Ухвала суду № 25213261, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 року м. Київ К-35123/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2009 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009

у справі № 2а-2102/09/0570

за позовом Державного підприємства „Сніжнеантрацит"

до Державної податкової інспекції у м. Сніжному

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Сніжнеантрацит" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання нечинним рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2009 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення № 0004331540/0 від 11.12.2008 у розмірі 19593, 11 грн., визнано недійсним податкове повідомлення - рішення № 0004361540/0 від 11.12.2008 у розмірі 17780, 70 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2009 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0004331540/0 від 11.12.2008 на суму штрафних санкцій в розмірі 9796, 58 грн., № 0004361540/0 від 11.12.2008 на суму штрафних санкцій в розмірі 5215, 91 грн.

Не погоджуючись з частково з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем що 10.12.2008 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі збору на геологорозвідувальні роботи за період з 19.08.2008 по 21.11.2008 року та по платі за землю за період з 01.01.2008 по 24.11.2008 та складено акт № 1061/15-31906124 від 10.12.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0004331540/0 від 11.12.2008, № 0004361540/0 від 11.12.2008 року, якими визначено зобов'язання сплатити штраф у розмірі 5215,91 грн. зі збору на геологорозвідувальні роботи та у розмірі 9796,58 грн. з плати за землю.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань у розмірі 26079,52 грн. зі збору на геологорозвідувальні роботи та у розмірі 19593,11 грн. з плати за землю.

Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Згідно з пп. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням № 3/24 від 31.03.2006 розстрочені податкові зобов'язання та укладено договір про реструктуризацію податкового боргу по збору за геологорозвідувальні роботи (без пені і штрафних санкцій) між податковим органом і ДП „Сніжнеантрацит" на період з 31.03.2006 по 31.03.2016 з додатком графіку погашення розстроченої заборгованості з первинною датою погашення з 30.04.2008, рішення № 14/24 від 22.08.2008 про розстрочення платежів за користування надрами та збору за геологорозвідувальні роботи.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків дві податкові вимоги і встановлює строки виконання цих вимог, які фактично і є строками самостійного погашення боргу.

Вимоги про сплату суми податкового зобов'язання позивачу не надсилались.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному на постанову Державної податкової інспекції у м. Сніжному на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2009 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 у справі № 2а-2102/09/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2009 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 у справі № 2а-2102/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко