УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2012 р. Справа № 107181/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Рибачука А.І., Носа С.П,
за участю секретаря судового засідання Дембіцькій Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011року у справі № 2а-/0370/2091/11 за позовом Закритого акціонерного товариства "Гранд Маркет Груп" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
29.07.2011 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001842302/0 від 28.12.2010р.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010р. №0001842302/0 про зменшення ЗАТ «Гранд Маркет Груп» бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на 87 944 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку і за результатами оскарження згідно рішення ДПА у Волинській області №1667/10/25-006 від 11.04.2011р., правомірність винесення якого було підтверджено ДПА України від 24.06,2011р. №11681/6/25-0115. скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Дані рішення вважає незаконними, які порушують його права, а тому просить його скасувати.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 28.12.2011р. №0001842302/0.
Представник відповідача постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що аналіз правових позицій Верховного Суду України свідчить про те, що ці позиції здебільшого не обмежуються виключно формальним застосуванням словесних приписів Закону України "Про податок на додану вартість", які, до того ж, подекуди є суперечливими (як наприклад, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону). Перевагу надано встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Судом першої інстанції цього враховано не було.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та просив задоволити доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 03.11.2009р. по 09.11.2009р. працівниками Луцької ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Гранд Маркет Груп» (організаційно-правова форма змінена на ТзОВ на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 04.04.2011р.) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні, липні 2009 року, про що складено довідку від 23.11.2009р. №423/07/31398759.
У висновках довідки від 23.11.2009р. зазначено, що перевіркою буде підтверджено заявлену ЗАТ «Гранд Маркет Груп» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2009 року в розмірі 38 657грн., за серпень 2009 року у сумі 226 091 грн. після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.
В ході перевірки було встановлено, що одним з основних постачальників товариства у липні 2008 року була Корпорація «Альтіс-Холдинг», якою згідно договору генерального підряду №23/ПЛ від 10.05.2007р. та договору на створення проектної документації №01/08-Лп від 08.05.2008р. надано будівельно-монтажних та проектних робіт на суму 1 275 674грн., в тому числі ПДВ -212 612грн.40коп.
Луцькою ОДПІ для підтвердження взаємовідносин ЗАТ «Гранд Маркет Груп» із корпорацією «Альтіс-Холдинг» направлено запити по місцю реєстрації постачальника від 04.11.2009р. №13309/7/23-309, від 06.07.2010р. №4152/7/23-309, від 29.11.2010р. №9987/7/23-309, однак відповіді з результатами зустрічної перевірки на момент проведення в грудні 2010 року та на момент розгляду справи не було отримано, натомість ДПІ у Святошинському районі м.Києва надіслала копію листа на ім'я керівника корпорації «Альтіс-Холдинг» від 30.07.2010р., що надсилався на виконання запитів Луцької ОДПІ.
З огляду на отримані дані, 08.12.2010р. працівником Луцької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Гранд Маркет Груп» з питань правових відносин з постачальником 1-ї ланки корпорацією «Альтіс-Холдинг» за липень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2009 року, про що було складений акт №9120/23-3/31398759 від 08.12.2010р.
Висновками акту перевірки констатовано порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за серпень 2009 року в сумі 87 944грн. по постачальнику 1 ланки Корпорації «Альтіс-Холдинг».
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010р. №0001842302/0 про зменшення ЗАТ «Гранд Маркет Груп» бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на 87 944грн.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до положень пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку.
При цьому з огляду на те, що за визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом; для включення платником до податкового кредиту з подальшим віднесенням до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ за податковим векселем не має правового значення спосіб, який було обрано платником для погашення такого векселя, а саме - за рахунок належним чином підтвердженої суми бюджетного відшкодування (яка підлягала виплаті платникові) або шляхом перерахування до бюджету грошових коштів (зокрема, тих, що можливо було отримано платником за наслідками виплати належних йому сум бюджетного відшкодування).
Позивачем було надано на вимогу суду докази щодо фактичного виконання в перевірений період корпорацією «Альтіс-Холдинг» умов договору генерального підряду №23/ПЛ від 10.05.2007р. та договору на створення проектної документації №01/08-Лп від 08.05.2008р., оплати поставлених послуг та товару, в тому числі податкові накладні, графіки фінансування, акти приймання виконаних підрядних робіт тощо.
Крім того, позивач надав копію ліцензії Держархбудінспекції України серії АВ №117757 від 26.05.2006р. на здійснення корпорацією «Альтіс-Холдинг» будівельної діяльності згідно з переліком, який включає в себе як проектні, так і монтажні роботи та роботи по зведенню будівель, споруд і конструкцій. Дана ліцензія мала строк дії до 26.05,2011р. і на її заміну була отримана ліцензія серії АГ №576152 від 19.04.2011р. на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).
Колегія судів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано, що позивач має право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених підприємством у зв'язку з придбанням послуг в сумі 87 944 грн., а доводи апелянта спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Відносини між учасниками попередніх ланок постачань товару не мають безпосереднього впливу на господарські операції, вчинені між чесними платниками податків, які входять до ланцюга постачання. Наведена правова позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011року у справі № 2а-/0370/2091/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 16.07.2012 року.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді С.П. Нос
А.І. Рибачук
Судове рішення № 25245189, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-/0370/2091/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: