом порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Операції позивача з ТОВ "Радівське" оформлені договором оренди майна №3/31 від 16.05.2007 року, за умовами якого ПАТ "Рівневтормет" передало в оренду поголів'я свиней в кількості 47 шт., ринкова вартість яких складає 26170,00 грн. на період з 16.05.2007 року по 16.11.2007 року, з вказівкою про пролонгування договору на той самий термін за відсутності заяв будь-якої із сторін про його розірвання (а.с.71-73 том 1), актом приймання-передачі від 16.05.2007 року (а.с.74 том 1), випискою з банківського рахунку, де зафіксовано сплату ТОВ "Радівське" для ПАТ "Рівневтормет" 30.11.2007 року - 967,74 грн. орендної плати за травень-листопад 2007 року та 09.10.2008 року - 2322,60 грн. орендної плати за період з травня 2007 року по вересень 2008 року (а,с.211-212 том 2).

Встановлено, що ПАТ "Рівневтормет" 16.05.2007 року передало ТОВ "Радівське" поголів'я свиней в кількості 47 шт., ринковою вартістю 26170,00 грн., за що отримало від останнього загалом 3290,34 грн. в якості орендної плати. На сьогоднішній день поголів'я свиней у ПАТ "Рівневтормет" та у ТОВ "Радівське" відсутнє, його доля невідома. Балансова вартість поголів'я визначена на рівні 33548,00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ПАТ "Рівневтормет" фактично здійснено операцію з безоплатної передачі ТОВ "Радівське" поголів'я свиней.

Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті. Згідно з п.1.31 цієї статті, продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п.4.1. ст.4 даного Закону, валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або, нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає, зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, суд правильно вказав, що операція з безоплатного надання позивачем для ТОВ "Радівське" поголів'я свиней підпадає під визначення операції з продажу, а відтак, вартість такого поголів'я підлягає включенню до складу валових доходів позивача і оподаткуванню податком на прибуток.

Також ця операція відповідно до п. 3.І. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, була об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.4.1. вказаного Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з п.4.2. вказаної статті, у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

ПАТ "Рівневтормет" господарську операцію з безоплатної передачі поголів'я свиней не оподаткувало ні податком на прибуток, ні податком на додану вартість, а тому ДПІ у Рівненському районі правомірно донарахувала позивачу грошові зобов'язання за результатами перевірки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень №0000482351/0 та №0000492351/0 від 14.06.2011 року у відповідній частині, та відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що судове рішення є законним та обгрунтованим, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а тому його належить залишити без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Рівневтормет" та Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Рівневтормет" вул.Н.Хасевича 35,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023 (р/п)

4 - третій особі Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Інтермет" вул. Молодогвардійська, 57, кв. 4, м. Миколаїв (р/п)

5 - третій особі Товариство з обмеженою відповідальністю "Радівське" вул. А.Мельника, 8/188, м. Рівне (р/п)