Ухвала суду № 25245101, 17.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. № 50477/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 року у справі за позовом Акціонерного товариства ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. в особі представництва "ТОДІНІ Коструціоні Лденералі С.П.А." до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними,-

встановила:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 29.04.2010 року № 0001272342/0, від 25.05.2010 року № 0001272342/1, від 23.07.2010 року № 0001272342/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Рівне проведена позапланова документальна виїзна перевірка Представництва «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШВС» за період з 2008 року по 2009 рік включно, про що складено акт №507/23-400/26603641 від 19.04.2010 року. На підставі вказаного акту перевірки 29.04.2010 року ДПІ у м. Рівне прийняла податкове повідомлення-рішення №0001272342/0, яким Представництву «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 58062 грн. 38 коп. (у тому числі за основним платежем 44663 грн. 37 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 13399 грн. 01 коп.).

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки №507/23-400/26603641 від 19.04.2010 року, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0001272342/0 від 29 квітня 2010 року, №0001272342/1 від 25 травня 2010 року, №0001272342/2 від 23 липня 2010 року, №0001272342/3 від 6 жовтня 2010 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у м. Рівне. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що АТ «ТОДІНІ КОНСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А.» є юридичною особою, яка має своє представництво в Україні Представництво «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.», що перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Рівне.

ДПІ у м. Рівне проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) при проведенні перевірки з ТзОВ «ШВС» за період з 2008 року по 2009 рік включно, про що складено акт №507/23-400/26603641 від 19.04.2010 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у третьому кварталі 2009 року на загальну суму 44663 грн. 37 коп. Дане порушення пов'язане з відображенням у складі валових витрат на суму 178653 грн. 48 коп. по придбанню позивачем у ТзОВ «ШВС» цементу, які не підтверджені документально, а угода поставки цементу містить ознаки нікчемного правочину. Такі висновки податковим органом зроблені після перевірки первинних документів щодо поставки товару: договору, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних документів на перерахування коштів, актів виконаних робіт та з посиланням на порушену слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах службовими особами ТзОВ «ШВС» за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

29.04.2010 року ДПІ у м. Рівне прийняте податкове повідомлення-рішення №0001272342/0, яким Представництву «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток спільних підприємств з іноземними інвестиціями в розмірі 58062 грн. 38 коп. (у тому числі за основним платежем 44663 грн. 37 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 13399 грн. 01 коп.), та яке в подальшому було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями ДПІ у м. Рівне №21530/25-09 від 20.05.2010 року, ДПА у Рівненській області №13927/25-16/160 від 19.07.2010 року та ДПА України №10060/6/25-0115 від 29.09.2010 року первинна та повторні скарги Представництва «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» залишені без задоволення, суми визначені у первинному податковому повідомленні-рішенні залишені без змін.

Судом також встановлено, що 13.07.2009 року між позивачем (покупець) та ТзОВ «ШВС» (постачальником) укладено договір на поставку цементу (товар), відповідно до пункту 1.3. договору поставлений товар буде використовуватись для реалізації Представництвом «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» проекту по ремонту дороги М06 Київ-Чоп, ділянка 348-441 км . На виконання умов договору про поставку товару в загальній кількості 241 тонна на суму 214348 грн. 17 коп. (в тому числі ПДВ 35730 грн. 39 коп.) товару ТзОВ «ШВС» видано відповідні накладні.

Для отримання товарно-матеріальних цінностей (цементу) у ТзОВ «ШВС» Представництвом «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» було видано довіреності Корожан О.К. № 1340 від 13.07.2009 року з терміном дії до 31.07.2009 року, № 1442 від 17.08.2009 року з терміном дії до 27.08.2009 року, про що внесено записи у журнал обліку довіреностей. Поставка (отримання) цементу в кількості 241 тонна здійснювалась по відповідних заявках на отримання матеріальних цінностей під звіт від 12.07.2009 року, 10.08.2009 року, 19.08.2009 року.

Розрахунки між сторонами договору проведено в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок у банку згідно з платіжними дорученнями № 2765 від 27.07.2009 року на суму 80758 грн. 97 коп., № 3627 від 09.09.2009 року на суму 50000 грн. 00 коп., № 4199 від 21.10.2009 року на суму 40000 грн. 00 коп., № 4293 від 22.10.2009 року на суму 4325 грн. 20 коп. на підставі рахунків-фактур від 15.07.2009 року, 16.07.2009 року, 18.07.2009 року, 03.08.2009 року.

Придбання товару позивачем відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 20 та у відповідних податкових періодах липня, серпня 2009 року віднесено сплачену в ціні товару суму податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 35730 грн. 39 коп. та включено витрати в розмірі 178653 грн. 48 коп. до складу валових витрат у третьому кварталі 2009 року.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, ДПІ у м. Рівне не довела правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки акту перевірки №507/23-400/26603641 від 19.04.2010 року про порушення позивачем вимог підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» спростовані встановленими в судових засіданнях обставинами справи та зібраними доказами, з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено, що 31.10.2007 року між Державною службою автомобільних доріг України (замовник) та АТ «ТОДІНІ КОНСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А.» (підрядчик) було укладено угоду на виконання робіт по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп з 348 км по 441 км. Для виконання таких робіт сторонами угоди погоджено проміжний платіжний сертифікати № 16, № 17 з зазначенням загальної суми робіт та постатейних витрат. Зокрема, при здійсненні ремонту дороги передбачалось використання залізобетонних виробів, бетону та ресайклінгового матеріалу (основою яких є цемент) для виконання дорожніх робіт, в тому числі виготовлення дорожніх бордюр, будівництво штучних споруд мостів, про що наведено відомості у довідках-розрахунках з постатейними витратами на дорожні роботи.

Придбаний у ТзОВ «ШВС» цемент постачався позивачу на власний асфальтобетонний завод в селі Птича Рівненського району, де він використовувався для виробництва бетону та ресайклінгового матеріалу. В подальшому виготовлені будівельні матеріали використовувались для проведення дорожніх робіт по реконструкції автодороги Київ-Чоп. При цьому позивач подав суду відповідні накладні на внутрішнє переміщення товару, акти на списання матеріалів, які використанні на виготовлення збірних залізобетонних конструкцій, акти на списання ТМЦ, виробничі звіти про використання цементу, розхідні ордери використання матеріалу. Сторонами угоди на виконання робіт по ремонту автомобільної дороги проводилось випробовування бетону на міцність по ГОСТу 10180-90, а також у встановленому порядку проводилось комісійне приймання робіт, виконаних Представництвом «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.».

Колегія суддів вважає, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що виконання договору від 13.07.2009 року, укладеного з ТзОВ «ШВС» носило реальний характер, поставка цементу відбулася і товар використано в господарській діяльності позивача на ремонт автомобільної дороги М06 Київ-Чоп з 348 км по 441 км.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 16.09.2010 року державна реєстрація ТзОВ «ШВС» не припинена, одними з видів діяльності підприємства визначені посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, оптова торгівля будівельними матеріалами тощо. А також відсутні факти визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «ШВС», видані за господарськими операціями з позивачем первинні документи бухгалтерського обліку містять всі необхідні реквізити, визначені чинним законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Згідно з пунктами 2-4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 1605.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

12.06.1996 року за № 293/1318 (з змінами і доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Дослідженні в судовому засіданні документи первинного обліку, що описані вище, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 1605.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

12.06.1996 року за № 293/1318, оскільки містять всі необхідні реквізити, а надані докази свідчать про реальний характер угоди на поставку товару.

Крім того, на думку суду, спірна господарська операція відображені в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

В даній справі факт отримання позивачем товару від ТзОВ «ШВС» підтверджено видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Здійснення позивачем оплати отриманого товару підтверджується банківськими виписками, копії яких також наявні в матеріалах справи. Отже, досліджені судом письмові докази, а саме: укладений договір від 13.07.2009 року з ТзОВ «ШВС на поставку цементу, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування валових витрат та підтверджують правильність їх формування позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 року у справі №2а-4860/10/1770- без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.07.2012 року