Ухвала суду № 25219470, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К-32291/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову господарського суду Полтавської області від 05 березня 2009р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009р.

у справі №3/228

за позовом Приватного підприємства «Шерк» (надалі -ПП «Шерк»)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі -Кременчуцька ОДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом в якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ №0003002301/1/1636 від 30.07.2007р., №0003002301/2/2361 від 12.10.2007р.

Постановою господарського суду Полтавської області від 05 березня 2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009р., позов було задоволено у повному обсязі. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0003002301/1/1636 від 30.07.2007р. та №0003002301/2/2361 від 12.10.2007р.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., про що складено акт від 08.05.2007р. №265/23-120/31913681.

Висновками зазначеного акта встановлено, що в перевірений період позивачем порушено вимоги п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п.8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, в акті перевірки вказано на наступні порушення: заниження вартості реалізованого товару та не включення до валового доходу суми в розмірі 2488,00грн.; неможливість підтвердження факту отримання підприємством ВО «Техносервіс»відвантаженого товару та відслідкування кінцевого споживача; недоцільність використання ПП «Шерк»за цивільно-правовою угодою праці другого бухгалтера у період листопад-грудень 2006р; неправомірність включення до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг, отриманих позивачем від ТОВ «Компанія «Альтіма»за умовами договору №010206-7 від 01.02.2006р. в сумі 89302,00грн.; завищення суми амортизації в розмірі 975 грн. внаслідок введення в експлуатацію насоса 5КЗ 4.08.5-1160, придбаного у ПП «Еврогазсервіс».

На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2007р. №0002032301/0/1022, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 378613,00грн., в т.ч. основний платіж - 286416грн. та штрафні (фінансові) санкції - 92197грн.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулюються ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, матеріали справи містять належним чином засвідчені копії первинних документів, а саме: накладних на відпуск ТМЦ, податкових накладних, рахунки-фактури, акт приймання-передачі нафтопродуктів від 31.08.2006р., довіреності на отримання матеріальних цінностей, виписки банку про сплату ПП «Шерк»придбаних ТМЦ.

Зазначеними доказами підтверджується обґрунтованість віднесення витрат по сплаті вартості паливно-мастильних матеріалів ЗАТ ТД «Укртатнафта», ДП ЗАТ «Гефест «Гефест-Логістіка», ТОВ «Новойл, ТОВ «Центр-Нафта», ТОВ «Союзінтертрейд»до валових витрат підприємства позивача.

Таким чином, з огляду на те, що в ході судового розгляду справи суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів того, що ТМЦ, отримані позивачем на підставі договору №1-06/06 від 06.06.2006р., не охоплюються господарською діяльністю ПП «Шерк», та оскільки отримання зазначених ТМЦ позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності врахування у складі валових витрат підприємства зазначених витрат.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 05 березня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак