Ухвала суду № 25295216, 10.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р.Справа № 2а-8826/11/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - Могутова Андрія Миколайовича на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БК «СтройСкиф» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаїв Будторг», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю БК (далі ТОВ) «СтройСкиф» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0027402330 від 18 листопада 2011 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 87 583,33 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 21 895,83 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки відповідач дійшов висновків про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Миколаїв Будторг», у зв'язку з чим було прийнято спірне повідомлення-рішення. На думку позивача, ці висновки є помилковими та такими, що спростовуються обставинами його господарської діяльності.

Ухвалою суду від 20 лютого 2012 року, залучено ТОВ «Миколаїв Будторг» до участі у траві в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що висновки акту перевірки щодо встановлених з боку позивача порушень, вважав обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідно таким, що прийнято правомірно.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 0027402330 від 18 листопада 2011 року.

В апеляційній скарзі представника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва - Могутова А.М. ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва - Могутова А.М., перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ БК «СтройСкиф» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Згідно ліцензії №314570 від 23 березня 2007 року, має право виступати в якості генерального підрядника у будівництві.

Третя особа - ТОВ «Миколаїв Будторг» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Згідно ліцензії № 587116 від 01 червня 2011 року (а.с.171-172) має право здійснювати будівельно-монтажні роботи.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ БК «СтройСкиф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за серпень 2011 року, встановлені порушення та складено акт №1189/23-300/32755844 від 04 листопада 2011 року.

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлені порушення п. 198.3 ст. 198, п.200.1. ст. 200 ПК України, внаслідок заниження ПДВ на суму 87 583, 33 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027402330 від 18 листопада 2011 року.

Спірним рішенням ТОВ БК «СтройСкиф» за порушення п. 198.3 ст. 198, п.200.1. ст.200 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 109 479,16 грн., з якої основний платіж 87 583,33 грн., штрафна (фінансова) санкція 21 895,83 грн.

Висновки акту перевірки обгрунтовані тим, що згідно останньої наданої до ДПІ декларації з ПДВ за II квартал 2011 року основні фонди у третьої особи відсутні. Згідно останнього податкового розрахунку комунального податку за II квартал 2011 року у штаті працювала 1 особа (звіт за формою 1-ДФ до ДПІ не надавався).

Між Корпорацією «Система ССБ» та ТОВ БК «СтройСкиф» 20 липня 2011 року був укладений договір №20/07.11 на виконання підрядних робіт. За умовами даного договору, ТОВ БК «СтройСкиф» зобов'язалось побудувати замовнику елеваторний комплекс ємкістю 84700 м3 зерна в с. Берізки, Миколаївської області. Згідно п.5.1.10 вказаного договору, ТОВ БК «СтройСкиф» має право самостійно залучати субпідрядників, що мають ліцензії на виконання певних спеціальних робіт.

Між ТОВ БК «СтройСкиф» та ТОВ «Миколаїв Будторг» був укладений Договір субпідряду від 10 серпня 2011 року №10\08\11 на виконання монтажних робіт. За умовами даного договору, а також додатків до договору, ТОВ БК «СтройСкиф» доручило, а ТОВ «Миколаїв Будторг» зобов'язалось виконати монтажні роботи зі зборки та монтажу металевих конструкцій силосних ємкостей типу 2444/18 поз. 340 а та 330а на об'єкті в с. Берізки, Миколаївської області.

10 серпня 2011 року були погоджені - договірна ціна та необхідна кошторисна документація для здійснення будівництва. Згідно договірної ціни, ТОВ БК «СтройСкиф» протягом серпня 2011 року сплатило ТОВ «Миколаїв Будторг» авансовий платіж в сумі 525 500 грн., в т.ч. сума ПДВ 87 583,33 грн. та отримало відповідні податкові накладні на загальну суму 525 500 грн., в т.ч. сума ПДВ 87 583,33 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність спірного повідомлення-рішення, а саме не надав суду належних доказів того, що угоди позивача з ТОВ «Миколаїв Будторг» були нікчемними, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п. 200.1 статті 200, п.п."а" п.198.1 ст.198, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пп.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва - Могутова А.М. вказується, що позивач згідно з податковою звітністю з ПДВ за серпень 2011р. мав господарські взаємовідносини з контрагентом-постачальником ТОВ «Миколаїв Будторг» з виконання будівельно-монтажних робіт. Але ж вказаний контрагент фактично не виконав зазначені роботи, т.я. не мав у штаті трудових ресурсів, що підтверджується відсутністю у цього підприємства даних про нарахування та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з цим відповідач ставив під сумнів факт укладання позивачем строкових трудових договорів. Таким чином відповідач вважав, що за відсутністю доказів, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з Третьою особою, податкові накладні, надані ним, не можуть бути підставою для податкового кредиту з ПДВ, а тому податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Миколаїв Будторг» сформований неправомірно.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п.«а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Таким чином, із приписів вищевказаних норм Закону, слідує висновок, що лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Також, відповідно до пп.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платника податку діє до дати її анулювання.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Миколаїв Будторг» містять всі необхідні реквізити, передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та складені уповноваженими на те особами (відповідачем не доведено, що ТОВ «Миколаїв Будторг» не зареєстрований платником податку в податковому органі та не має індивідуального податкового номеру).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з виконання будівельно-монтажних робіт ТОВ «Миколаїв Будторг», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків зменшена сума бюджетного відшкодування, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отримані позивачем документи (податкові накладні, видаткові накладні, інш.), дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні надання послуг своєму безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість.

В Акті перевірки позивача відповідачем було зазначено, що підприємство ТОВ «Миколаїв Будторг» за адресою реєстрації м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,13, не знаходиться; згідно останньої наданої до ДПІ декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. станом на 01.07.2011р. основні фонди у підприємства відсутні; згідно останнього податкового розрахунку комунального податку за 2 квартал 2011р у штаті підприємства працювала 1 особа; керівник підприємства Кулік К.Є., невідомо де знаходиться.

В Акті перевірки також стверджується, що правочини, здійснені між ТОВ БК «Стройскіф» з контрагентом - постачальником ТОВ «Миколаїв Будторг» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків,з посиланням на ст. 203 ЦК України, суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції, ТОВ БК «Стойскіф», маючи право самостійно залучати субпідрядників, що мають ліцензії на виконання певних спеціальних робіт, уклало з ТОВ «Миколаїв Будторг» договір субпідряду від 10 серпня 2011 року 310/08/11 на виконання монтажних робіт. Згідно умов вказаного договору та додатків до цього договору, позивач доручив, а ТОВ «Миколаїв Будторг» зобов'язалось виконати монтажні роботи зі зборки та монтажу металевих конструкцій силосних ємкостей типу 2444/18 поз. 340 а та 330а на об'єкті в с. Берізки, Миколаївської області.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно договірної ціни, ТОВ БК «СтройСкиф» протягом серпня 2011 року сплатило ТОВ «Миколаїв Будторг» авансовий платіж в сумі 525 500 грн., в т.ч. сума ПДВ 87 583,33 грн. та отримало відповідні податкові накладні на загальну суму 525 500 грн., в т.ч. сума ПДВ 87 583,33 грн.

Додатковою угодою від 10 серпня 2011 року до договору субпідряду та актом приймання - передачи будівельного обладнання (а.с.180-181), згідно яких ТОВ БК «СтойСкиф» передало, а ТОВ «Миколаїв Будторг» отримало необхідне обладнання для виконання монтажних робіт та зборки монтажу металевих конструкцій силосних ємкостей типу 2444/18 поз. 340 а та 330 а. спростовуються ствердження відповідача про те, що третя особа не могла виконати будівельно-монтажні роботи за договором, у зв'язку з відсутністю основних фондів.

Довідкою 1-ДФ з відміткою відповідача про її отримання (а.с. 173-174), згідно якої в штаті третьої особи працювало 5 осіб, а також трудовими контактами (а.с. 129-168), згідно яких ТОВ «Миколаїв Будторг» найняло працівників для здійснення монтажних робіт на об'єкті в с. Берізки Миколаївської області спростовуються твердження відповідача про те, що третя особа не мала достатньої кількості працівників для здійснення монтажних робіт зі зборки та монтажу металевих конструкцій силосних ємкостей.

Відповідач не довів також обставини про те, що третя особа нібито не знаходиться за місцем її реєстрації по вул. Потьомкінська 143, в м. Миколаїві, оскільки згідно довідки ЄДРПОУ ТОВ «Миколаїв Будторг» (а.с.170) зареєстровано за адресою вул. Фалеєвська ѕ в м. Миколаїві.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Миколаїв Будторг» сформований неправомірно є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва, не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення № 0027402330 від 18 листопада 2011 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 87 583,33 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 21 895,83 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу - без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріально та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - Могутова Андрія Миколайовича залишити без задоволнення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий:підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис