Ухвала суду № 25213930, 31.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року м. Київ К-47616/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2009

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009

у справі № 2-а-195/09/1270

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

про визнання нечиними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Свердловантрацит»(далі по тексту -позивач, ДП «Свердловантрацит») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Свердловську Луганської області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 11.04.2008 №0000521742/0 та визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 11.04.2008 №0000541742/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2009, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2008 №0000521742/0 на суму 279,24 грн., у тому числі 93,08 грн. - податок з доходів фізичних осіб, 186,16 грн. - штрафні санкції. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2008 №0000541742/0 в сумі 941,37 грн., з них: за основним платежем - 313,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 627,58грн. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2008 №329-23-32355669.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.1, 4.2.9 п. 4.2, абз. 2 пп. 4.3.20 п. 4.3 ст.4, пп. 8.1.1, 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. 1, 2 п. 13 розділу IV «Інструкції про прибутковий податок з громадян».

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.04.2008, згідно яких відокремленим підрозділам «Шахта «Центроспілка»та «Вузол зв'язку»ДП «Свердловантрацит»були нараховані штрафні санкції:

№0000541742/0 на загальну суму 1767,27 грн., з них 589,09 грн. - основний платіж, 1178,18 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0000521742/0 на загальну суму 279,24 грн., з них 93,08 грн. - основний платіж, 186,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судами зазначено, що по ВП «Шахта «Центроспілка»ДП «Свердловантрацит»в акті перевірки зазначені порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та «Інструкції про прибутковий податок з громадян»в частині не оподаткування виплаченого доходу в сумі 2100,00 грн. за реалізований підприємству товар, а саме насосу високого тиску, через працівника ВП «Шахта «Центроспілка»ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3, статус якого як суб'єкта підприємницької діяльності не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим відповідачем було донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 313,79 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій відносно ОСОБА_3 не знайдено.

Отже, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що висновок суду першої інстанції про те що, відповідно до положень п. 1.6 ст. 1, пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не відповідають дійсності. В даному випадку ВП «Шахта «Центроспілка»ДП «Свердловантрацит»виступає у якості податкового агента у розумінні п. 1.15 ст. 1 та пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про даток з доходів фізичних осіб».

Також судами встановлено, що відповідно до акту перевірки стосовно ВП «Вузол зв'язку»ДП «Свердловантрацит»вказані порушення пп. 8.1.1, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ш. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. 1, 2 п. 13 розділу IV «Інструкції про прибутковий податок з громадян»в частині не оподаткування виплаченого доходу в сумі 716,00 грн.. за продукцію реалізовану підприємству приватним підприємцем Васильєвою Н.В., згідно закупівельних актів від 04.10.2006, 11.10.2006, 03.11.2006, 10.11.2006, 22.11.2006. У цей період вказаним підприємцем, платником фіксованого податку, патент не був сплачений, у зв'язку з чим відповідачем було донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 93,08 грн.

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»(в частині, що діє) не містять підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та вимог щодо обов'язкової наявності у податкового агента копій реєстраційних документів підприємців, які займаються продажем товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах їх підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Щодо порушень позивачем абз. 2 пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», на які посилається відповідач, в частині не оподаткування доходу громадян: ОСОБА_5 в сумі 740,00 грн., ОСОБА_6 в сумі 740,00 грн., у вигляді вартості навчання згідно до умов договорів про навчання від 17.01.2006 №1 та від 10.09.2004 №78, у відокремленому підрозділі «Центр підготовки кадрів»ДП «Свердловантрацит», у випадках коли зазначені наймані працівники припинили трудові відносини з працедавцем до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчено навчання, суд апеляційної інстанції вірно зазначив наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту»перепідготовка робітників - це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку, а підвищення кваліфікації робітників - це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг, може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг.

Згідно з пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи. Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04.04.2006, в якій зазначено, що ВП «Центр підготовки кадрів»ДП «Свердловантрацит»являється відокремленим підрозділом ДП «Свердловантрацит», але, докази того, що зазначений відокремлений підрозділ відповідає визначенню професійно-технічного навчального закладу, має відповідальний рівень акредитації та відноситься до закладів освіти, до суду не надано. Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині.

Стосовно визнання першої податкової вимоги недійсною, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки згідно пп. 6.2.1 та пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами і доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги; перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; перша податкова вимога містить повідомлені про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Судом першої інстанції зазначено, що узгодження податкових зобов'язань відбулося станом на 25.04.2008 та сама податкова вимога була прийнята також 25.04.2008, що є прямим порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з боку податкового органу.

З таким висновками суд апеляційної інстанції вірно не погодився, оскільки з матеріалів справи не зрозуміло, коли саме відбулося узгодження податкових зобов'язань, в податковій вимозі лише зазначено, що станом на 25.04.2008 сума податкових зобов'язань узгоджена, але дату узгодження не зазначено. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки платник податків звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, якими йому були донараховані зазначені у податковій вимозі податкові зобов'язання, то відповідно до п. 5.2.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вони не можуть вважатися узгодженими до остаточного вирішення справи судом.

Відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом. У даному випадку суд скасовує донараховані суми податкових зобов'язань й тому, податкова вимога вважається відкликаною в силу зазначеного Закону та не потребує визнання її недійсною в судовому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині складання, прийняття та надіслання відповідних податкових вимог податковим органом.

Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)С.Е. Острович З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова