Ухвала суду № 25295215, 10.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р.

Справа № 2а-537/12/2170

Категорія:

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Механічний завод" звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000220700 від 26 січня 2012 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 52 337 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 13 084 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про завищення товариством суми бюджетного відшкодування та податкового кредиту, мотивованих тим, що правочини позивача з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд" та ПП "Промтехресурс" є нікчемними, у зв'язку з чим було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки обставини його господарської діяльності вказують на фактичне виконання зазначених правочинів.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що постачальники позивача -ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй Вінд" та ПП "Промтехресурс" під час проведення перевірок не знаходились за юридичною адресою; документи, що підтверджують відносини з ТОВ "Механічний завод" не надали, наявність ресурсів та умов для ведення господарської діяльності з поставок будь-яких товарів не декларували, а тому по цим контрагентам неможливо встановити факт надмірної сплати ПДВ у бюджет і у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування по цим операціям.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 26 січня 2012 року №0000220700.

В апеляційній скарзі ДПІ м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 12 січня 2012 року по 16 січня 2012 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Механічний завод" з питань достовірності зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період: вересень - грудень 2009 року, січень - червень, грудень 2010 року, березень - квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №146/07-0/30667065 від 17 січня 2012 року.

Згідно акту перевірки, встановлено наступні порушення:

- п.1.8 ст.1, пп.7.7.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", п.200.4 ст. 200 ПК України: ТОВ "Механічний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 52 337 грн., у тому числі за деклараціями: за жовтень 2009 року на 12 750 грн.; за січень 2010 року на 12 750 грн.; за березень 2010 року на 500 грн.; за травень 2010 року на 12 750 грн.; за червень 2010 року на 667 грн.; за квітень 2011 року на 12 920 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", п.198.4 ст.198 ПК України: ТОВ "Механічний завод" завищено суму податкового кредиту на загальну суму 65 257 грн., у тому числі по деклараціях: за вересень 2009 року на 12 750 грн.; за грудень 2009 року на 12 750 грн.; за лютий 2010 року на 500 грн.; за квітень 2010 року на 12 750 грн.; за травень 2010 року на 667 грн.; за грудень 2010 року на 12 920 грн.; за березень 2011 року на 12 920 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення №0000220700 від 26 січня 2012 року, яким ТОВ "Механічний завод" зменшено бюджетне відшкодування за жовтень 2009 року на 12 750 грн., за січень 2010 року на 12 750 грн., за травень 2010 року на 12 750 грн., сформованого по відносинам з ТОВ "Восток Інвест Метал"; за березень 2010 року на 500 грн. та за червень 2010 року на 667 грн., сформованого по відносинам з ТОВ "Строй-Вінд"; за квітень 2011 року на суму 12 920 грн., сформованого по відносинам з МПП "Промтехресурс".

Згідно з актом перевірки, одним з постачальників ТОВ "Механічний завод" товарів (калію хлористого) було ТОВ "Восток Інвест Метал": у вересні 2009 року на суму 76 500 грн., в тому числі ПДВ - 12 750 грн.; у грудні 2009 року на суму 76 500 грн., в тому числі ПДВ – 12 750 грн.; у квітні 2010 року на суму 76 500 грн., в тому числі ПДВ - 12 750 грн.; у липні 2010 року на суму 76 500 грн., в тому числі ПДВ - 12 750 грн.

Актом перевірки від 28 жовтня 2010 року №2630/236-35413267, встановлено, що правочини, укладені ТОВ "Восток Інвест Метал" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

Також, постачальником ТОВ "Механічний завод" товарів (СКТ Глобус ОР8/ОРК.8 та блоку живлення ВКР-3) було ТОВ "Строй-Вінд": у лютому 2010 року на суму 3 000 грн., в тому числі ПДВ - 500 грн.; у травні 2010 року на суму 4 000 грн., в тому числі ПДВ - 667 грн.

Відповідно до акту перевірки від 25 березня 2011 року №242/23-023/33528488, встановлено, що правочини, укладені ТОВ "Строй-Вінд" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

Ще одним постачальником ТОВ "Механічний завод'' товарів (колію хлористого) було МПП "Промтехресурс": у грудні 2010 року на суму 77 520 грн., в тому числі ПДВ - 12 920грн.; у березні 2011 року на суму 77 520 грн., в тому числі ПДВ - 12 920 грн.

Актом перевірки від 15 грудня 2011 року встановлено, що правочини, укладені МПП "Промтехресурс" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб’єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Також, суд виходив з того, що право позивача на податковий кредит і, відповідно, бюджетне відшкодування підтверджується товарністю його господарських операцій з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" та оформленими належним чином первинними документами, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Таким чином, задовольняючи позов, ТОВ «Механічний завод», та скасовуючи вказане повідомлення рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,ст. 198, 200 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі вказується, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування по вказаним ним деклараціям, у зв’язку з тим, що по постачальникам товарів ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс", неможливо встановити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, а на підставі актів перевірок, складених Алчевською ОДПІ Луганської області,ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя правочини вказаних підприємств з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

За приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Статтями 198, 200 Податкового кодексу України встановлені аналогічні норми.

Факт вчинення певних господарських операцій, а також правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку,можливо досліджувати лише на підставі вчинення первинних документів платника податків.

З матеріалів справи вбачається а також і не заперечується відповідачем, що під час проведення перевірки ТОВ «Механічний завод» були надані податкові накладні на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

В акті перевірки відповідачем не вказувалось, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушенням пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» та п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України. Крім того, позивач при укладанні угод з вказаними контрагентами, переконався, що вони були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб та осіб-підприємців, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Слід зазначити,що діюче законодавство України не ставить в залежність отримання податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податків до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час формування податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування виконав всі вимоги для відображення їх у податковій звітності.

За матеріалами перевірки позивача, які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, неправомірне формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування є наслідком не відображення у податковій звітності постачальників продажу товарів позивачеві та відсутність у відповідача інформації стосовно наявності у постачальників необхідних трудових та матеріальних ресурсів для фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачеві.

Але фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ "Механічний завод" та ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" підтверджено наданими позивачем копіями первинних бухгалтерських документів, зокрема: рахунками-фактурами видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, посвідченнями та наказами про відрядження, подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, прибутковими накладними, лімітними картками, актами введення в експлуатацію основних засобів.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми ПДВ були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ. Таким чином, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд",Тоа МПП "Промтехресурс" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, є необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів - ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс".

З приводу апеляційних доводів щодо сумнівів у реальності здійснення господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, слід зазначити,що згідно рекомендацій ВАСУ України ,викладених в Листі від 02 липня 2011 року №742/11/13-11 «будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції».

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту ПДВ судам належить з`ясовувати, зокрема такі обставини:

1.Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2.Установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції.

3.Установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг)понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, з матеріалів справи вбачається,що згідно Статуту ТОВ «Механічний завод», є спеціалізованим металургійним переробним підприємством, основним видом діяльності економічної діяльності якого є лиття алюмінію та алюмінієвих сплавів.

З лімітних карток видно, що придбаний у ТОВ «Восток Інвест Метал» та МПП «Промтехресурс» калій хлористий використовувався Товариством у виробничій діяльності, як легуючи компонент для лиття вторинних алюмінієвих сплавів.

Актами ведення в експлуатацію підтверджується, що придбане у ТОВ «Строй-Вінд» навігаційне обладнання встановлене на транспортних засобах Товариства для обліку використання ПММ.

З наявних у матеріалах справи первинних документів та технологічного процесу поставки та переробки брухту алюмінію та інших товарно-матеріальних цінностей Товариства можна прослідкувати: рух активів, наявність відповідного кваліфікованого персоналу, основних фондів, реальна можливість для переробки брухту алюмінію, а саме-наявність відповідної ліцензії на здійснення цього виду діяльності, наявність у постачальників статусу платника податків ПДВ, державної реєстрації та чинних установчих документів.

У господарських відносинах позивача з вищевказаними контрагентами прослідковується також і ділова мета - закупівля калію хлористого здійснюється з метою його подальшої переробки (як легуючого компоненту) та отримання прибутку.

Відповідно частин 1 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України, закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Таким чином,висновок контролюючого органу про нікчемність правочину , а тим більше про визнання правочинів нікчемним, відноситься виключно до компетенції судів ,а не податкових органів.

Перевіркою не встановлено та не доведено суду, що укладені між позивачем та ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" угоди спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення і пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, з урахуванням вище вказаних норм та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує поти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у м. Херсон не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2012 року №0000220700, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 52 337 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 13 084 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріально та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис