Ухвала суду № 25220461, 20.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2012 р. м. Київ К-274/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Островича С.Е., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2008 року

у справі № 23/96

за позовом Колективного підприємства «Центральний ринок»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Колективне підприємство «Центральний ринок»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську (далі -відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську № 0000820640/0/10206 від 07 квітня 2004 року та № 0000820640/1/15830 від 09 червня 2004 року (в редакції заяви про доповнення позовних вимог за вих. № 1 від 21 червня 2005 року).

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем: штрафні санкції в сумі 415788,65 грн., № 0000820640/0/10206 від 07 квітня 2004 року, № 0000820640/1/15830 від 09 червня 2004 року. Стягнуто з СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на користь КП «Центральний ринок»85,00 грн. витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2008 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу КП «Центральний ринок», посилаючись на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську провела комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства КП «Центральний ринок»за період з 01 жовтня 1999 року по 29 лютого 2004 року, за результатами якої було складено акт від 05 квітня 2004 року № 06-08-13-20-21/01557911.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги, зокрема, пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у проведенні позивачем розрахункових операцій за готівковий розрахунок з торгівельного прилавку на території критого ринку без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій на загальну суму 83157,73 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що КП «Центральний ринок»проводило розрахункові операції за готівковий розрахунковий з торгівельного прилавку на території критого ринку без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а саме: за продукцію власного підсобного господарства протягом січня -грудня 2003 року на загальну суму 43810,00 грн. (м'ясо, шкіри, живність, кролі); за товари, надані для продажу фізичними особами, бюро торгових послуг КП «Центральний ринок»протягом січня -грудня 2003 року на загальну суму 39347,73 грн. (м'ясо). Отримані готівкові кошти -виручка від реалізації з місця проведення розрахунків в кінці дня надходили до каси підприємства від ОСОБА_1, який за штатним розписом є старшим продавцем бюро торгових послуг КП «Центральний ринок».

07 квітня 2004 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000820840/0/10206, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначила КП «Центральний ринок»податкове зобов'язання за платежем: штрафні (фінансові) санкції в сумі 415788,65 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення 0000820640/1/15830 від 09 червня 2004 року на аналогічну суму штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач, здійснюючи торгівлю продукцією власного виробництва, передбачену статутом, підпадає під дію пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим податковим органом неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції спірними рішеннями, з урахуванням того, що факт здійснення позивачем торгівлі товарами, наданими йому для продажу фізичними особами, недоведений податковим органом належними доказами. Також суди виходили з того, що положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами, тобто податковий орган помилково визнав застосовані штрафні санкції податковим зобов'язанням.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в реакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, пунктом 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в реакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, основною метою виробничо-господарської діяльності підприємства, в силу положень пункту 2.1 статті 2 статуту КП «Центральний ринок», затвердженого протоколом зборів членів колективного підприємства № 1 від 27 лютого 2002 року, є надання населенню, колективним та державним сільськогосподарським підприємствам, фермерським (селянським) господарствам, юридичним особам усіх форм власності та громадянам-підприємцям послуг по організації торгівлі сільськогосподарською продукцією та товарами народного споживання, інших послуг. Основним видом діяльності позивача (за КВЕД) є здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення (70.20.2).

Судами першої та апеляційної інстанції також було встановлено, що у періоді, що перевірявся, бюро торгових послуг КП «Центральний ринок», яке являється самостійним структурним підрозділом КП «Центральний ринок» відповідно до Положення, затвердженого Головою правління КП «Центральний ринок»від 08 квітня 2002 року, здійснювало торгівлю продукцією власного виробництва (м'ясо, шкіри, живність, кролі), шляхом її реалізації своїм працівникам, що підтверджується списками співробітників бюро торгових послуг КП «Центральний ринок»(т.1 арк. справи 82-122).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач не здійснював діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та правомірно керувався приписами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 (в реакції на момент виникнення спірних правовідносин), при оприбуткуванні грошових коштів за реалізацію товарно-матеріальних цінностей шляхом оформлення прибуткових касових ордерів (т.2 арк. справи 54-104).

Як вбачається з матеріалів справи, належних доказів здійснення позивачем торгівлі товарами, наданими йому для продажу фізичними особами, податковим органом в процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій не надано. Згідно відповіді Прокуратури Дніпропетровської області від 16 травня 2005 року № 06/2-228, наданої на запит КП «Центральний ринок»від 25 квітня 2005 року № 54, документи фінансово-господарської діяльності КП «Центральний ринок»в Прокуратури Дніпропетровської області відсутні. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що застосування податковим органом до КП «Центральний ринок»штрафних (фінансових) санкцій на суму 415788,65 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями є неправомірним.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність визначення КП «Центральний ринок»фінансових санкцій, передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податковим зобов'язанням із направленням податкових повідомлень-рішень, оскільки фінансові санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не відносяться до податків і зборів та, як наслідок, не можуть бути визнані податковим зобов'язання відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ С.Е. Острович

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева