Ухвала суду № 25213759, 24.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Київ К-36574/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Слов'янському районі Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009

у справі №2а-513/09

за позовом Підприємства Слов'яносербської виправної колонії №60 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області

до Державної податкової інспекції в Слов'янському районі Луганської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Підприємства Слов'яносербської виправної колонії №60 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (далі по тексту -позивач, Підприємство) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Слов'янському районі Луганської області (далі по тексту -відповідач, ДПІ в Слов'янському районі Луганської області) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було здійснено виїзну планову перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005по 31.12.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 05.06.2008 №51/23-08680402.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток у сумі 118879 грн., у тому числі за І квартал 2005 року на 15907 грн., III квартал 2005 року - 9704 грн., IV квартал 2005 року - 18882 грн., І квартал 2006 року - 52224 грн., II квартал 2006 року - 13528 грн., IV квартал 2006 року - 8634 грн.

На підставі даних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2008 №0000932300/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 118879 грн., штрафні санкції - 59439 грн., а всього на суму 178318 грн. При цьому відповідач виходив з того, що позивач є госпрозрахунковою юридичною особою, яка не підпадає під визначення неприбуткових казенних установ та організацій, передбачене п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А також, що в Статуту Підприємства передбачено, що основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності позивача є прибуток та крім того є тільки виправною колонією, а не виправно-трудовою установою, як передбачено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 2.1 ст. 2 та ст. 7 Статуту Підприємства передбачено, що підприємство створено з метою залучення до праці засуджених і забезпечення їх професійного навчання, а чистий прибуток (доход) залишаються у повному його розпорядженні.

Відповідно до п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань виконання покарань, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Державним департаментом України з питань виконання покарань.

Пунктом 7 Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.1995 №247/95-ВР, передбачено, що не сплачують податок на прибуток установи пенітенціарної системи, до якої належать виправно-трудові установи, виховно-трудові колонії для неповнолітніх, лікувально-трудові профілакторії, їх підприємства, навчально-виробничі майстерні слідчих ізоляторів та тюрем.

Крім того, як вбачається з Довідника пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.06.2006, затвердженого заступником Голови Державної податкової адміністрації України 30.06.2006, пільги по податку на прибуток підприємств застосовуються до доходів, отриманих від діяльності установи кримінально-виконавчої системи, та їх підприємств, які використовують працю спецконтингенту.

При цьому, у вказаному Довіднику у якості підстави для застосування пільги зазначено п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», початок дії пільги - 01.12.1997.

Аналогічне посилання на наявність пільг по податку на прибуток підприємств для підприємств установ кримінально-виконавчої системи, які використовують працю спецконтингенту, міститься у Довіднику №40 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів, затвердженого Державною податковою адміністрацією України 22.01.2007. Відповідач не заперечував про застосуванні в своїй діяльності позивачем даних довідників.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Слов'янському районі Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова