Ухвала суду № 25263967, 08.06.2012, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

2027/8253/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2012 суддя Московського районного суду м.Харкова Довготько Т.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м.Харкова звернулася ОСОБА_1 з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності. В своїй позовній заяві просить визнати за нею право власності на прибудову літ.а4, яка складається з приміщення кухні №1-1, площею 14,9кв.м, приміщення санітарного вузла №1-2, площею 7,6кв.м.; на тамбур літ. А5, яка складається з приміщення кухні № VI, площею 2,9кв.м.; гараж літ.Ц, площею 21,3кв.м.; житловий будинок літ.Х-2, загальною площею 78,4кв.м., житловою площею 28,6кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до статті 119 частини 2 пункт 6 ЦПК України, заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Також згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»готуючи справу до розгляду суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, яка передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України).

Згідно п.п. 11,12, 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено до суду.

Крім цього, всупереч вимог ст.392 ЦК України матеріали справи не містять будь яких даних про оспорювання права власності відповідачем або невизнання цього права іншими особами.

З заяви не вбачається чи звертались позивачі до відповідача 1 з приводу прийняття до експлуатації самочинно забудованих споруд які як вбачається з заяви не зареєстровано або до компетентних органів з питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено позивачу у вирішенні зазначеного питання,та з яких підстав та ким саме .

Відповідно до п.п.1 п. «б»ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється шляхом їх реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно будівельного контролю на підставі декларації про готовність об'єкту до експлуатації і право на експлуатацію об'єкту є складовою частиною права власності на нього та набувається при виникненні права власності на будівлю.

Також позивачем порушені вимоги ст.121 ЦПК України, оскільки не сплачені судові витрати у повному обсязі.

Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру, незрозумілим є визначення ОСОБА_1 ціни позову (20000грн.). Відповідно до вимог ст.80 ЦПК України, в п.2 ч.1 якої зазначено, ціна позову визначається «у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна».

Частиною 2 статті 80 ЦПК України передбачено, що якщо на момент пред'явлення позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначається судом з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, враховуючи загальну площу, на яку позивач просить визнати право власності, суд приходить до висновку, що розмір судового збору можливо попередньо визначити в сумі - 3219 грн.

Позивачем, при пред'явленні позову сплачений судовий збір в розмірі 214грн.60коп.

Таким чином позивач повинен доплатити судовий збір в розмірі 3004грн.40коп.

Сплата судового збору повинна бути здійснена за наступними реквізитами Московського районного суду м.Харкова:

Отримувач коштів: УДКСУу Московському районі м.Харкова

Номер рахунку: 31216206700007

Код одержувача: 37999607

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області

МФО: 851011

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, та належної сплати судового збору повинен залишити її без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності залишити без руху, надавши останній термін п'ять днів після отримання ухвали для виправлення вказаних в неї недоліків.

Роз'яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Довготько