Вирок № 25239316, 10.07.2012, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-89/2012 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року м.Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Ясінського Ю.А.,

з участю секретарів: Стафійчук Н.А., Цибульської Т.І., Кулівар Я.О.,

прокурора: Свириди Т.Ю.,

підсудного: ОСОБА_1,

захисників підсудного: ОСОБА_2, адвоката Головенка В.В.,

потерпілої: ОСОБА_4,

представника потерпілої: адвоката Богацького Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-По-дільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого та не перебуваючого на навчанні, раніше судимого 16.03.2010 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.307, ст.104 КК України до 5-ти років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з вста-новленням іспитового строку на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2011 року, близько 18 год. 35 хв. ОСОБА_1, знаходячись непода-лік від будинку №2 по вул.Зарічній м.Могилів-Подільського, Вінницької області, пе-ребуваючи в стані наркотичного сп'яніння, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, через невстановлений мотив, взяв зі схованки біля металевої будки кухонний ніж з лезом, довжиною 14 сантиметрів, та усвідомлюючи значення і суспільну небезпеку своїх дій, контролюючи їх, умисно наніс ОСОБА_4 один удар даним ножем у верхню ліву частину спини, заподіявши останній тілесні ушко-дження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком II-Ш ступенів, які згідно висновку судово-медичної експертизи №20/9 від 12.01.2012 року належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на час їх утворення. В результаті удару руків'я ножа відламалось, а його лезо залишилось в тілі потерпілої. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення смер-ті потерпілій, ОСОБА_1, враховуючи те, що ніж зламався, сів зверху на живіт ОСОБА_4 та почав здавлювати обома руками її шию, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливів у дільниці шиї. Після цього, на-магаючись зламати шию потерпілій, ОСОБА_1 кілька разів різко повернув її голову в бік, своїм передпліччям здавлював їй шию, внаслідок чого ОСОБА_4 втратила свідомість. Це стало підставою ОСОБА_1 вважати, що він заподіяв їй смерть. Однак, ОСОБА_4 згодом прийшла до свідомості і пообіцявши ОСОБА_6 приховати вчинений ним злочин, вмовила останнього відвезти її до лікарні, де їй було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України не визнав, пояснивши, що 23.12.2011 року він по телефону домо-вився зустрітись біля Будинку культури зі своєю колишньою дівчиною ОСОБА_4 аби повернути їй флеш-накопичувач, яким він за її згодою користувався, в обмін на свою срібну печатку. Приблизно о 17 год. 30 хв. йому зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила про те, що вона знаходиться неподалік його дому біля «Турець-кого мосту». Це здивувало ОСОБА_1 так, як вони домовлялись зустрітись в іншому місці. Біля 18 год. він вийшов з дому з флеш-накопичувачем та попрямував в бік «Турецького мосту»стежкою, на якій зустрів не знайомого хлопця з ОСОБА_4 Хлопець був приблизно його зросту і тілобудови, в куртці, спортивній шапочці, обличчя чи особливих його прикмет він не бачив. Незнайомець представився дво-юрідним братом ОСОБА_4 і сказав, що ОСОБА_1 замість флеш-нако-пичувача повинен віддати їй шістсот гривень. ОСОБА_1 не погодився і той його вдарив кулаком в груди. Після цього ОСОБА_1 ударом кулака у підборід-дя збив незнайомця з ніг, виліз на нього зверху та почав бити по обличчю. В цей час ОСОБА_4 почала кричати і бити ОСОБА_1 по спині, дряпати лице, тягнути за капюшон. Він відпустив хлопця, так як не міг дихати, через те, що капю-шон перетис йому горло, повернувся до ОСОБА_4 і схопив її за горло, стри-муючи. В цей час хлопець піднявся з землі і наказав ОСОБА_1 відпустити дівчину. ОСОБА_1 розвернувся і побачив, що хлопець тримає в правій руці щось схоже на ніж та йде на нього. Коли незнайомець наблизився та хотів його вдарити в спину ножем, ОСОБА_1 зреагував і розвернув ОСОБА_4 у його бік, відчув удар по ній і почув тріск. ОСОБА_4 впала, хлопець втік вниз по стежці, а ОСОБА_1 спробував його наздогнати і повернувся до ОСОБА_4, яка була без свідомості. Він почав шукати свою шапку та телефон і в цей час вона прийшла до свідомості та почала його благати про допомогу, зазначивши, що про цей інцидент нікому не розкаже. Він погодився і з телефону ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та попросив приїхати до «Турецького мосту». На руках він поніс ОСОБА_4 до містка, де вони чекаючи ОСОБА_7 домовились усім розповісти, що вона ненароком впала з містка і отримала ушкодження. Коли приїхав ОСОБА_7 з невідомим хлопцем вони швидко поїхали у лікарню, дорогою розпо-вівши їм вигадану історію про падіння потерпілої з мосту. В лікарню приїхала мати ОСОБА_4 з молодшою сестрою, яким він віддав телефон та флеш-накопи-чувач ОСОБА_4. Потім приїхали співробітники міліції, яким він дав неправдиві пока-зання про те, що ОСОБА_4 впала з «Турецького мосту». Слідча Бессарабець А.В. запропонувала йому проїхати на місце, де це сталось і він погодився. На містку він показав слідчій та кільком працівникам міліції, де саме під мостом ніби-то лежала ОСОБА_4, коли він її знайшов. Понятих при цьому не було. Після цього вони знову проїхали в лікарню, де працівники міліції спілкувались в операційній з ОСОБА_9 Потім йому провели медичний огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння, хоч він до цього не вживав ні наркотиків, ні алкоголю та запросили у МВ УМВС, де невідомі працівники міліції били його і примусили себе оговорити в тому, що він ніби-то наніс удар ножем потерпілій. Наступного дня в присутності понятих на «Турецькому містку»він розповів та показав те, що його навчили працівники міліції. Зазначив, що перед вказаною подією ОСОБА_4 просила його здати в ломбарди її золотий ланцюжок, що він і зробив, віддавши їй виручені грошові кошти. Позовні вимоги потерпілої не визнає.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що в 2010 році зустрічалась з ОСОБА_1, але розійшлася, так як він попросивши у неї мобільний телефон покористуватися не захотів його віддавати. В зв'язку з цим вона з матір'ю навіть звер-талась за допомогою до міліції. Після цього вона лише інколи спілкувалась з ним в соціальних мережах та кілька разів зустрічалась як із знайомим. Він хотів відновити з нею стосунки, але вона відмовилась, так як почала стосунки з ОСОБА_10. В середині листопада 2011 року до неї додому, де вона була лише з молодшою сест-рою ОСОБА_3, прийшов ОСОБА_1 і попросив «скинути»йому на її флеш-накопичувач музику, що вона і зробила. ОСОБА_1 на столі побачив її золотий ланцюжок і попросив у неї дозволу поміряти його. Вона дозволила надіти ланцюжок, а потім забула про нього. ОСОБА_1 взяв її «флешку»з музикою та пообіцяв через кілька днів віддати і пішов. Згадавши про ланцюжок вона просила ОСОБА_1 повернути його разом з «флешкою», але, як і з телефоном, той знову почав це відтягувати, розповідаючи їй різні вигадані історії. В ході однієї з їх зустрічей вона взяла у нього його срібну каблучку та відмовилась повертати до тих пір, поки він не віддасть їй золотий ланцюжок. Матері про це вона боялась розповідати, так як після історії з телефоном та їй категорично заборонила спілкуватись з ОСОБА_1

23.12.2011 року, приблизно о 16 год. вона з сестрою ОСОБА_3 йшла до репе-титора англійської мови і їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що хоче повернути «флешку». Вони домовились, що вона йому зателефонує після уроку. Од-разу після 17 год. ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_1 і вони домо-вились через пів години зустрітись біля Будинку культури, де вона біля 17 год. 35 хв. знову йому зателефонувала, він вийшов до неї і вони пішли до дому останнього за «флешкою». Дорогою ОСОБА_1 був мовчазним, що йому не притаманно. Біля «Шаргородського мосту»він в магазині придбав пляшку пива, яку розпив по дорозі. ОСОБА_4 повідомила його, що поспішає на зустріч зі своїм хлопцем. За «Турецьким містком»ОСОБА_1, підсвічуючи собі ліхтариком на запальничці, відійшов до металевої будки, біля розібраного автобусу, і щось там шукав кілька хвилин, засунувши руку. Після цього вони повернули на стежку, яка вела до гори. ОСОБА_1 пропустив її попереду себе, сказавши, що буде підсвічувати їй ліх-тариком дорогу. Рухаючись стежкою ОСОБА_4 помітила, що світло ліхтарика різко змістилось в сторону і відчула сильний удар у верхню частину спини та впала на сідниці. ОСОБА_1 без слів сів зверху на неї та почав руками стискати її шию, намагаючись задушити. Вона кричала, чинила йому опір, подряпавши нігтями об-личчя, після чого він ударив її по обличчю, затуляв рота долонею та взявши однією рукою за підборіддя, а іншою за потилицю, кілька разів різко повернув її голову вбік, намагаючись в такий спосіб зламати шию. Опираючись, потерпіла вдарила нападника коліном, коли він сидів зверху на ній, і вони обоє скотились вниз в бік зі стежки в невелике заглиблення. ОСОБА_1 опинився позаду неї і коли вона стояла нав-колішках, почав здавлювати її шию передпліччям, впираючись коліном їй в спину. В результаті вона знепритомніла, а коли прийшла до свідомості, побачила як ОСОБА_11 на відстані 3-4 метрів від неї, присвічуючи ліхтариком, щось шукав і по-бачивши, що вона у свідомості здивувався, сказав, що хотів її вже закопати та запитав, що ж з нею робити. ОСОБА_4 просила відпустити її додому, але ОСОБА_1 сказав, що їй не можна додому. На її неодноразові запитання, чим і за що він її вдарив, ОСОБА_1 повідомив, що вдарив її камнем по спині, так як у нього не було іншого виходу. Розуміючи, що ОСОБА_1 намагався позбавити її життя, а на даний час вирішує чи продовжувати свої злочинні дії, ОСОБА_4 почала благати залишити її живою, обіцяючи нікому не розповідати про те, що сталося та ви-гадвши історію про те, що вона налякалась кішку і впала з «Турецького мостика». ОСОБА_6 почав вимагати зняти золотий браслет, який вона постійно носила, але вона в той день забула його дома. Тоді ОСОБА_1 сказав зняти золоту каблук-ку, але вона відмовилась це робити. Він ще деякий час подумав, а потім ОСОБА_4 все ж вмовила його зателефонувати зі свого телефону товаришам. Він пригрозив їй тим, що доведе розпочате до кінця, якщо вона звернеться в міліцію. Коли вони че-кали на приїзд товаришів ОСОБА_1, поруч проїздив автомобіль, але ОСОБА_11 його не зупинив. Він розповів чоловікам, які приїхали за його дзвінком, що ОСОБА_4 впала з «Турецького мостика»і її необхідно доставити в лікарню. Дорогою в лікарню він сидів біля неї на задньому сидінні і намагався щось знайти у неї під курткою на спині, засовуючи туди руку. Водій розпитував як сталось падіння, на що ОСОБА_1 відповів, що вона йшла до нього додому та впала з мосту, після чого зателефонувала йому, а він її витягнув з-під мосту. В лікарні спочатку він був біля неї і вона боячись не могла нікому сказати правду, кажучи, що ніби-то впала з мосту. Потім її відвезли на рентген і встановили, що у неї в спині є лезо ножа. За цей час її мати, бабуся та молодша сестра приїхали в лікарню. Матір пустили до неї в операційне відділення перед проведенням операцїї і ОСОБА_4 сказала їй, що все це зробив ОСОБА_1 Згодом вона дізналась, що ОСОБА_1 в лікарні віддав її рідним мобільний телефон та «флешку». Категорично заперечила показання підсудного щодо нанесення їй удару ножем іншою особою.

Просила цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 23.12.2011 року, біля 19 год. 30 хв., за повідомленням чергової медсестри про госпіталізацію її старшої доньки ОСОБА_4, разом зі своєю матір'ю ОСОБА_13 та молодшою донькою ОСОБА_14 приїхала в Могилів-Подільське МТМО, де в приймальному відділенні побачила ОСОБА_6, з яким раніше її донька зустрічалась, але розійшлась, так як він взявши її телефон не хотів його повертати. ОСОБА_1 був одягнений в джинсові штани синього кольору, зі слідами речовини схожої на кров, коротку куртку темного кольо-ру, був ніби в стані наркотичного сп'яніння, щось бурмотів собі під ніс типу «вона залізла мені в голову» або «вона залізла мені на голову», і на її запитання повідомив, що ОСОБА_4 впала з містка. У доньки було виявлено в спині лезо ножа і направлено до хірургічного відділення на операцію. Перед операцією ОСОБА_12 пустили в палату до доньки, яка їй повідомила, що тілесні ушкодження їй наніс ОСОБА_1 Вона помітила, що на шиї у доньки є садна і відсутній золотий ланцюжок. На її запи-тання ОСОБА_4 відповіла, що не знає, де він, а згодом зізналась, що ОСОБА_15 незадовго до події взяв у неї поміряти золотий ланцюжок і не віддавав його на її вимоги. В коридорі вона почала приглядатися до ОСОБА_1, не вірячи словам доньки про те, що саме він вдарив її ножем, і побачила у нього на правій щоці свіжі подряпини, а під правим оком синець. На її запитання, звідки у нього подряпинни, він відповів, що це вчорашні. Вона повідомила співробітникам міліції, які прибули в лікарню, про те, що ОСОБА_1 неадекватно себе поводить, і його повели огля-дати на стан сп'яніння. Перед цим він віддав їм мобільний телефон ОСОБА_4 з пошко-дженим екраном та «флешку». В лікарню ОСОБА_4 поступила одягненою в пуховик сірого кольору, кофту чорного кольору, кофту білого та чорного кольорів, джинсові штани синього кольору, чорні чоботи. Дві кофти та пуховик були зі слідами прорізу на спині, закривавлені і вона їх дома випрала, після чого кофту чорного кольору вза-галі викинула. 16.02.2012 року ОСОБА_4 телефонувала до неї з м.Вінниці і повідоми-ла, що 15.02.2012 року до неї з мобільного телефону телефонував ОСОБА_1, який на той час перебував під вартою, і погрожував їй вбивством, якщо вона буде да-вати свідчення проти нього. Про це повідомили слідчого, який перевіряв даний факт.

Свідок ОСОБА_13 дала суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердила пояснення по-терпілої ОСОБА_4 щодо відвідування їх будинку ОСОБА_1 в листопаді 2011 року, щодо розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_1 23.12.2011 року, в ході якої вони домовились про зустріч для повернення останнім «флешки», а також підтвердила пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин, які відбувались ввечері 23.12.2011 року в Могилів-Подільському МТМО.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 23.12.2011 року, близько 18 год. 45 хв. він з ОСОБА_7 у Могилів-Подільському будинку культури грав у теніс і останньому зателефонував знайомий та відвезти їх з його дівчиною до лікарні, так як вона отримала тілесні ушкодження біля «Турецького містка»по вул.Ракова Шийка у м.Могилів-Подільський. ОСОБА_16 разом з ОСОБА_7 на автомобілі ос-таннього поїхали до «Турецького містка», де він побачив невідомих йому хлопця та дівчину, як потім він дізнався ОСОБА_1 та ОСОБА_4, куртка якої була у крові. Дорогою до лікарні дівчина майже не розмовляла і тільки скаржилась на біль в спині. Зі слів ОСОБА_1 вони дізнались, що ОСОБА_4 йшла до нього і впала в кювет з «Турецького містка», після чого зателефонувала йому і він знайшов її під мостом, звідки самотужки витягнув на дорогу. Про будь-яку третю особу під суд-ний та потерпіла не розповідали. Про те, що ОСОБА_4 наніс удар ножем ОСОБА_1 чи інша особа, їм з ОСОБА_7 ні підсудний, ні потерпіла не каза-ли. Що було в лікарні не знає, так як вони з ОСОБА_7 там не залишались.

Свідок ОСОБА_7 дав суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_17

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що 23.12.2011 року він перебував на чергуванні у Могилів-Подільському МТМО у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії і між 19 год. та 20 год. був викликаний черговим хірургом ОСОБА_19 в рентген-кабінет для огляду ОСОБА_4, у якої в спині було виявлено пляму крові, в центрі якої знаходився металевий предмет, що проникав під шкіру. На рентге-нологічних знімках було виявлено, що даний металевий предмет є лезом ножа. Крім того, на шиї та грудній клітині дівчини були садна. Під час розмови ОСОБА_4 заявила, що впала з мосту, а потім зізналась, що її вдарив знайомий хлопець. Після цього пацієнтку було транспортовано у операційну та вилучено зі спини лезо ножа, яке передано працівникам міліції, що відповідним чином його упакували і оформили це документально.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що 23.12.2011 року чергувала у приймальному відділенні Могилів-Подільського МТМО, куди біля 19 год. 35 хв. при-біг молодий чоловік в стані наркотичного сп'яніння, як потім вона дізналась ОСОБА_21, і сказав, що привіз на автомобілі дівчину, яка впала з мосту. При огляді ОСОБА_4 на спині було виявлено плями бурого кольору, схожі на кров, на горлі синці та садна, і відправлено її до хірургічного відділення. На запитання і ОСОБА_1, і ОСОБА_4 казали, що вона впала з мосту. У ОСОБА_1 під оком були подряпини, які як він казав, отримав коли зачепився за гілку.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що 23.12.2011 року, біля 16 год. її син ОСОБА_1 допоміг донести їй додому сумку і після якоїсь телефонної розмови о 18-19 годині пішов у своїх справах, одягнувши джинсові штани синього кольору, сіру кофту сірого кольору з капюшоном та куртку чорного кольору. Біля 21 год. вона лягла спати не дочекавшись приходу ОСОБА_1, оскільки він часто вночі грався в комп'ютерних салонах. Наступного дня приблизно о 9 год. вона зателефонувала до нього і він їй повідомив, що знаходиться в Могилів-Подільському МВ УМВС України у Вінницькій області. Про обставини злочину, що інкримінується її сину нічого не знає. З ОСОБА_4 заборонила спілкуватись сину після того, як він не віддав їй позичені 50 грн., а потім і її телефон, і остання з матір'ю звернулась до міліції. Вва-жає, що син не міг піти на вбивство, так як є дуже добрим хлопцем.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з квітня 2011 року зустрічався з ОСОБА_4, яка раніше зустрічалась з ОСОБА_1. якого він ніколи не бачив. Знав, що вона з ним спілкується як зі знайомим. Приблизно за тиждень до 23.12.2011 року він прийшов в гості до неї і побачив у неї на шиї інший золотий ланцюжок, який був тонший, ніж той, що вона постійно носила. ОСОБА_4 повідомила, що це ланцю-жок матері, а її ланцюжок знаходиться у ОСОБА_1, який обіцяв його повернути. 23.12.2011 року в проміжок часу з 15 до 16 години він розмовляв по телефону з ОСОБА_4 і вона повідомила йому, що збирається йти до репетитора, а після цього поїде до ОСОБА_1 за ланцюжком та «флешкою», а вже потім зустрінеться з ним в 119-му мікрорайоні. Після цього до 18 год. він знаходився у себе дома, а з 18 год. до 22 год. сидів зі своїми друзями біля магазину «Рута», чекаючи на ОСОБА_4 і не міг додзвонитись до неї. Біля 01 год. 24.12.2011 року до нього зателефонувала ОСОБА_4 і повідомила, що знаходиться в лікарні, але деталей не розповідала.

Свідок ОСОБА_23 в судове засідання не з'явилась з поважної причини, у зв'язку з чим було оголошено її показання, які вона давала в ході досудового слідства (т.2 а.с.17-18). З даних показань випливає, що вона товаришує з ОСОБА_4 ще з 2008 року. Їй відомо, що ОСОБА_4 зустрічалася з ОСОБА_1 біля року і в 2010 році з невідомих причин розірвала відносини, але восени 2011 року почала знову переписуватись та інколи зустрічатись з ним. В листопаді 2011 року ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_23, що до неї незадовго до цього приходив ОСОБА_1 і жартома надів на себе її золотий ланцюжок та пішов з ним з її квартири. В кінці лис-топада чи на початку грудня 2011 року знаходячись після 19 год. в парку відпочинку м.Могилів-Подільський вона стала свідком телефонної розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_6 щодо золотого ланцюжка. З розмови вона зрозуміла, що ОСОБА_1 розірвав золотий ланцюжок ОСОБА_4 на частини і та просила у нього віддати хоча б розірваний ланцюжок, але він казав, що відремонтує його та віддасть.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що з ОСОБА_4 товаришує і проживає в одній кімнаті гуртожитку у м.Вінниці. На початку грудня 2011 року зі слів ОСОБА_4 їй стало відомо, що золотий ланцюжок, який вона постійно носила, забрав, перебуваючи у її квартирі ОСОБА_1, з яким та раніше зустрічалася. Зі слів ОСОБА_4 знає, що 23.12.2011 року ОСОБА_1 намагався її вбити по невідомій причи-ні. Крім того, 15.02.2012 року, приблизно о 22 год. коли вона з ОСОБА_4 знахо-дилась у кімнаті гуртожитку, на мобільний телефон останньої зателефонував ОСОБА_21 і про щось з нею розмовляв, після чого у неї був дуже переляканий вигляд та розпочалася істерика. Коли вона заспокоїлась, то розповіла, що ОСОБА_1 нага-дав їй про її обіцянку мовчати про злочин та його обіцянку вбити її, якщо вона звер-неться в правоохоронні органи.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що була в якості однієї з двох по-нятих під час огляду місця події 24.12.2012 року, яке проводилося з участю її сусіда ОСОБА_1 біля «Турецького містка». Останній без будь-якого впливу на нього чітко і спокійно вказав місце, де він наніс ОСОБА_4 удар ножем.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні підтвердив факт своєї участі 24.12.2012 року в якості понятого в ході огляду місця замаху на вбивство дівчини неподалік «Турецького містка», із залученням ОСОБА_1, до якого тиск не застосовувався. Однак, у зв'язку з похилим віком та станом здоров'я не пам'ятає всіх обставин слідчої дії.

Свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 суду пояснили, що були в якості поня-тих в ході огляду місця події ввечері 23.12.2011 року, де слідчою та іншими чоло-віками, облич яких вони не розгледіли через темноту, оглядався «Турецький місток»та місце під ним. Після слідчої дії їм зачитали протокол, який відповідав дійсності і був ними підписаний.

Не дивлячись на невизнання вини та зміну показань в судовому засіданні під-судним ОСОБА_1, вина останнього в інкримінованому йому діянні, крім пока-зань потерпілої та свідків, підтверджується дослідженими в судовому засіданні мате-ріалами кримінальної справи: - протоколом огляду з фототаблицею від 23.12.2011 року, згідно якого в спині ОСОБА_4, яка знаходилась у палаті реанімаційного відділення Могилів-Подільської МТМО, виявлено металеве лезо ножа без руків'я (т.1 а.с.5-6); - протоколом добровільної видачі з фототаблицею від 23.12.2011 року, згідно якого лікар-анестезіолог ОСОБА_18 видав працівникам міліції лезо ножа, вилучене з тіла ОСОБА_4 (т.1 а.с.13-14); - картою амбулаторного медичного огляду №277 від 23.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 23.12.2011 року о 23 год. 50 хв. перебував у стані наркотичного сп'яніння з подряпинами на обличчі (т.1 а.с.16); - протоколом огляду місця події з участю ОСОБА_1 від 23.12.2011 р., в ході якого ОСОБА_1 показав місце під «Турецьким містком», де знайшов ОСОБА_4 після її падіння, однак у вказаному місці сліди крові, сковзання та волочіння не виявлені (т.1 а.с.7-10); - явкою з повинною ОСОБА_1 від 24.12.2011 р., в якій він власноручно вказав про обставини нанесення ним 23.12.2011 року удару ножем ОСОБА_4 (т.1 а.с.17); - протоколом огляду місця події з участю ОСОБА_1 від 24.12.2011 р., в ході якого ОСОБА_1 показав місце, де він наніс ОСОБА_4 удар ножем у спину (т.1 а.с.23-27); - роздруків-кою вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив'язкою до базових станцій або-нентів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та довідкою по роздруківках телефонних дзвінків, згідно яких о 17 год. 44 хв., 23.12.2011 року ОСОБА_4 телефонувала до ОСОБА_6 і їх розмова тривала 8 секунд, при цьому обидва абоненти обслугову-вались ретрансляційною вежею ЬАС 21175 СГО 08612 - від центру в напрямку с.Бро-нниця, Могилів-Подільського району, Вінницької області (азимут 130), що в повній мірі відповідає показанням ОСОБА_4 про те, що 23.12.2011 року, біля 17 год. 35 хв. вона знаходячись біля Будинку культури м.Могилів-Подільський зателефону-вала на мобільний телефон ОСОБА_1, викликала його на вулицю, після чого разом з ним пішла до дому останнього. В проміжок часу з 18 год. 33 хв. по 19 год. 05 хв. абонентські номери ОСОБА_1 та ОСОБА_29 обслуговувались ре-трансляційною вежею ЬАС 21175 СШ 28612 - вул.Ринкова, 56 м.Могилів-Поділь-ського, Вінницької області (азимут 170). В зону обслуговування даної вежі входить і вул.Садова, що в повному обсязі підтверджує показання ОСОБА_4 про те, що 23.12.2011 року після того як вона зустрілася з ОСОБА_1 біля Будинку куль-тури, пішла з ним до його дому, що знаходиться по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.37-60); - протоколом огляду від 19.03.2012 року, згідно якого оглянуто светр та куртку ОСОБА_4, на яких виявлено наскрізне пошкодження щілеподібної форми, розташоване вертикально, а також клинок ножа загальною дов-жиною 14 см., який було вилучено з тіла ОСОБА_4 (т.2 а.с.91-99); - протоко-лом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_30 вказала, що тілесні ушкодження 23.12.2011 року їй спричинив ОСОБА_1 (т.2 а.с.147-150); - висновком судово-медичної експертизи №20/9 від 12.01.2012 року, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкоджен-ня: садно та крововиливи в дільниці шиї, проникаюче ножове поранення лівої поло-вини грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком II-III ступенів, які виникли приблизно в один і той же час: садно та крововиливи - від дії тупого предмету, можливо при стискуванні шиї, а проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини - від дії предмету з загостреною травмуючою поверхнею, можливо 23.12.2011 року та належать: садно та крововиливи - до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, а проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком ІІ-ІІІ ступенів - до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні до життя на час їх утворення. Проникаюче поранення лівої половини груд-ної клітини з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком ІІ-ІІІ ступенів утворилось від одноразової дії колючого, плаского, односторон-нє загостреного предмету, типу клинок ножа, характеристики якого можуть відповіда-ти лезу ножа, наданого на експертизу. Згідно записам в медичній карті стаціонарного хворого Могилів-Подільського МТМО ОСОБА_4, можна припустити, що на-прямок дії травмуючого предмету був ззаду на перед, та дещо справа на ліво, та зверху до низу. На підставі вивчення медичної документації не можливо висловитись про розміщення потерпілої ОСОБА_4 та нападаючого під час нанесення їй тілесних ушкоджень, але характер тілесних ушкоджень на тілі потерпілої не супе-речить показанням ОСОБА_1 (в яких він зізнавався у вчиненні злочину) про спосіб нанесення ушкоджень ОСОБА_4 Садно з крововиливами на шиї ОСОБА_9 могли утворитись від здавлення шиї, а не від удару долоневої поверхні руки нападаючого. Так як у пошкодженнях на шиї не відобразилась травмуюча по-верхня, не виключена можливість, що дане ушкодження виникло від пальців рук на-падаючого при здавлені шиї, здавлення могло бути однократним. Судово-медичних даних про те, що здавлення шиї могло бути здійснено двома руками нападаючого, не-має. Так як здавлення шиї проявилось синцем та садном на його фоні, можна вислови-тись про те, що здавлення шиї було проведено з прикладанням значної сили. Судово-медичних даних, які б дозволили висловитись про розташування потерпілої та напа-даючого під час здавлення шиї потерпілої, немає. Характер ушкоджень на тілі ОСОБА_30, які описані у п.1 даного підсумку, не виключають можливості того, що після їх отримання вона ще деякий незначний час могла здійснювати активні дії (говорити, ходити, кричати). В медичній карті на ім'я ОСОБА_4 довжина ра-ньового каналу дорівнює 15 см. Даний факт свідчить про те, що удар ножем був нане-сений з прикладанням значної сили. Характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_30 дозволяє висловитись про те, що вони не могли утворитись при падінні потерпілої з висоти власного зросту, а також з висоти вище власного зросту. В медич-ній карті на ім'я ОСОБА_4 не описані тілесні ушкодження, які могли б бути оцінені, як ушкодження, які утворились при боротьбі або самообороні (т.1 а.с.213-214); - висновком судово-медичної експертизи №19/8 від 12.01.2012 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце такі тілесні ушкодження: дві подряпини в діль-ниці правого надбрів'я, одна - у внутрішнього краю правої брови з переходом на верх-ню повіку правого ока, одна - на нижній повіці правого ока, одна - на тильній поверхні правої кисті у основи 1-го пальця, поверхнева ранка по внутрішній поверхні основної фаланги 2-го пальця лівої кисті, та один синець у зовнішнього кута правого ока, які виникли приблизно в один і той же час: подряпини - від дії предмету з загостреною травмуючою поверхнею, синець та поверхнева ранка - від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо 23.12.2011 року та належать до категорії ЛЕГ-КИХ тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження ОСОБА_1 могли утворитись при самозахисті потерпілої ОСОБА_4 (т.1 а.с.211); - висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи №22 від 17.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_1, 1993 року народження виявляє ознаки епізодичного вживання коноплі (т.1 а.с.209); - висновком амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи №10 від 16.01.2012 року, згідно якого в період вчинення злочину ОСОБА_21 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину ОСОБА_1 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не по-требує. До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_1 належать: збереженість пізнавальної функції психічної діяльності (пам'ять, увага, мислення). В сфері особистості - активність, екстравертованість, емоційна неврівноваженість, орі-єнтування на власну думку, потреба у відстоюванні власних установок, будь-які фор-мальні рамки тісні і погано переносяться, підвищена ранимість стосовно критичних зауважень з боку оточуючих, вразливе самолюбство, образливість, завищена само-оцінка, значимість соціального престижу. Відмічені індивідуально-психологічні особ-ливості експертного могли обумовити характер вчиненого злочину і оформити його поведінку. ОСОБА_1, з урахуванням його індивідуально-психологічних особ-ливостей і рівня розумового розвитку, міг правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання. В досліджуваний період часу ОСОБА_1 знаходився в стані емоційного збудження, яке характеризува-лось почуттям образи. Зазначений емоційний стан не вплинув на свідомість і діяль-ність експертного, він міг усвідомлювати свої дії та контролювати їх. В період вчине-ння злочину ОСОБА_1 в стані фізіологічного афекту не перебував. З ураху-ванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, може усвідомлювати реальний зміст та характер власних дій, повною мірою свідомо керу-вати ними та передбачати їх наслідки. ОСОБА_1 не виявляє ознак підвищеної навіюваності та схильності до патологічного фантазування (т.1 а.с.246-249); - виснов-ком судово-імунологічної експертизи №59 від 17.02.2012 року, згідно якого в слі-дах на куртці (об'єкт № 1), джинсових штанах (об'єкт № 2), кофті (об'єкт № 3), які належать ОСОБА_1, встановлено кров людини групи О з ізогемаглютини-нами анти-А та анти-В. Таким чином, походження крові у вищевказаних об'єктах до-слідження не виключається як від потерпілої ОСОБА_4, так і від ОСОБА_1 (т.1 а.с.252-254); - висновком судово-цитологічної експертизи №20 від 22.02.2012 року, згідно якого при дослідженні змивів з правої (об'єкт №1) та лівої (об'єкт №2) рук ОСОБА_4 виявлені епітеліальні та без'ядерні клітини, при визначенні групової належності яких виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО (що відповідає 0(1) групі крові). Статеву належність виявлених епітеліальних клітин (об'єкти №№1, 2) встановити не представляється можливим в зв'язку з відсут-ністю збережених, придатних для дослідження ядер. По груповій характеристиці осіб, що проходять по справі, походження виявлених епітеліальних та без'ядерних клітин не виключається як від самої ОСОБА_4, так і від ОСОБА_1 (т.1 а.с.256-259); - висновком судово-цитологічної експертизи №22 від 22.02.2012 року, згідно якого при дослідженні клинка (об'єкти №№1, 2), вилученого з тіла ОСОБА_4 виявлена кров людини, змішана з кров'ю птиці (т.1 а.с.266-267); - висновком фізико-технічної експертизи № 54 від 16.03.2012 року, згідно якого при дослідженні одягу ОСОБА_4 на куртці та светрі в ділянці спинки справа виявлено по одному наскрізному пошкодженню, що мають ознаки колото-різаних, утворених дією плаского колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав гостре лезо. Не ви-ключається можливість утворення даних пошкоджень від дії наданого на дослідження клинка ножа (т.2 а.с.121-123); - довідкою № 913 від 22.02.2012 року з ломбарду «Скарбниця»про те, що ОСОБА_1 26.11.2011 року заклав ланцюг із золота.

Суд вважає, що в ході досудового та судового слідства проведено максималь-ний об'єм необхідних та можливих слідчих і судових дій, направлених на встанов-лення об'єктивної істини по справі. На думку суду право підсудного ОСОБА_1 на захист не порушувалось, оскільки спочатку під час досудового слідства він добро-вільно відмовлявся від захисника, взявши захист на себе, а потім за власним бажанням був забезпечений захисником. Крім того, перевірена в порядку ст.97 КПК України, прокуратурою заява ОСОБА_1 про ніби-то протиправні дії працівників міліції під час досудового слідства відносно нього, не знайшла свого об'єктивного підтвер-дження.

Показання ОСОБА_1 про його непричетність до замаху на вбивство ОСОБА_31, суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, оскільки упродовж досудового слідства його показання змінюва-лись кілька разів, є суперечливими, не підтверджуються об'єктивними доказами по справі. Ним не наведено жодної обставини, яку слід оцінювати як його алібі. Крім того, його показання спростовуються не лише логічними, послідовними та відповіда-ючими матеріалам кримінальної справи показаннями потерпілої ОСОБА_4, а й показаннями свідків та іншими вищевказаними дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи.

Таким чином, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, суд дійшов вис-новку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує обста-вини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, вимоги ч.3 ст.68 КК України.

Злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1ст.115 КК України є особливо тяжким зло-чином.

Підсудний ОСОБА_1 раніше судимий і новий злочин вчинив в період іспитового строку за попереднім вироком (т.1 а.с.61-65), здоровий, не працює, не нав-чається, не одружений, за місцем проживання та колишнього навчання характеризу-ється посередньо (т.1 а.с.66, 112-113, 135-169).

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані наркотичного сп'яніння те рецидив злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає на-дання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що виправлення та пере-виховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення 6100 грн. 29 коп. матеріальної шкоди та 40000 моральної шкоди слід задовольнити в повному обсязі, оскільки діями підсудного ОСОБА_1 дійсно заподіяно потерпілій як матері-альної шкоди у виді витрат на лікування в сумі 3550 грн. 29 коп., проїзд у лікарню в сумі 950 грн., пошкодження її майна (куртки) в сумі 1600 грн., яка підтверджується відповідними документами: довідкою, розпискою, чеком та квитанціями (т.2 а.с.225-229, 264-266), так і моральної шкоди, що полягає у фізичному болю, стражданнях та страху за своє життя і здоров'я, яких вона зазнала у зв'язку з посяганням на її життя. Крім того, на користь потерпілої слід стягнути з підсудного 3000 грн., витрачених на оплату праці її адвоката (т.2 а.с.222-223).

Керуючись ст.ст.65-68, ч.1 ст.71, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, ст.ст.28, 81, 93, 321-324, 327, 330-335 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до вищевказаного покарання частково при-єднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2010 року, призначивши ОСОБА_21 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахува-ти з часу його затримання 24.12.2011 року.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж -тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на її користь з ОСОБА_1 6100 грн. 29 коп. матеріальної шкоди та 40000 моральної шкоди.

Понесені по справі судові витрати за проведення судово-балістичної експерти-зи в сумі 235 грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_1 на ко-ристь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний код 24525055, банк одержувача УДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172, а також витрати потерпілої ОСОБА_4 на оплату праці її адвоката в сумі 3000 грн. стягнути з ОСОБА_1 на її користь.

Речові докази:

- мобільний телефон LG К290, ІМЕІ:НОМЕР_1, болонєву куртку темно-синього кольору, джинсові штани синього кольору, кофту сірого кольору з капю-шоном, що знаходяться на зберіганні в камері для зберігання речових доказів Могилів-Подільського МВ УМВС України у Вінницькій області та належать ОСОБА_1, повернути останньому, як законному володільцю;

- каблучку з металу сріблястого кольору, що належить ОСОБА_32 і знаходиться в матеріалах кримінальної справи, повернути ОСОБА_1, як законному володільцю;

- куртку-пуховик із синтетичного матеріалу світло-сірого кольору з капюшо-ном, светр (кофту) із трикотажу білого кольору з коміром та манжетами чорного кольору, які зберігаються в камері для зберігання речових доказів Могилів-Поділь-ського МВ УМВС України у Вінницькій області та належать ОСОБА_4, по-вернути останній, як законному володільцю;

- клинок ножа із сріблясто-білого металу, який було вилучено з тіла ОСОБА_30, змиви піднігтьового вмісту ОСОБА_4, зістриги нігтів ОСОБА_11, експериментальні зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері для зберігання речових доказів Могилів-Поділь-ського МВ УМВС України у Вінницькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області про-тягом 15 днів з дня його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк, з моменту вручення їм копій вироку.

Суддя: