Ухвала суду № 25226026, 16.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2012 р. м. Київ К/9991/80120/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Острович С.Е. Шипуліна Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 р.

у справі № 2а-1670/3317/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діовен»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській

області

про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діовен»(надалі -позивач, ТОВ «Діовен») звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі -відповідач, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 р. та визнання протиправним та скасування податкової вимоги Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 01.04.2011 р. № 764/790.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Діовен» за платежем податок на додану вартість у розмірі 10 843,55 коп. за основним платежем та 2 710,89 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 01.04.2011 р. № 764/790. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Діовен»витрати зі сплати судового збору в розмірі 6,80 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Діовен», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 р. -без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Діовен»20.06.2001 р. було зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 681408. ТОВ «Діовен»зареєстровано платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 23549676 про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ № 175179, виданого Кременчуцькою ОДПІ 29.06.2001 р.

17.01.2011 р. позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010 року, до якого, зокрема, включені суми ПДВ по відносинам з ПП «Нафта-Капітал»у розмірі 10 843,55 грн., по яким отримані податкові накладні.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області з 18.01.2011 р. по 25.02.2011 р. провела камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Діовен», поданої за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 888/15-322/31574438 від 28.02.2011 р.

В акті перевірки було зазначено порушення позивачем, зокрема, пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні податкового кредиту та відповідно заниженню суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягало сплаті платником податку до бюджету в розмірі 10 843,55 грн. за грудень 2010 року.

Акт перевірки підписаний позивачем 01.03.2011 р. із запереченнями на акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 28.02.2011 р. № 888/15-322/31574438, які 04.03.2011 року були отримані відповідачем. Розглянувши заперечення, відповідач листом від 14.03.2011 р. повідомив позивача, що податковими органами встановлено порушення підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого по декларації з ПДВ за грудень 2010 року завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 10 843,55грн.

16.03.2011 р. Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 843,55 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 710,89 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ПП «Нафта-Капітал».

01.12.2010 р. між ПП «Нафта-Капітал»(продавець) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № Д/01122-10, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а саме, запасні частини до вантажних автомобілів та інші товари виробничого призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Моментом виконання зобов'язання по передачі товарно-матеріальних цінностей вважається дата підписання видаткової накладної, а в частині проведення розрахунків -до повного їх виконання. Відправка продукції здійснюється на умовах самовивозу, або за рішенням сторін продукція відправлялась транспортом ПП «Нафта-Капітал»чи відправкою.

Факт поставки позивачу ПП «Нафта-Капітал»зазначених в договорі товарів підтверджується видатковими накладними № 723 від 27.12.2010 р., № 724 від 28.12.2010 р., податковими накладними № 884 від 27.12.2010 р., № 885 від 28.12.2010 р., рахунками № 271210 від 27.12.2010 р., № 281210 від 28.12.2010 р., реєстром платіжних документів, реєстром отриманих та виданих податкових накладних, а також довіреностями № Дио-125 від 27.12.2010 р., № Дио-126 від 28.12.2010 р. виданими позивачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Нафта-Капітал»на ім'я директора збуту Івко А.В., технічним паспортом, відповідно до якого у ТОВ «Діоген»в користуванні знаходиться транспортний засіб -вантажний фургон, що підтверджує факт транспортування позивачем товарів.

За результатами взаємовідносин з позивачем ПП «Нафта-Капітал»було видано податкові накладні № 884 від 27.12.2010 р., № 885 від 28.12.2010 р., суми ПДВ за якими включені позивачем до податкового кредиту грудня 2010 року.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У відповідності до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З правового аналізу викладених норм вбачається, що право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

А відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, які встановивши законність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, спростували доводи податкового органу щодо завищення товариством податкового кредиту грудня 2010 року з підстав відсутності у ПП «Нафта-Капітал»ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також недекларування контрагентом в строки податкових зобов'язань за грудень 2010 року.

Щодо податкової вимоги Кременчуцької ОДПІ Полтавської області від 01.04.2011 р. № 764/790, надісланої позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано податкову вимогу Кременчуцької ОДПІ № 764/790 від 01.04.2011 р., згідно якої сума податкового боргу ТОВ «Діовен»з податку на додану вартість за узгодженими податковими зобов'язаннями, нарахованими податковим повідомленням-рішенням № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 р., становить 13 550,45 грн., у тому числі за основним платежем -10 839,56 грн. та 2 710,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому приписами абзаців 1, 5 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року податкового органу, податкове зобов'язання, нараховане зазначеним рішенням, є неузгодженим.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій зробили правильні висновки, що прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року є неправомірним, а оскаржувана податкова вимога є безпідставною.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 р. у справі № 2а-1670/3317/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Острович С.Е. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв