Ухвала суду № 25226373, 25.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2012 р. м. Київ К/9991/16720/12

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

при секретарі Мартиненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суд від 18.01.2012

у справі № 2а-8554/11/0170/4

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суд від 18.01.2012, у задоволенні позову про визнання незаконними дій із зменшення рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 11759313,00 грн., які зафіксовані в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 24.05.2011 № 9240-02/01267308, відмовлено повністю.

ВАТ «Кримзалізобетон» подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст. 19, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 2, ч. 1 ст. 6, ст. 9, ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (рядок 04.9) у сумі 103985443,00 грн.

Актом перевірки від 24.05.2011 № 9240-02/01267308 встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року на 11759313,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення на підставі даного акту перевірки не приймалось.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення саме для вирішення вимог, які є предметом даного позову, та надали їм правильну правову оцінку на підставі тих норм законодавства, що підлягали застосовуванню при вирішенні даного спору.

У п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, під актом перевірки розуміється службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Зважаючи на викладене, даний позов обґрунтовано залишено без задоволення.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суд від 18.01.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло