Ухвала суду № 25219387, 03.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року м. Київ К-1929/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 05 червня 2008 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року

у справі № 9/235

за позовом Закритого акціонерного товариства «Українсько-Бельгійське спільне підприємство «Фобос»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05 червня 2008 року позов Закритого акціонерного товариства «Українсько-Бельгійське спільне підприємство «Фобос» (далі -позивач) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003122301/1/1728 від 03 серпня 2007 року. Стягнуто з Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на користь ЗАТ «Українсько-Бельгійське спільне підприємство «Фобос»3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області задоволено частково. Постанову Господарського суду Полтавської області від 05 червня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003122301/1/1728 від 03 серпня 2007 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 103 750,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 950,00 грн. В решті вимог в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 05 червня 2008 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Українсько-Бельгійське спільне підприємство «Фобос»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 276/23-210/14277403 від 11 травня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002172301/0/1052 від 22 травня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 302 794,00 грн. (235 160,00 грн. -основний платіж, 67 634,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача задоволено частково, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003122301/1/1728 від 03 серпня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 142 900,00 грн. (115 750,00 грн. -основний платіж, 27 150,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості юридичних послуг, наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 відповідно до договорів № 05/08-Ю від 01 серпня 2005 року та № 05/04-12/Ю від 12 квітня 2005 року, а також послуг з охорони, наданих Відділом охорони «Гермес»Закритого акціонерного товариства «Градосфера»відповідно до договору № 2/112/06 (06ф/05-167) від 01 листопада 2006 року, непідтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 червня 2007 року, що набрало законної сили, у справі № 16/174 задоволено позов ФОП ОСОБА_3 до ЗАТ «Українсько-Бельгійське спільне підприємство «Фобос»про стягнення боргу в розмірі 20 000,00 грн. Зазначеним рішенням, зокрема, встановлено, що юридичні послуги, надані ФОП ОСОБА_3 відповідно до умов договору № 05/08-Ю від 01 серпня 2005 року, спрямовані на стягнення позивачем боргу в розмірі 18 154 582,96 грн. в судовому порядку із зобов'язаних осіб за договором № 3-Н від 10 серпня 1999 року.

Крім того, рішенням Господарського суду Полтавської області від 23 листопада 2006 року, що набрало законної сили, у справі № 16/307 задоволено позов ФОП ОСОБА_3 до ЗАТ «Українсько-Бельгійське спільне підприємство «Фобос»про стягнення 14 311,43 грн. При цьому, вказаним рішенням встановлено, що ФОП ОСОБА_3 на виконання умов договору № 05/04-12/Ю від 12 квітня 2005 року розроблено договори оперативної оренди майна позивача, яке входить до складу установки з виробництва ароматичних вуглеводнів ЛГ-35-8/300Б, а також здійснено їх юридичне супроводження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість юридичних послуг, наданих ФОП ОСОБА_3 відповідно до договорів № 05/08-Ю від 01 серпня 2005 року та № 05/04-12/Ю від 12 квітня 2005 року.

Що стосується доводів податкового органу про неправомірне віднесення до складу валових витрат вартості послуг з охорони та супроводу касирів, кур'єрів та цінних паперів, наданих Відділом охорони «Гермес»ЗАТ «Градосфера»відповідно до умов договору № 2/112/06 (06ф/05-167) від 01 листопада 2006 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх обґрунтованості, оскільки, відсутність в актах приймання-передачі наданих послуг змісту та обсягу наданих послуг, їх одиниці виміру та вартості, унеможливлює встановлення виду наданих послуг, та, як наслідок, унеможливлює підтвердження їх використання в господарській діяльності позивача.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.