ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" червня 2012 р. м. Київ К-18150/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 26.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008
у справі № 32/541-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт+Електро»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м.Києва від 26.04.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва від 29.11.2004 №942-23-804-30002054/15469.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за наслідками якої складено акт від 19.11.2004 №26561922/23-80.
За висновками акта перевірки позивачем в порушення п.2.9, п.3.3, п.3.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, у період з 20.10.2004 по 10.11.2004 здійснювалась видача готівки з каси, в тому числі для здавання її до установи банку, без оформлення видаткових касових ордерів або платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №942-23-804-30002054/15469 від 29.11.2004, яким відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»визначено податкове зобов'язання в розмірі 45222,04 грн. фінансових санкцій.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що порушення позивачем п. 2.9, 3.3, 3.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, спростовується тим, що позивачем було укладено з Подільським відділенням №5393 Ощадного банку України м.Києва договір на розрахунково-касове обслуговування від 02.12.1999, та договір №1825 від 01.08.2002 з Київською філією АКІБ «Укрсіббанк» на використання та обслуговування поточних рахунків в національній та іноземній валюті, згідно якого прийом та видача готівкових коштів здійснюється з 9-00 до 13-00 та з 14-00 до 15-00, вечірня каса з 15-00 до 19-00, а також встановлено ліміти залишку готівки у касі з 01.08.2002 в сумі 8830 грн., з 15.12.2003 в сумі 13723 грн. Відповідно до касової книги, квитанцій про здачу коштів до установи банку -Подільського відділення №5393 Ощадного банку України, позивачем здавалась готівкова виручка яка зараховувалась на розрахунковий рахунок платника, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, квитанціями до прибуткового документа банка на внесення готівки, перевищення залишку готівки в касі позивачем не допущено.
Такі висновки судів попередніх інстанцій підтверджуються висновком судово-бухгалтерської експертизи №10186 від 27.01.2006 проведеної у справі №11/26 за наслідками розгляду спору між тими ж сторонами про той же предмет.
Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що неналежне оформлення позивачем вибуття грошових коштів з каси у зв'язку з відсутністю видаткових ордерів, не призвело до перевищення ліміту залишку готівки в касі, що виключає підстави для притягнення його до відповідальності.
Крім того, рішення судів попередніх інстанцій також мотивовані неправомірністю визначення штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», податковим зобов'язанням відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням того, що ці штрафні санкції не відносяться до податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначений в Законі України «Про систему оподаткування».
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, відповідного до якого позивачем не допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, у зв'язку з чим застосування фінансових санкцій на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за порушення п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, є безпідставним.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.
Відповідно до п.5.4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 №72, для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні.
Записи в касовій книзі підтверджують здавання позивачем понадлімітних залишків готівки до банківських установ.
Помилковими є і висновки відповідача про порушення позивачем встановлених ст.99 КАС України строків звернення з позовом до суду про оскарження податкового повідомлення-рішення №942-23-804-30002054/15469 від 29.11.2004, оскільки Кодекс адміністративного судочинства набрав чинності 01.09.2005, у зв'язку з чим подання позову 16.08.2006, здійснено в межах встановлених строків звернення за захистом порушеного права.
Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 26.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008 -без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Суддя Л.В. Ланченко
Судове рішення № 25226362, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-18150/08-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: