Ухвала суду № 25221096, 07.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К-45999/09

№ К-45999/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009

у справі № 2-а-10219/08/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства «Жилкомсервіс»

до 1. Державної податкової адміністрації у Харківській області

2. Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009 позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.08.2008 № 0001352302/0 у частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 8367,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції) та № 0003051702/0 у частині визначення податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3149,86 грн.(штрафні (фінансові) санкції).

Висновок суду вмотивований тим, що відповідачем неправомірно було застосовані штрафні (фінансові) санкції до позивача, оскільки на нього у силу ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(Закон № 2343-XII) поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, яка виключає застосування, зокрема штрафів.

У позові про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (основний платіж) в сумі 13110,00 грн. та з податку з доходів фізичних осіб (основний платіж) в сумі 1574,93 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 постанову суду першої інстанції скасовано у частині відмови у задоволенні позову, в цій частині позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.08.2008 № 0001352302/0 у частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 13110,00 грн. та № 0003051702/0 у частині нарахування податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 15774,93 грн.; у частині задоволення позову - постанову суду залишено без змін.

За висновком суду апеляційної інстанції перевірка позивача та донарахування податкових зобов`язань було здійснено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що виключає правомірність донарахування таких податкових зобов`язань.

У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм ст.ст. 1, 12, 23 Закону № 2343-XII та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовну.

Позивач не скористався процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки акту перевірки від 29.07.2009 № 3416/23/30512571 про порушення позивачем норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало наслідком зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2007 року на 302375,00 грн. та за 1 квартал 2008 року - 104576,00 грн. Крім того, за висновками акту, позивачем порушено норми пункту 11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податкові зобов'язання на 13110,00 грн., у тому числі: за 2005 рік: квітень - 1217,00 грн., червень - 1417,00 грн., липень - 1701,00 грн., серпень - 808,00 грн., вересень - 78,00 грн., листопад - 2194,00 грн.; за 2006 рік: січень -334,00 грн., лютий - 1273,00 грн., травень - 1448,00 грн., липень - 266,00 грн., вересень - 399,00 грн., жовтень - 902,00 грн., листопад - 250,00 грн., грудень - 823,00 грн., та завищено від'ємного значення чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 3623,00 грн., у тому числі: за грудень 2005 року на 1342,00 грн., за лютий 2006 року на 510,00 грн., за березень 2006 року на 1771,00 грн. Також було встановлено порушення норм підпунктів 4.2.1, 4.2.9, 4.2.10 пункту 4.2 ст. 4, підпункту 6.3.2, пункту «е»підпункту 6.3.3 пункту 6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»щодо неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 у сумі 1574,93 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.08.2008 № 0001352302/0 про визначення податкових зобов`язань на додану вартість у сумі 21477,00 грн. (основний платіж -13110,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -8367,00 грн.) та № 0003051702/0 про визначення податкових зобов`язань із податку з доходів фізичних осіб у сумі 4724,79 грн. (основний платіж -1574,93 грн., штрафні санкції -3149,86 грн.).

У судовому процесі встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2007 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Житлокомсервіс»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 21.04.2008 ЗАТ «Житлокомсервіс»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 11).

Згідно з абзацами третім, четвертим, восьмим частини першої ст. 23 Закону № 2343-ХІІ (в редакції Закону України від 17.11.2005 № 3108-ІУ) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Висновок суду апеляційної інстанції про протиправність вище зазначених податкових повідомлень-рішень відповідає наведеним нормам, оскільки донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій мало місце після прийняття господарським судом постанови про визнання підприємства банкрутом, а відтак спір по суті вирішено правильно, без відносно до мотивів, якими апеляційний суд обґрунтував цей висновок.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко