Ухвала суду № 25296151, 30.11.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/472/11

Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"30" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_4, представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2011 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 20 травня 2011 року

адміністративний позов Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради задовольнив.

Скасував податкові повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 16.12.2010 року №1000972340/0 та від 11.01.2011 року №1000972340/1 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 658940.00 грн., з яких 438212.00 грн - . основний платіж та 220728.00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема невірне застосування норм п. п. 8-1.7, 8-1.15 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулось до суду із позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.12.2010 року №1000972340/0 та від 11.01.2011 року №1000972340 /1 в частині визначення підприємству суми податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 658940.00 грн., з яких 438212.00 грн. - основний платіж та 220728.00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається па неправомірність висновків контролюючого органу щодо безпідставності застосування підприємством спеціального режиму оподаткування. Вказує на те, що питома вага товарів, які виробляються та реалізовуються підприємством. є сільськогосподарськими, о тому ним правомірно застосовувались норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року № 23.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було здійснено планову виїзну перевірку підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої складено акт від 10.12.2010 року №419/01 -1 3/23/32062890.

У ході здійснення перевірки було зроблено висновок про порушення підприємством п. 8-1.6, п. 8-1.7, 8-1.15.3 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за 2010 рік на 441 723.00 гри.

Перевіркою встановлено, що позивачем податкові зобов"язання в сумі 582 543,00 грн. безпідставно включені до спеціальної декларації, оскільки вони мають бути включені до податкових зобов"язань загальної декларації з податку на додану вартість. Відповідач вважає, що для підприємств, які проводять діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширюється лише на операції, що здійснюються в межах видів діяльності, визначених Законом і Переліком, та в результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наданому пунктом 8-1.7 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури апеляційного узгодження відповідачем були прийняті оскаржені податкові повідомлення - рішення від 16.12.2010 року №1000972340/0 та від 11.01.2011 року №1000972340/1, якими підприємству визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 664206.00 грн., з яких 441 723,00 грн. - основний платіж та 222483.00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржуються в частині визначення підприємству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 658940.00 грн., з яких: 438212.00 грн. основний платіж та 220728.00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради є сільськогосподарським підприємством, яке з 01.09.2009 року було зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами №100239768 та №100260613.

Відповідно до п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон) резидент, який провалить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового і господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі -сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю лишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону).

Згідно з пунктом 8-1.6 ст. 8-1 Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг ) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Отже, наведене визначення спростовує твердження контролюючого органу стосовно того, що сільськогосподарським підприємством може вважатися тільки підприємство, яке здійснює виробництво сільськогосподарських товарів, а не їх поставку.

Відповідно до п. 8-1.7 ст. 8-1 Закону сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку) - їх виробником.

Підпунктом 8-1.15.7 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Таким чином, законодавець повноваження щодо визначення повною переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", делегував Кабінету Міністрів України. При цьому обумовлення повноважень на затвердження повного переліку відповідних видів діяльності передбачає і можливість включення до сільськогосподарських товарів також товарів, які не зазначені у групах 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України "Про митний тариф України". Зазначений висновок спростовує твердження контролюючого органу про можливість кваліфікації товарів як сільськогосподарських виключно у випадку їх належності до груп 1-24 У І К ЗЕД.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23 (з відповідними змінами та доповненнями) був затверджений перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вказаною постановою до видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-І Закону, віднесено лісівництво та лісозаготівлю, які включають в себе власне лісозаготівлю, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини.

В підтвердження обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем наданий розрахунок питомої ваги податку на додану вартість у розрізі кожного виду продукції, що реалізовувалась позивачем згідно податкових накладних, які, за твердженнями контролюючого органу, були надані підприємством для здійснення перевірки.

Із змісту вказаного розрахунку суд вбачає, що позивачем реалізовувався будівельний ліс, пиловник, підтоварник, лісопродукція, дров'яна деревина, стовпи, опори, оптовки, дрова та живі дерева.

Колегія суддів вважає, що такі товари як колоди, стовпи, жердини та паливна дерева є сільськогосподарськими товарами, при реалізації яких підприємство при дотриманні відповідних умов має право застосовувати пільгу, передбачену ст. Х-1 Закону України "Про податок па додану вартість".

Доводи відповідача про те, що будівельний ліс, пиловник та підтоварник не можуть приймати участь у розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів підприємства для визначення його статусу як сільськогосподарського, є безпідставними, зважаючи па приписи Державного стандарту України "Продукція лісозаготівельної промисловості" (ДСТУ 3071-95).

Згідно з термінами та визначеннями ДСТУ 3071-95:

ділова деревина - усі круглі і колоті лісоматеріали, крім дров для опалення, а також напівфабрикати для оброблення, технологічна тріска та пневий осмол (п. 1.6 ДСТУ 3071 -95);

лісоматеріали - деревні матеріали, одержані поділом па частини повалених дерев та деревних колод (уздовж чи впоперек) для подальшого використання чи перероблення і технологічна тріска (п. 1.3 ДСТУ 3071-95);

колода - круглий необроблений сортимент (за винятком тонкомірного рудникового стояка, жердин і кілків) чи в стані сировини для вироблення пиломатеріалів загального та спеціального призначення (п. 1.29 ДСТУ 3071-95).

будівельна колода - колода для використання у будівництві без подовжнього розпилювання товщиною у верхньому відрізі від 12 до 24 см включно для листяних порід і від 14см для хвойних (п. 2.1.5 ДСТУ 3071-95);

підтоварник - тонкомірні будівельні колоди для допоміжних і тимчасових будівель товщиною у верхньому відрізі від 6 до 13 см включно для хвойних і від 8 до 1 1см включно для листяних порід деревини (ті. 2.1.6 ДСТУ 3071-95);

пиловник - колода для вироблення пиляного матеріалу загального призначення (п. 2.2.1 ДСТУ 3071-95).

Оскільки такі товари як пиловник та підтоварник є різновидами колод у вигляді круглих необроблених сортиментів, а не продукцією лісопильного чи стругального виробництва, як на тому наполягає відповідач, і враховуючи, що постанова КМУ від 21.01.2009 року №'23 до сільськогосподарських товарів відносить узагальнююче поняття "колоди" без обумовлення їх певного виду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вартість зазначених товарів повинна бути врахована при розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів.

Таким чином, питома вага сільськогосподарських товарів, які реалізовувались позивачем з 01.01.2009 року, становить більше 75 відсотків, що надавало підприємству право на застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що твердження відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань загальної декларації з податку на додану вартість є безпідставними.

Суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, законодавець визначає, що рішення в адміністративній справі є доказовою презумпцією, яка звільняє суд від обов'язку доказування певних обставин. У той же час, звільнення від такою обов'язку не виключає повноважень суду на безпосереднє встановлення та дослідження обставин, які є предметом доказування у справі, що ним розглядається. А відтак, наявність постанов Коростишівського районного суду Житомирської області від 29.12.2010 року не є беззаперечним доказом правомірності позиції відповідача та не може спростовувати наведений висновок суду.

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що постанова суду першої інстанції прийнята з повним дослідженням всіх обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" вул.Р.Люксембург,80-А,м.Коростишів,Житомирська область,12500

3- відповідачу Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул.Шевченка 1,м.Коростишів,Житомирська область,12505