Рішення № 25269573, 19.07.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа пр. №2/2605/2730/12

ун. №2605/5751/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Ліщенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (надалі -ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 (змінив прізвище на "ОСОБА_3") про звернення стягнення на предмет застави.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (надалі -ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір від 14.07.2006 року НОМЕР_4, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_3 кредит для купівлі автомобіля у сумі 59768,10 грн. строком на 5 років з 14.07.2006 року по 13.07.2011 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, зокрема: 47435,00 грн. на придбання автомобіля, 12333,00 грн. на сплату страхових платежів. Процентна ставка за користування кредитом становить 1,25% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, комісія за користування кредитом -0,25% щомісячно від суми виданого кредиту. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 1252,26 грн.

ОСОБА_3 отримав кошти за вказаним договором у межах кредитного ліміту та використав їх за цільовим призначенням.

П.2.2.4. кредитного договору від 14.07.2006 року НОМЕР_4 встановлено обов'язок позичальника сплачувати кредит в порядку, у сумах та у строки, передбачені п.1.1. та п.2.3.3. договору .

Однак боржник не дотримується умов кредитного договору від 14.07.2006 року НОМЕР_4, не сплачує щомісячно платежі у розмірі та порядку, визначеному цією угодою.

Згідно з п.4.1. кредитного договору від 14.07.2006 року НОМЕР_4 порушення позичальником зобов'язань із сплати процентів та комісії за користування кредитом, інших платежів останній зобов'язався сплатити кредитодавцю у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1,00 грн.

Станом на 30.01.2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_3 становить 91843,34 грн., в тому числі заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 29194,74 грн., заборгованість із сплати процентів за користування кредитом у сумі 35869,80 грн., заборгованість із сплати комісії за користування кредитом у сумі 3201,93 грн., заборгованість із сплати пені за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором у сумі 23576,87 грн.

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором, ОСОБА_3 (заставодавець) передав ЗАТ КБ "ПриватБанк" (заставодержатель) в заставу автомобіль марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві, уклавши відповідний договір застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4.

З цих підстав позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 у сумі 29194,74 грн. звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_3, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу; витребувати у відповідача та передати позивачеві предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ КБ "ПриватБанк, правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір від 14.07.2006 року НОМЕР_4, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_3 кредит для купівлі автомобіля у сумі 59768,10 грн. строком на 5 років з 14.07.2006 року по 13.07.2011 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, зокрема: 47435,00 грн. на придбання автомобіля, 12333,00 грн. на сплату страхових платежів. Процентна ставка за користування кредитом становить 1,25% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, комісія за користування кредитом -0,25% щомісячно від суми виданого кредиту (а.с.10-11).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав кошти за вказаним договором у межах кредитного ліміту та використав їх за цільовим призначенням.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

П.1.1. кредитного договору від 14.07.2006 року НОМЕР_4 передбачено обов'язок позичальника сплачувати кредит шляхом внесення на банківський рахунок щомісячного платежу у сумі 1252,26 грн. П.2.2.4. договору встановлено обов'язок позичальника сплачувати кредит в порядку, у сумах та у строки, визначені п.1.1. та п.2.3.3. договору .

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак ОСОБА_3 неналежним чином виконував взяті на себе за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, процентів та комісій за його користування, допустив заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у сумі 29194,74 грн., заборгованість із сплати процентів за користування кредитом у сумі 35869,80 грн., заборгованість із сплати комісії за користування кредитом у сумі 3201,93 грн.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов'язався у термін до 13.07.2011 року, проте вказане зобов'язання позичальник не виконав.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з п.4.1. кредитного договору від 14.07.2006 року НОМЕР_4 порушення позичальником зобов'язань із сплати процентів та комісії за користування кредитом, інших платежів останній зобов'язався сплатити кредитодавцю у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1,00 грн.

Пеня за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 складає 23576,87 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 становить 91843,34 грн. та складається з заборгованості з сплати кредиту (основного боргу) у сумі 29194,74 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у сумі 35869,80 грн., заборгованості із сплати комісії за користування кредитом у сумі 3201,93 грн., заборгованості із сплати пені за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором у сумі 23576,87 грн.

Відповідно до норми ст.572 ЦК України, яка кореспондується з нормою ст.1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором, ОСОБА_3 (заставодавець) передав ЗАТ КБ "ПриватБанк" (заставодержатель) в заставу автомобіль марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві, уклавши відповідний договір застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4, уклавши відповідний договір застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4.

Ст.579 ЦК України, яка корелюється зі ст.19 Закону України "Про заставу", передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

П.15.7.1. договору застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4 визначено, що заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. П.15.7.3. надає право заставодержателеві звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

Відповідно до договору застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4 звернення стягнення на предмет застави здійснюється зокрема, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору-купівлі продажу з третьою особою-покупцем з наданням права заставодержателю укладати договори купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Ст.1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

П.4 ч.2 ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону.

П.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, у відповідності до наведених законодавчих норм позивач вправі вимагати в рахунок заборгованості відповідача, яка виникла за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4, звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Проте суд не вправі надавати заставодержателеві право на продаж предмета застави шляхом укладення від імені заставодавця договору купівлі-продажу, оскільки тим самим суд фактично видасть заставодержателеві від імені заставодавця доручення на реалізацію майна.

Про намір вжити заходів щодо звернення на предмет застави ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило ОСОБА_3 листом від 30.01.2012 року (а.с.7, 8), але відповідач не вжив жодних заходів для погашення заборгованості із сплати кредиту.

Оскільки висновок товарознавчого дослідження з оцінки вартості предмета застави, а саме -автомобіля марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, відсутній, при визначенні вартості цього автомобіля суд виходить з вартості предмета застави, вказаній у договорі застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4. Згідно з цим договором вартість предмета застави становить 47435,00 грн.

Сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 (91843,34 грн.) перевищує вартість предмета застави за договором застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4 (47435,00 грн.)

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 у сумі 91843,34 грн. звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

Також, посилаючись на ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач просив суд витребувати у відповідача та передати позивачеві предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (передати майно у заклад).

Ч.2 ст.575 ЦК України визначено, що закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом -у володіння третій особі.

Відповідно до норми ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими ст.8 цього Закону. Аналогічна умова міститься у договорі застави від 14.07.2006 року НОМЕР_4.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також того, що протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишилося не виконаним. Окрім того, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на даний час предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову в частині вимог про витребування у відповідача та передання позивачеві предмета застави, комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 918,43 грн..

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 572, 576, 584, 585, 589-590, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.19, 20, 44-46 Закону України "Про заставу", ст.ст.1, 24-28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави -задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 14.07.2006 року НОМЕР_4 у сумі 91843 (дев'яносто одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 34 (тридцять чотири) копійки, що складається з заборгованості з сплати кредиту (основного боргу) у сумі 29194 (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у сумі 35869 (тридцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, заборгованості із сплати комісії за користування кредитом у сумі 3201 (три тисячі двісті одна) гривня 93 (дев'яносто три) копійки, заборгованості із сплати пені за прострочення позичальником виконання своїх зобов'язань за договором у сумі 23576 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят шість) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки "DAEWOO ", модель " Lanos ", рік випуску -2006, тип транспортного засобу -легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер -НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 Миколайовичу (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), шляхом продажу зазначеного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у сумі 918 (дев'ятсот вісімнадцять) гривень 43 (сорок три) копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя Т.В. Андрейчук

19.07.2012 Справа № 2605/5751/12