Ухвала суду № 25216032, 25.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року м. Київ К-23568/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційні скарги Приватного підприємства «Гейм-сервіс»та Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р.

у справі №2а-46804/09/1670

за позовом Приватного підприємства «Гейм-сервіс»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гейм-Сервіс»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р., позов задоволено частково, рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000,00 грн. визнано протиправним та скасовано. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача державне мито у розмірі 0,91 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач та відповідач звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами.

Так, позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач, в свою чергу, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено акт від 30.04.2009 р. № 1085/16/31/23/35539017.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій при наданні послуги у сфері грального бізнесу на гральному автоматі на суму 100,00 грн. та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009 р. №0001072303, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 720,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31.12.2006 р. всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 р. №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим зазначеним Законом вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, з викладеного можна зробити висновок, що до суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням документів невстановленої форми, застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У справі, яка розглядається, суди встановили, що перевірку було проведено 30.04.2009 р., тобто після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру, а відтак використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, свідчить про порушення ним порядку використання РРО.

Доводи позивача, які ґрунтуються на тому, що у господарській діяльності ним використовувались реєстратори розрахункових операцій, внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, обґрунтовано не взяті судовими інстанціями до уваги.

Із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність вказаної системи із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до її включення зазначеної системи до Державного реєстру.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що відповідачем було правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкції у розмірі 2 720,00 грн., оскільки позивачем не дотримані вимоги пункту 1 статті 3 зазначеного Закону в частині необхідності застосування при здійсненні розрахункових операцій переведеного у фіскальний режим роботи, зареєстрованого, опломбованого реєстратора розрахункових операцій.

Щодо застосування штрафних санкцій за невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті, та за незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пункту 13 статті 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно денного Х-звіту від 30.04.2009 р, на момент проведення перевірки сума продажу становила 50 грн., відповідно до опису грошових коштів від 30.04.2009 р. сума грошових коштів на місці проведення розрахунків становила 50 грн.

Тому, посилання відповідача на невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначений у денному звіті у розмірі 100 грн., є безпідставними.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на той факт, що попередніми судовими інстанціями було зазначено, що доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження, у той час як останнім не було надано жодних доказів вчиненого позивачем порушення, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судових інстанцій про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначені у денному звіті, та за незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009 р. № 0001072303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000,00 грн. було скасовано правомірно.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Приватного підприємства «Гейм-сервіс»та Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р. у справі №2а-46804/09/1670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.