Ухвала суду № 25235551, 03.04.2012, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 10/2690/513/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Волокітіна Н.Б. Категорія - ч.2 ст.15,

ч.5 ст.191 КК України Доповідач - Верховець Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Верховець Т.М.,

суддів Дмитренко Г.М., Кияшка О.А.,

за участю прокурора Карпука Ю.А.,

предст. скаржника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у м. Києві Трачука Б.О. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ДП «КК «Рошен» за фактом вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що постанова слідчого винесена з дотриманнями вимог ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності на те достатніх приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

В апеляції, з доповненнями від 29.03.2012 року, скаржник ОСОБА_4 просить постанову Шевченківського районного суд м. Києва у справі №2610/3406/12 (провадження №4/2610/553/12) від 02.03.2012 р., якою йому відмовлено у задоволені скарги на постанову старшого слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у м. Києві Трачука Б.О. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ДП «КК «Рошен» за фактом вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України скасувати. Зокрема апелянт зазначає, що в порушення вимог кримінально-процесуального закону, суд першої інстанції не перевірив дотримання органом слідства вимог закону при прийнятті рішення в порядку ст. 94 КПК України та наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, а лише формально послався на матеріали, вказані в постанові про порушення кримінальної справи, та їх достатність у сукупності для висновку про існування події злочину та відповідно порушення кримінальної справи. Крім того, суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та не перевірив наявність приводів і підстав до порушення справи.

Заслухавши доповідь судді, представників скаржника, які підтримали апеляцію ОСОБА_4, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція скаржника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи в порядку ст.236-8 КПК повинен належним чином дослідити матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, встановити, чи мав орган досудового слідства на час її порушення достатні приводи та підстави, передбачені ст.94 КПК України, і чи з законних джерел вони були отримані, а також перевірити доводи скаржника про те, що в оскаржуваній постанові відсутні дані, які вказують на наявність підстав і приводів для порушення кримінальної справи, щодо службових осіб ДП «КК Рошен», за ознаками злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України.

Ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

З постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 23.01.2012 року вбачається, що підставою для порушення кримінальної справи за фактом замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ДП «КК Рошен» за ознаками злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.191 ч.5 КК України були матеріали дослідчої перевірки ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад та грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 по 31жовтня 2010 року та з 01 по 30 листопада 2010 року, а саме: акт №52/40-20/7/25392188 від 18.02.2011 року позапланової виїзної перевірки ДП «КК «Рошен», податкове повідомлення-рішення №0000020700 від 03.03.11 року на суму 692 492 грн., копії податкових накладних ПП «Мікон», надані ДП «КК «Рошен», документи податкової звітності ДП «КК «Рошен», копії свідоцтв платників ПДВ, пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7, листи ПП «Євро транс» та ПП ОСОБА_8 висновок судово-почеркознавчого дослідження №42 від 03.03.2011року НДЕКЦ України при ГУ МВС України на ПЗЗ та інші матеріали дослідчої перевірки.

Приводом для порушення кримінальної справи, як зазначено в постанові, є безпосереднє виявлення органом досудового слідства ознак злочину, передбаченого ст.15ч.2, ст. 191 ч.5 КК України в діях службових осіб ДП «КК «Рошен».

Суд першої інстанції розглянувши скаргу ОСОБА_4 на вищезазначену постанову дійшов висновку, що оскаржувана постанова містить достатньо даних на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки скоєного злочину, а тому у досудового слідства було достатньо приводів і підстав для порушення кримінальної справи, як того вимагають положення ст.ст. 94, 97-98 КПК України.

Однак, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасним, оскільки, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд в достатній мірі не перевірив доводи скарги, та не обґрунтував їх на підставі досліджених у судовому засіданні матеріалів, які стали підставою для порушення справи.

Так, на а.с. 1-3 (кримінальна справа №70-00546) наявна постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 березня 2011 року, згідно якої в порушенні кримінальної справи за ст. 191 КК України відносно службових осіб ДП «КК «Рошен» директора ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_9 відмовлено. При цьому в мотивувальній частині даної постанови слідчий пославшись на акт №52/40-20/7/25392188 від 18.02.2011 року позапланової виїзної перевірки ДП «КК «Рошен» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад та грудень 2010 року, дійшов висновку про відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, щодо службових осіб ДП «КК «Рошен», а не конкретних осіб.

Порушуючи кримінальну справу 23.01.2012 року слідчий послався, як на підставу її порушення на акт №52/40-20/7/25392188 від 18.02.2011 року позапланової виїзної перевірки ДП «КК «Рошен» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад та грудень 2010 року та ті ж обставини на які вказував у постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.

На зазначені обставини суд першої інстанції, при розгляді скарги, уваги не звернув, не перевірив відповідність оскаржуваної постанови вимогам п.11ч.1 ст.6 КПК України, як не звернув уваги і на рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2011 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000020700 від 03 березня 2011 року, яке було прийняте на підставі висновків акту №52/40-20/7/25392188 від 18.02.2011 року позапланової виїзної перевірки ДП «КК «Рошен» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад та грудень 2010 року.

Прохання апелянта про прийняття рішення про скасування постанови старшого слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у м. Києві Трачука Б.О. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ДП «КК «Рошен» за фактом вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України на стадії апеляційного розгляду скарги задоволенню не підлягає, як таке, що не передбачене діючим КПК України.

Зазначені вище порушення закону, допущені суддею при розгляді даної скарги, колегія суддів вважає істотними, тому постанова суду, як незаконна підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції на новий судовий розгляд під час якого усунути недоліки, викладені в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, належним чином перевірити доводи скаржника, викладені в скарзі та апеляції, про незаконність порушення кримінальної справи та в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам ст.236-8 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію скаржника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2012 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА у м. Києві Трачука Б.О. про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ДП «КК «Рошен» за фактом вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.

С У Д Д І :

____ ____ ____

Верховець Т.М. Дмитренко Г.М. Кияшко О.А.