Ухвала суду № 25213949, 31.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2012 р. м. Київ К-46632/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Костенка М.І.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009

у справі № 2а-2080/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Одеській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство»(далі по тексту - позивач, ВАТ «Українське Дунайське пароплавство») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Одеській області (далі по тексту -відповідач) про скасування рішення від 13.07.2007 №150235 про застосування фінансових санкцій на суму 374191,44 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2007, позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2007 та прийнято нове рішення, яким в прозові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 18.06.2007 №01012301/01125821.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ч. 7 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В ході перевірки позивачем не надані перевіряючим ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на торгових об'єктах, розташованих на пасажирських суднах.

Відповідно наданих накладних, встановлено, що через КГХ «Продснабсервіс»надійшло до торгових об'єктів пасажирських суден алкогольних напоїв на загальну суму 187095,72 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте рішення від 13.07.2007 №150235, яким до позивача застосовано фінансові санкції на суму 374191,44 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що алкогольні вироби разом з продуктами харчування та іншими товарами, які постачались на борт пасажирських судів позивача в якості запасів призначення для споживання за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, перетинали митний кордон України в режимі експорту, який не встановлює умов їх використання за межами території України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно ст. 15 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями І тютюновими виробами в поїздах на морських або річкових суднах видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в містах. Районах, районах у місті Києві та Севастополі за місцем форсування поїзда ( приписки судна).

Згідно з Кодексом торговельного .мореплавства України від 23.05.1995 №176/95 (зі змінами та доповненнями) судна України можуть перебувати у всіх формах власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Право власності на інші майнові права на судна, що перебувають за межами України, а також виникнення, зміна та припинення цих прав регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно.

Отже, на пасажирські судна позивача, які належним чином зареєстровані та оформлені в Україні, поширюється юрисдикція держави України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»(зі змінами та доповненнями) ліцензуванню підлягає діяльність всіх суб'єктів господарювання у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля визначена як діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування. Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензії згідно ст. 15 цього Закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснювало торговельну діяльність на торгових об'єктах, розташованих на суднах, без торгових патентів у перевіряємий період.

Згідно ст. 115 Митного Кодексу України, під запасами, призначеними для споживання, розуміються, зокрема, товари, призначені для споживання пасажирами га екіпажем на борту суден, літаків, у поїздах, інших транспортних засобах, незалежно від того, продаються ці товари чи ні.

Відповідно до пункту 14 Порядку здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що перемінюються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, для здійснення митного контролю капітан судна або уповноважена особа подають такі документи: генеральна декларація, декларація про вантаж, коносамент, річкова накладна, суднова роль, список пасажирів, список товарів споживання і т. н. Подані документи повинні бути засвідчені судновою печаткою та підписом капітана судна. Після закінчення .митного контролю митний орган проводить реєстрацію документів, у яких відображаються результати митного контролю та митного оформлення, і веде їх облік у порядку, встановленому Держмитслужбою.

Проте, позивачем не було надано доказів наявності списків товарів споживання, як то передбачено законом.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)С.Е. Острович З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меншикова

Суддя О.І. Степашко