Ухвала суду № 25221071, 07.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К-49260/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»(правонаступник Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»)

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009

у справі № 2-а-8780/08/1 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на землю та застосування штрафних (фінансових) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 01.10.2008 № 1123/23-0/23893680, про порушення ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»норм ст.2 Закону України «Про плату за землю»(Закон № 2535-XII) внаслідок заниження податку на землю за період з 01.01.2008 по 30.06.2008 на 56,10 грн. за земельні ділянки, які знаходяться в м. Красно -перекопську (вулиці Озерна, Калініна, Шевченка, 10-й мікрорайон), та за період з 01.07.2007 по 31.12.2007 на 111,40 грн. за земельні ділянки в м. Армянську (мікрорайон Васильєва, 3, вулиця Гайдара, 14, мікрорайон Корявко, 4).

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.10.2008: № 0000132300/0 про нарахування податкових зобов`язань з податку на землю у сумі 281,40 грн. (у тому числі 111,40 грн. -основний платіж та 170,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції) та № 0010392301/0 про нарахування податкових зобов`язань з податку на землю у сумі 226,10 грн. (у тому числі 56,10 грн. -основний платіж та 170,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що позивач у 2007, 2008 роках не подавав податкових розрахунків земельного податку та відповідно не сплачував земельний податок щодо вище зазначених земельних ділянок, які перебувають у його користуванні.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.2 Закону № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку згідно зі ст. 13 Закону № 2535-XII є дані державного земельного кадастру.

Частиною 1 ст. 193 Земельного кодексу України (ЗК) дано визначення поняттю державний земельний кадастр як єдиній державній системі земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Державний земельний кадастр згідно з частиною 1 ст. 204 ЗК ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази (листи Армянського міського відділу земельних ресурсів від 30.01.2007 № 827-07 та від 25.01.2008 № 58-31 (а.с. 62-63), довідка Красноперекопського міського відділу земельних ресурсів від 23.01.2006 № 44/10-08-9/2), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вищенаведені земельні ділянки знаходяться у користуванні позивача.

Таким чином, відповідачем було правомірно нараховані податкові зобов`язання з податку на землю та застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 224 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко