Ухвала суду № 25226173, 30.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2012 р. м. Київ К/9991/80054/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:Білинової А.В.відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р.

у справі № 2а/0370/739/11

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»в особі Волинської філії

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»в особі Волинської філії (надалі позивач, ТДВ СК «Альфа-Гарант»в особі Волинської філії) звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі-відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23 лютого 2011 р. № 0001212200/0.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23 лютого 2011 р. № 0001212200/0.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Луцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТДВ СК «Альфа-Гарант»в особі Волинської філії, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р. -без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Луцька ОДПІ провела документальну планову виїзну перевірку ТДВ СК «Альфа-Гарант»в особі Волинської філії з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої було складено акт № 488/2200/33998388 від 04 лютого 2011 р.

В акті перевірки було зазначено порушення позивачем, а саме: підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податку на прибуток у сумі 1 381,00 грн., у тому числі за 2009 рік -639,00 грн., за III квартал 2010 року -742,00 грн.; порушення порядку ведення податкового обліку (Порядку складання декларації з податку на доходи страховика, затвердженого наказом ДПА України від 31.03.2003 р. за №146), за рахунок чого занижено валові доходи від страхової діяльності за 4 квартал 2008 року на суму 10 412,00 грн., 3 квартал 2009 року на суму 16 823,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 1 837,00 грн., 1 квартал 2010 року на суму 3 371,00 грн., 3 квартал 2010 року на суму 18 934,00 грн., та завищено валові доходи за 3 квартал 2008 року на суму 10 412,00 грн., 2 квартал 2009 року на суму 22 032,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 25 209 грн.

Податковий орган роблячи вищевказані висновки, посилався на те, що коли договір страхування набирає чинності після сплати першого страхового платежу, то сума страхових платежів, передбачена договором, який ще не набув чинності, не включається до оподаткованого доходу від страхової діяльності, а включається до оподаткованого доходу від діяльності, інша ніж страхова, та оподатковується за ставкою 25 %.

23.02.2011 р. Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001212200/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 585,25 грн., у тому числі 1 381 грн. -основний платіж, 3 204,25 -штрафні (фінансові) санкції.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до частини 4 статті 18 Закону України «Про страхування»договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Таким чином, платник податку, має право на нарахування та сплату податку на прибуток підприємств за ставкою 3 відсотки з дати зарахування страхових платежів на банківський рахунок.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що кошти за договорами страхування були одержані позивачем в конкретному звітному періоді, за договорами страхування укладеними в цьому звітному періоді, а тому такі кошти мають бути оподатковані в тому ж звітному періоді, в якому вони надійшли, за ставкою визначеною підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення, яким ТДВ СК «Альфа-Гарант» в особі Волинської філії було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 585,25 грн., у тому числі 1 381 грн. -основний платіж, 3 204,25 -штрафні (фінансові) санкції, є неправомірним.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у справі № 2а/0370/739/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.Судді(підпис) Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв