Постанова № 25295203, 11.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 р.Справа № 2-а-7743/10/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів -Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" до Державної податкової служби у Миколаївській області, Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби та Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" до Державної податкової служби у Миколаївській області, Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби та Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про: визнання противоправною перевірки позивача від 20 червня 2010 року, проведеної ДПА у Миколаївській області; визнання недійсним акту вищевказаної перевірки; скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000712303 від 13 липня 2010 року та зобов'язання повернути 15000 гривень на рахунок позивача, сплачених у рахунок штрафних санкцій -залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що податковим органом неправомірно проведено перевірку позивача, а судом першої інстанції не взято до уваги накладної №41 від 15.06.2010 року, якою підтверджено ведення обліку товарних запасів позивачем.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2010 року податковим органом проведено перевірку магазину позивача щодо дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №0295/14/00/23/31879061, яким встановлено порушення п. 1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведено розрахункової операції через РРО, на суму 1540,00грн.; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, на суму 1600,00грн.; не ведеться облік товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації, на суму 33804,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято рішення №000712303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 83308,00грн., за порушення п. 1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатом встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ, передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує зі статті 11-1 вищевказаного закону - підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР, вважаються позаплановими.

У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

Перевірку позивача проведено у відповідності до вищевказаних норм закону, а саме згідно направлень на перевірку №762/23-517, №763/23-517, №764/23-517, №765/23-517 від 18.06.2010 р., виписаних на підставі плану перевірок на червень 2010 р., а тому відсутні підстави для визнання проведеної перевірки незаконною.

Згідно п.1 ст.3 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти

Відповідальність за проведення розрахункової операції без застосування РРО передбачена п.1 ст. 17 Закону про РРО, у виді застосування штрафу в п'ятикратному розмірі суми розрахункової операції.

Оскільки працівниками позивача порушено норму вищевказаного закону, а саме проведено розрахункову операцію, на суму 1540 грн, без застосування РРО - штраф, в сумі 7700 гривень, застосований до позивача правомірно.

До позивача застосовані штрафні санкції, у розмірі 67608,00 грн., за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на місці проведення розрахунків відсутні накладні на алкогольні напої, що реалізовувалися.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Тобто, даною статтею встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Позивач не перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а тому не належить до суб'єктів малого підприємництва, тому повинен здійснювати облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854, затверджено Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зазначеними правилами передбачено, що ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства.

У документах, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про відповідність.

Суб'єкту господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі і фізична особа, який займається реалізацією алкогольних напоїв має право здійснювати таку реалізацію лише на підставі документів, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої.

До таких документів, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Ці документи є підставою для передачі алкогольних напоїв для реалізації у роздріб.

Судом першої інстанції встановлено, що у закусочній позивача відсутні підтверджуючі документи про належний облік товарів, що реалізовувались. Даний факт підтверджується додатком до акту перевірки, у якому зафіксовано перелік товарів, що реалізовувався без відповідних документів.

Відповідно до акту перевірки та додатком до нього на реалізації без супровідних документів знаходився товар, на загальну суму 33804 грн.

Таким чином, судова колегія вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції, у розмірі 67608 грн. за порушення п. 12 ст. 3 вищевказаного закону.

До позивача застосовані штрафні санкції, у розмірі 8000 грн., за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х-звіті.

Допущення позивачем невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному Х-звіті встановлено ревізорами на підставі співставлення роздрукованого денного Х-звіту, у якому зазначено, що в сейфі готівкою повинно знаходитись 1200 грн. та суми готівки, що фактично знаходилась на місці проведення розрахунків - 2809 грн.

Пунктом 13 ч. 3 Закону № 265/95-ВР зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог вищезазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО підтверджується актом перевірки, та позивачем належним чином не спростований.

Таким чином, судова колегія вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції, у розмірі 8000 грн., за порушення п. 13 ст. 3 вищевказаного закону.

З огляду на вищевикладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено вищевказані норми податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є правомірними.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не взято до уваги документ, який підтверджує ведення обліку товарних запасів позивачем, а саме накладну №41 про отримання ТОВ "Боско" алкогольних напоїв від ФОП ОСОБА_1, не відповідає фактичним обставинам справи, так як вказаний документ не міститься у матеріалах справи та його не надано ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ, до адміністративних судів можуть бути оскаржені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно із пунктом 1.3 статті 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, що стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відтак, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що акт перевірки не є актом суб'єкта владних повноважень, в розумінні ст.17 КАСУ, а відтак не може оскаржуватись у адміністративних судах, а тому це є підставою для закриття провадження у цій частині позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм процесуального права, а відтак це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року - скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" до Державної податкової служби у Миколаївській області, Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби та Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області -відмовити.

Провадження у справі, в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту перевірки №0295/14/00/23/31879061, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАСУ.

Постанова апеляційного суду набирає законної через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко В.Л. Романішин