Ухвала суду № 25210595, 13.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"13" червня 2012 р. Справа № 2а/1770/503/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Рівнеазот»(далі, - ПАТ «Рівнеазот») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062344 від 27.01.2012 року, яким ПАТ «Рівнеазот» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та вересень 2011 року на суму 50008,68 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1247 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне за № 0000062344 від 27.01.2012 року, яким Публічному акціонерному товариству "Рівнеазот" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та вересень 2011 року на суму 50008,68 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1247 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Зазначив про порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: позивач безпідставно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по безтоварним операціям з ТОВ «Інтерагро» і ТОВ «Ново-Ком» на загальну суму 51682,68 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в травні 2011 року на суму 47516,68 грн., в вересні 2011 року на суму 2491,47 грн. та завищення від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 1674,53 грн. Зазначили, що господарські операції ПАТ «Рівнеазот» з ТОВ «Інтерагро» і з ПП «Ново-Ком» є безтоварними, а правочини, укладені між даними контрагентами, порушують вимоги ст. 228 Цивільного кодексу України, а отже є нікчемними. Вважає податкове повідомлення-рішення №0000062344 від 25.10.2011 року правомірним.

Переглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що з 12.01.2012 року по 17.01.2012 року ДПІ у м. Рівне на підставі наказу №26 від 11.01.2012 року та направлення на перевірку №2/11/23-300 від 11.01.2012 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Рівнеазот» з питань правових відносин з ТОВ «Інтерагро», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень, вересень 2011 року та з питань правових відносин з ПП «Ново-Ком», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень, квітень 2011 року, за результатами якої складено акт № 27/23-300/05607824 від 17.01.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.198.3 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме позивач безпідставно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по безтоварним операціям з ТОВ «Інтерагро» і ТОВ «Ново-Ком» на загальну суму 51682,68 грн., чим товариство завищило податковий кредит за квітень 2011 року на суму 47516,68 грн., за серпень 2011 року на суму 2491,47 грн. та за листопад 2011 року на суму 1674,53 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в травні 2011 року на суму 47516,68 грн., в вересні 2011 року на суму 2491,47 грн. та завищення від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 1674,53 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000062344 від 27 січня 2012 року, яким ПАТ «Рівнеазот» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та вересень 2011 року на суму 50008,68 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1247 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив що господарські операції мали реальний характер та правомірного формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таки висновком, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Судом встановлено, що 13.11.1951 року позивача зареєстровано юридичною особою, що підтверджується довідкою статистики з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. ПАТ «Рівнеазот» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість №24904799 від 18.07.1997 року (діяло до 05 жовтня 2011 року) та №200003004 від 18 липня 2011 року (діє з 05.10.2011 року)

Видами діяльності позивача є: виробництво добрив та азотних сполук, будівництво будівель, оптова торгівля хімічними продуктами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля іншими товарами для дому, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Видами діяльності ТОВ «Інтерагро» є: посередництво в торгівля паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що видами діяльності ТОВ «Ново-Ком» є: посередництво в торгівля паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі.

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року між ТОВ «Інтерагро»(Постачальник) та ВАТ «Рівнеазот»(Покупець) було укладено договір поставки товару за №1096, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю ротор до насосу БЕН-258, виробник НТЦ «Хідротехніка» м. Кишинів, Молдова виготовленого в 1995 році, заводський №360, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складає 24996,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,00 грн. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад Покупця, що знаходиться за адресою: м.Рівне-17, ВАТ «Рівнеазот» (ІНКОТЕРМС 2000). Термін дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ «Інтерагро» для ПАТ «Рівнеазот» виписано: видаткову накладну №РН-0000021 від 29.09.2011 року (т.1 а.с.214), податкові накладні №18 від 23.08.2011 року, №19 від 26.08.2011 року, №25 від 29.09.2011 року (т.1 а.с.34-36). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №8849 від 23.08.2011 року, №8938 від 26.08.2011 р., №12759 від 28.11.2011 р. (т.1 а.с.202-203). Судом встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Інтерагро». Доставка товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій здійснювалося перевізником ТОВ "Транспортна компанія "САТ" за замовленням ТОВ "Інтерагро", що підтверджується накладною на вантаж від 29.09.2011 року, рахунком на оплату від 29.09.2011 року, актом здачі-приймання робіт від 29.09.2011 року (т.1 а.с.226-229), а також подорожнім листом вантажного автомобіля від 03.10.2011 року оформленого на автомобіль КамАЗ, витягом з журналів обліку заїзду-виїзду транспортних засобів, матеріальних цінностей і готової продукції, що завозиться і вивозиться через пост №14 (т.1 а.с.231-233). Обладнання за видатковою накладною №РН-0000021 від 29.09.2011 року отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2011 рік (т.1 а.с.193-195) та довіреністю №2440 від 20.09.2011 року (т.2 а.с.21).

23 березня 2011 року між ТОВ «Ново-Ком»(Постачальник) та ВАТ «Рівнеазот»(Покупець) було укладено договір поставки товару за №11Ком-14 (т.1 а.с.30-33), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабель, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складає 283212 грн., в т.ч. ПДВ 47202 грн. Поставка товару здійснюється на умовах DDU склад Покупця, що знаходиться за адресою: м.Рівне-17, ВАТ «Рівнеазот»(ІНКОТЕРМС 2000). Термін дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ «Ново-Ком» для ПАТ «Рівнеазот» виписано: видаткову накладну №РН-13 від 19.04.2011 року (т.1 а.с.207), податкові накладні №201 від 30.03.2011 року, №13 від 19.04.2011 року (т.1 а.с.37, т.2 а.с.6), рахунок-фактура №СФ-00000091 від 19.04.2011 року (т.2 а.с.7). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №3226, №3226 від 30.03.2011 року (т.1 а.с.203-204). Судом встановлено наявність у позивача кредиторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Ново-Ком»на суму 1888,08 грн. Доставка товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій здійснювалося на адресу позивача залученим постачальником транспортним засобом, що підтверджується витягами з журналів обліку заїзду-виїзду транспортних засобів, матеріальних цінностей і готової продукції, що завозиться і вивозиться через пост №14 (т.1 а.с.234-236). Товар отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2011 рік (т.1 а.с.193-195).

Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року (т.1 а.с.201), за період з серпня по листопад 2011 року (т.1 а.с.200) та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту квітня, серпня 2011 року.

Встановлено, що договори, податкові накладні, видаткові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

На момент існування господарських правовідносин між позивачем і контрагентами, вказаними в акті перевірки, останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість і не були позбавлені права укладати угоди та виписувати податкові накладні у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ «Інтерагро»і ТОВ «Ново-Ком»в ціні за товарно-матеріальні цінності в розмірі 50008,68 грн., на підставі належним чином оформлених податкових накладних, суд правильно вважав правомірним і таким, що відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Наявність заборгованості ПАТ «Рівнеазот» перед ТОВ «Ново-Ком»в сумі 1888,08 грн., не позбавляє права позивача на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, які зазначені в податкових накладних по першій події (п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ТОВ «Інтерагро» і ТОВ «Ново-Ком», товарно-транспортними накладними, є безпідставною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Факт передачі товару (набуття платником податку права власності) підтверджено наданими для перевірки і наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які повністю відповідають вимогам, що визначені для первинних документів п.2 ст. 9 силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Факт наявності та використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Інтерагро» і ТОВ «Ново-Ком» відповідно ротору до насосу БЕН-258 та кабелю підтверджується актом приймання кабельно-провідникової продукції, актом приймання ротору до насосу БЕН-258 від 31.10.2011 року, актами списання, вимогами, прибутковими ордерами, оборотно-сальдовими відомостями (т.1 а.с. 205, 206, 208, 211-213), а також актом перевірки № 27/23-300/05607824 від 17.01.2012 року (т.1 а.с.8-24), з якого вбачається, що «в бухгалтерському обліку ротор до насосу БЕН К в кількості 1 шт. оприбутковано у вересні 2011 року на склад запасних частин, що відображено в бухгалтерському обліку відповідними проводками. Станом на дату складання акту перевірки ротор до насосу БЕН К обліковується на залишках по рахунку 20 «виробничі запаси» на складі запасних частин.

В бухгалтерському обліку кабель в кількості 453 м оприбутковано у квітні 2011 року на склад кабельно-провідникової продукції, що відображено бухгалтерською проводкою. Згідно з представленими до перевірки документами кабель в кількості 453 м списано на виробництво, що в бухгалтерському обліку відображено відповідною проводкою.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій ПАТ «Рівнеазот» з ТОВ «Інтерагро»і ТОВ «Ново-Ком», використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Інтерагро»і ТОВ «Ново-Ком» товарно-матеріальних цінностей та рух активів у процесі здійснення цих господарських операцій.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Доказів того, що ПАТ «Рівнеазот» та/або ТОВ «Інтерагро» і ТОВ «Ново-Ком» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення - рішення №0000062344 від 27 січня 2012 року, яким ПАТ «Рівнеазот»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та вересень 2011 року на суму 50008,68 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1247 грн., з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" м.Рівне-17,33017

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023