Ухвала суду № 25226036, 18.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2012 р. м. Київ К/9991/67121/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників

позивача Потоцької С.С.

відповідача Фатьянова Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служи (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Маріуполі)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2011

у справі №2а/0570/7794/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2011, позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Маріуполі №0000442302/0 від 18.10.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2502943,00 грн., у т.ч. основний платіж - 1472319,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1030624,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у м. Маріуполі правонаступником Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру серії ААБ №714572.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ НВО «Маріленд»за період з 01.10.2009 по 31.03.2010 та ТОВ «Сітат»за період з 01.03.2010 по 31.05.2010, за результатами якої було складено акт № 755/23-2/13504334 від 05.10.2010.

За висновками акта перевірки, позивачем порушені вимоги п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за перше півріччя 2010 року в сумі 1472319 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що позивачем були укладені договори від 27.02.2007 №ПСН-02656 та від 17.03.2010 №ПСМС-00195 з ТОВ НВО «Маріленд»(постачальник), від 05.05.2099 №ПСН-03524 з ТОВ «Сітат»(постачальник) на поставку металопрокату відповідно до специфікацій. За даними зустрічних перевірок, проведених ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя та Жовтневою МДПІ, ТОВ НВО «Маріленд»та ТОВ «Сітат»встановлено, що продукція яку вони поставляли позивачу була отримана від ТОВ «Маргеотех»та ТОВ «Метал-індастрі», які мають ознаки фіктивності (відсутні основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби), що тягне нікчемність правочинів.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442302/0 від 18.10.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2502943,00 грн., у т.ч. основний платіж -1472319,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1030624,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що донарахування позивачу податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням, є безпідставним, оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ НВО «Маріленд» та ТОВ «Сітат», не мають правового обґрунтування, оскільки в ході судового розгляду встановлено правосуб'єктність учасників господарських операцій реальність здійснених господарських операцій. Також суд виходив з того, що вироків суду, які б підтверджували вину, що виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, податковим органом суду не надано.

Такі висновки судів попередніх інстанцій обґрунтовуються підтвердженням укладення позивачем з ТОВ НВО «Маріленд»(постачальник) договору № ПСН-02656 від 27.02.2007 та №ПСМС-00195 від 17.03.2010, за умовами яких постачальник зобов'язується відвантажити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (металопрокат), згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору, якість товару та його походження підтверджено сертифікатами якості.

На виконання умов вказаних договорів (з урахуванням специфікацій), ТОВ НВО «Маріленд»виписано податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури на оплату товару, отримання товару (робіт) позивачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибутковими ордерами, лімітними картками та картками складського обліку, транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними із визначенням пункту розвантаження м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, 1 (нежитлове приміщення, яке є власністю позивача).

Розрахунок з ТОВ НВО «Маріленд»за придбаний товар проведено позивачем в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

05.05.2009 позивачем укладено договір № ПСН-03524 з ТОВ «Сітат» (постачальник) за умовами якого постачальник зобов'язується відвантажити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (металопрокат) згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Якість товару та його походження підтверджуються сертифікатами якості.

На виконання умов вказаного договору (з урахуванням специфікацій) ТОВ «Сітат»видано позивачу видаткові накладні, рахунки-фактури на оплату товару, прибуткові ордери, податкові накладні, отримання товару (металопрокату) позивачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибутковими ордерами, лімітними картками та картками складського обліку, транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними із визначенням пункту розвантаження м.Маріуполь, пл.Машинобудівників, 1 (нежитлове приміщення, яке є власністю позивача).

Розрахунок за придбаний товар здійснено шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Сітат», що підтверджується платіжними дорученнями.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону).

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Крім цього, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність висновку податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону при формуванні валових витрат, у періоді що перевірявся, та заниження податку на прибуток за півріччя 2010 року у сумі 1472319,00 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій правильно відхилено доводи податкового органу про нікчемність укладених позивачем з ТОВ НВО «Маріленд»та з ТОВ «Сітат»у розумінні статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять, з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі. У той час як відповідач керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених ТОВ НВО «Маріленд»з ТОВ «Маргеотех» та ТОВ «Сітат»з ТОВ «Метал-Індастрі»договорів.

Крім того, придбаний позивачем у ТОВ НВО «Маріленд»та ТОВ «Сітат» товар в подальшому був реалізований іншим суб'єктам господарювання (ПТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»за договором постачання №3РСБС-01782/пенс-00153 від 10.10.2010) та використаний у власному виробництві, що підтверджує реальність операцій.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Безпідставними є і посилання відповідача на незастосування судами попередніх інстанцій положень Податкового кодексу України, який не набув чинності на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2011 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко