Ухвала суду № 25220773, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К-13823/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009р.

у справі №2а-5475/08

за позовом малого приватного підприємства «АТОС» (надалі -МПП «АТОС»)

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (надалі -ДПІ у Московському районі м. Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2008р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2008р. №0000101600/0, №0000011600/0 від 09.01.2008р. та №000036/16/0 від 12.10.2007р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009р., позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 03.03.2008р. №0000101600/0, №0000011600/0 від 09.01.2008р. та №000036/16/0 від 12.10.2007р.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку звітної податкової декларації з податку на додану вартість МПП «АТОС»за липень 2007р. із відображенням у ній 98000,00грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів., про що складено акт від 19.09.2007р. за №4389/16/22622601.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено, що за липень 2007р. позивачем заявлено до відшкодування 98000,00грн., однак у попередньому періоді підприємством сплачено ПДВ у розмірі 56225,51грн., у зв'язку з чим зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2007р. на 41774,49грн.

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2007р. №000036/16/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2007р. на 41774,49грн.

В подальшому, документальною невиїзною (камеральною) перевіркою від 19.12.2007р. щодо достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007р., податковим органом встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 98000,00грн., задекларованого у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, про що складений акт №6200/16/22622601 від 19.12.2007р.

На підставі зазначеного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011600/0 від 09.01.2008р., яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на 98000,00грн.

Крім того, податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за листопад 2007р., про що свідчить акт №606/16/22622601 від 11.02.2008р.

За висновками перевірки, з посиланням на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено задекларовану до відшкодування в декларації з ПДВ за листопад 2008р. на 96900,00грн.

Так, з п. 2.9 акту виїзної перевірки №606/16/22622601 від 11.02.2008р. вбачається, що перевіркою були охоплені декларації з ПДВ разом з відповідними додатками за жовтень-листопад 2007р.; статутні документи; банківські документи; податкові накладні за жовтень-листопад 2007р.; прибуткові та видаткові накладні за листопад 2007р. та частково за жовтень 2007р.; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; вантажні митні декларації, а також вибірковим методом договірна документація. Відповідно до п.п. 3.1.1 -3.1.3, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.3 акту № 606/16/22622601 від 11.02.2008р. в ході перевірки підтверджено правильність визначення МПП «Атос» податкових зобов'язань, податкового кредиту, а відтак і від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту як за жовтень 2007р., так і за листопад 2007р. Арифметичних та методологічних помилок у перевірених деклараціях також встановлено не було.

Також, судами встановлено, що сплата позивачем у червні-жовтні 2007р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій ніж заявлено до відшкодування підтверджується копіями наявних в матеріалах справи накладними, видатковими накладними, а також платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що неможливість надання позивачем 19.12.2007р. перевіряючим платіжних документів за вересень 2007р., з огляду на те, що в рамках кримінальної справи №18070158, порушеної прокуратурою Харківської області відносно посадових осіб МПП «Атос»за ст. 191, 366 КК України, відповідно до протоколу обшуку від 22.11.2007р. документи підприємства за вересень 2007р. були вилучені та залучені до матеріалів кримінальної справи, не є підставою для неврахування фактичного підтвердження сплати позивачем зобов'язань у вересні 2007р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак