Рішення № 25241197, 09.07.2012, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 1011/402/12

Провадження № 2/1011/126/12

РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2012 Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді СЕЛЮКОВА О.Г.

за участю секретаря

судових засідань ХРУЩ Л.М.

представника позивача ІВЧЕНКО О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка Київської області цивільну справу за позовом Згурівського комбінату комунальних підприємств до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2012 року представник позивача за довіреністю Івченко О.С. звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що позивач є надавачом житлово-комунальних послуг з водопостачання, водовідведення та теплопостачання. Відповідач є споживачем центрального водопостачання, яку постачає позивач. 22 червня 2010 року в ході проведення перевірки представниками позивача дотримання споживачами житлово-комунальних послуг правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України було встановлено, що відповідач самовільно приєднався до систем центрального комунального водопостачання шляхом додаткового врізання труби поза лічильником, лічильних не працює, чим порушив п. 3.2 вищезазначених правил. За результатами проведення перевірки було складено акт та зроблено розрахунок збитків, завданих позивачу на суму 4907,58 грн. 21 березня 2011 року відповідачу було направлено попередження про необхідність сплати завданих збитків. 05 квітня 2011 року відповідач уклав з позивачем договір реструктуризації, відповідно до якого зобов'язувався частинами щомісячно сплачувати суму заборгованості. У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання за договором реструктуризації відповідач не виконує у повному обсязі просить стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 4907,58 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 214, 60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, відповідач заперечував проти позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, які повністю відтворюють зміст позовної заяви та просила її задовольнити.

В судовому засіданні відповідач, заперечуючи проти позову, пояснив, що вважає розрахунок завданих ним збитків не вірним, оскільки за розрахунковий період позивачем було взято 1 місяць, у той час, коли на момент проведення перевірки з часу приєднання до водопровідної мережі минуло лише три дні. При цьому, відповідач в судовому засіданні не заперечував факт самовільного приєднання до водопровідної мережі поза лічильником. Пояснюючи, чому він підписав акт перевірки та договір реструктуризації, зазначив, що не розумів їх юридичних наслідків, проте не оспорював їх дійсність у встановленому порядку, у зв'язку з чим просив відмовити у позові повністю.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з постачання холодної води, які надає позивач (а.с.6 -копія договору про надання послуг з постачання холодної води). 22 червня 2010 року по АДРЕСА_1 представниками позивача була проведена виїзна перевірка абонента ОСОБА_3, ході проведення якої було встановлено, що на дворовій трубі попереду лічильника зроблена додаткова врізка поза лічильником, лічильник не працює, про що було складено відповідний акт, з яким було ознайомлено відповідача (а.с.9 -копія акту). Позивачем було надано розрахунок збитків у розмірі 4907,58 грн., який є арифметично вірним (а.с. 10 -копія розрахунку). 29 березня 2011 року відповідачем до позивача була подана заява з проханням реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги на 12 місяців (а.с.8 -копія заяви). 05 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості за водопостачання, яка утворилась згідно з актом від 22 червня 2010 року на суму 4907,58 грн., а відповідач зобов'язувався проводити оплату заборгованості протягом дванадцяти місяців рівними частинами щомісячно, згідно з графіком реструктуризації заборгованості, починаючи з квітня 2011 року (а.с. 7 -копія договору).

В судовому засіданні відповідач визнав, що є споживачем послуг з постачання холодної води, які надаються позивачем, ним самовільно було здійснено приєднання до діючої системи централізованого водопостачання, крім того, він добровільно, без будь-якого тиску підписав договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 05 квітня 2011 року на суму 4907,58 грн., та згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні також були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин проведеної 22 червня 2010 року перевірки та приєднання відповідачем до діючої системи централізованого водопостачання, проте, суд не бере до уваги їх показання, оскільки не може доводитися свідченням свідків факт вчинення правочину, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину.

Як вказано в ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова практика виходить з того (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»), що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).

Заперечення відповідача в частині невірності розрахунку завданих ним збитків позивачу (за розрахунковий період позивачем було взято 1 місяць, у той час, коли на момент проведення перевірки з часу приєднання до водопровідної мережі минуло лише три дні) судом не приймається до уваги, оскільки вони повністю спростовуються наданими суду доказами. Зокрема, в матеріалах справи міститься договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості за водопостачання, яка утворилась згідно з актом від 22 червня 2010 року на суму 4907,58 грн., та відповідачем не було належних та допустимих доказів недійсності вищезазначеного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частина 1 ст. 202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як зазначено у ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»особи, винні, зокрема, у самовільному підключенні споживачів до об'єктів та систем питного водопостачання і водовідведення притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Згідно зі ст. 47 вищезазначеного Закону підприємствам питного водопостачання, яким заподіяна шкода фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання, пошкодження цих систем, збитки відшкодовуються відповідно до законів України.

Відповідно до п. 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 № 190 (далі - Правила) водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Згідно з п. 3.3 Правил у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до п. 3.4 Правил Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Пунктом 4.2 Правил забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил.

В пункті 5.22 Правил передбачено, що представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що має місце порушення відповідачем зобов'язань за договором про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 05 квітня 2011 року № 1 у розмірі 4907,58 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 16, 202, 509, 530, 610, 611, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 46, 47 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 № 190, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Згурівського комбінату комунальних підприємств до ОСОБА_3 про відшкодування збитків задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 на користь Згурівського комбінату комунальних підприємств (смт. Згурівка, вулиця Київська, будинок № 12А, код ЄДРПОУ 05392074, розрахунковий рахунок 26000705699726 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) суму збитків у розмірі 4907 (чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Згурівського комбінату комунальних підприємств витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення було складено 16 липня 2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ О.Г. СЕЛЮКОВ