Ухвала суду № 25209477, 06.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"06" червня 2012 р. Справа № 0670/7083/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар"єр" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товарситва "Ігнатпільський кар"єр" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Ігнатпільський кар'єр" (правонаступник ВАТ "Ігнатпільський кар"єр") просить визнати недійсним і скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ № 0000312301 від 04 липня 2011 року, яким ПАТ «Ігнатпільський кар'єр» було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 339 248,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 14 939,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним і скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000312301 від 04.07.2011 р. в сумі 221908 грн. в т.ч. 5414 грн. фінансових санкцій.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмови їм у задоволенні позову та ухвалити нову постанову про задоволення позову повністю.

Відповідач судове рішення не оскаржував.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представників відповідача в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що Овруцькою МДПІ була проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Ігнатпільський кар'єр» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за результатами якої складено акт № 200/23-01-01374547 від 20.06.2011 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6. п.4.1. Ст.4. Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" ( у редакції Закону України від 22.05.97р. №283-97-ВР із змінами та доповненнями), внаслідок чого товариством завищено валові доходи на суму умовно нарахованих відсотків згідно договорів комісії; порушення пп. 5.2.1.,.п. 5.2., пп.5.3.2., п.5.3., ст. 5, пп.8.7.1., п.8.7., ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) з поліпшення основних фондів, які призвели до завищення валових витрат в 2010 році в зв'язку з перевищенням ліміту 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду; завищення валових витрат на суму неправомірного перенесення збитків та отримання пільги всупереч умовам її надання.

За наслідками перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2011 року № 0000312301 згідно якого ВАТ «Ігнатпільський кар'єр» було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток: основним платежем в сумі 339 248,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 14 939,00 грн.

Позивачем судове рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову, тому судовою колегією судове рішення в іншій частині не переглядається.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову позивачу, виходив з правомірності нарахування податковим органом позивачу податку на прибуток з умовно нарахованих відсотків на отриману фінансову допомогу від ВАТ „Миколаївнафтопродукт" та ЗАТ „Гіпросільмаш".

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач в період, що перевірявся, укладав договори комісії, саме № 4/к від 29.06.2010 року з ВАТ « Миколаївнафтопродукт» та № 1/К-2010 , № 2/К-2010 від 15.11.2010 року з ЗАТ « Гіпросільмаш».

Відповідно ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонеру винагороду у розмірах, встановлених в договорі комісії. Так, згідно п.5 договорів комісії „Плата комісіонера" встановлено, що за виконання доручення комітент виплачує комісіонеру плату в розмірі 5% від загальної суми укладеного договору.

За умовами всіх договорів позивач був комісіонером та зобов'язаний був за дорученням комітентів здійснити від свого імені за обумовлену в договорі комісійну плату операції по поставці обладнання. Загальна вартість обладнання з ПДВ по договору з ВАТ «Миколаївнафтопродукт» складала 2 141 438,40 грн. , а по договорам з ЗАТ « Гіпросільмаш» - 6 262 200,00 грн.

Відповідно до умов договорів, 29.06.10р. отримав від ВАТ Миколаївнафтопродукт" кошти на закупівлю обладнання в сумі 1 882 000,00 грн., (платіжне доручення № 1067 від 29.06.10р. на суму 500 000,00 грн., № 1068 від 29.06.10р. на суму 532 000,00 грн., № 1066 від 29.06.10р. на суму 850 000,00 грн.)

Цього ж дня відповідно до виписки з особового рахунку AT «Укрсиббанк» за 29.06.10р. кошти були перераховані: ВАТ „Миколаївнафтопродукт" код.03482637 в сумі 282000.00 грн., (П/Д № 1004 від 29.06.10р. повернення безвідсоткової позики згідно договору № 2-з від 31.03.2010р.); ТOB „Миконт" код. 35473284 в сумі 1600000,00 грн., (П/Д № 1008 від 29.06.10р. на суму 100000,00 грн., П/Д № 1005 від 29.06.10р. на суму 500000,00 грн., П/Д № 1006 від 29.06.10р. на суму 500000,00 грн., П/Д № 1007 від 29.06.10р. на суму 500000,00 грн., повернення зворотної фінансової допомоги згідно договору № 17-ФП від 30.03.10р.).

Відповідно до виписки з особового рахунку AT «Укрсиббанк» за 29.06.10р. вхідний залишок коштів станом на 29.06.2010 року складає 18 282,79 грн., вихідний -1104,03 грн.

На виконання умов договору № 1/К-2010 та № 2/К -2010 від 15.11.2010 року ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" 16.11.10р. отримав від ЗАТ „Гіпросільмаш" за різними платіжними дорученнями кошти на закупівлю обладнання в загальній сумі 15 846 800,00 грн.

Згідно виписки з особового рахунку ПАТ «Атабанк » за 17.11.10 року кошти, які надійшли від ЗАТ „Гіпросільмаш" були перераховані не на закупівлю обладнання передбаченого вищезазначеними договорами комісії, а TOB „Бізнестрендовація" код.35430900 в сумі 6 254 300,00 грн., (П/Д № 3 від 16.11.10р. на суму 500000,00 грн., оплата за іменні інвестиційні сертифікати згідно договору № 604-Б/09 від 16.10.2009р. П/Д № 7 від 16.11.10р. на суму 754300,00 грн., П/Д № 6 від 16.11.10р. на суму 1000000,00 грн., П/Д № 2 від 16.11.10р. на суму 2000000,00 грн., П/Д № 4 від 16.11.10р. на суму 2000000,00 грн., оплата за векселі прості згідно договору N3 593-Б/09 від Ґ4.10.2009р., П/Д № 12 від 16.11.10р. на суму 592500,00 грн., П/Д № 13 від 16.11.10р. на суму 1000000,00 грн., П/Д № 10 від 16.11.10р. на суму 2000000,00 грн., П/Д №11 від 16.11.10р. на суму 2000000,00 грн., П/Д № 14 від 16.11.10р. на суму 2000000,00 грн., П/Д № 9 від 16.11.10р. на суму 2000000,00 грн., повернення грошових коштів по договору комісії № К3011-09 від ЗО. 112009р.).

Встановлено, що комісіонер - ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" не проводив будь-які дії та заходи на виконання умов договорів комісії, не придбавав обладнання, яке передбачено договорами комісії, а отримані від комітентів кошти використав на власні потреби - погашення заборгованості по отриманим фінансовим допомогам, по придбаним цінним паперам та повернення коштів по договору комісії.

Станом на 31.03.2011 року заборгованість ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" перед ВАТ „Миколаївнафтопродукт'" по договору комісії № 4/к від 29.06.10р. складала 1 882 000,00.; заборгованість ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" перед ЗАТ „Гіпросільмаш" по договорах комісії № 1/К-2010 та №2/К- 2010 від 15.11.10р. складала 15 846 800,00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за зазначених вище обставин, договори комісії були укладені сторонами без наміру створити юридичний результат, в тому є такими що мають на меті приховати справжній характер відносин сторін.

Фактично договори комісії між ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" та ВАТ „Миколаївнафтопродукт", ЗАТ „Гіпросільмаш" є угодами отримання безвідсоткової фінансової допомоги.

Позивачем не надано доказів, що він вчиняв будь-які дії в пошуках обладнання для комітентів з метою виконання договорів комісії.

Відповідно п.п. 1.22.2. п.1.22 ст.1Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприемств» ( у редакції Закону України від 22.05.97р. №283- 97-ВР із змінами та доповненнями), поворотна допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Відповідно до пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР '"Про оподаткування прибутку підприємства" ( у редакції Закону України від 22.05.97р. №283-97-ВР із змінами та доповненнями) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що запишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Таким чином, на порушення п.п. 4.1.6. п.4.1. Ст.4. Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" ( у редакції Закону України від 22.05.97р. №283-97-ВР із змінами та доповненнями) ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" не включено до складу валового доходу умовно нараховані відсотки на отриману фінансову допомогу від ВАТ „Миколаївнафтопродукт" та ЗАТ „Гіпросільмаш", в результаті чого занижено валові доходи всього на суму 569982,00грн., в т.ч.: за півріччя 2010 року у сумі 980,66 грн.; за 9 місяців 2010 року у сумі 39651,00 грн.; за 2010 рік у сумі 231192,00 грн.; за І кв. 2011 року у сумі 338790,00грн.

Доводи товариства, що судом не враховано, що його контрагенти є платниками податку на прибуток, не користуються пільгами з цього податку, а відповідно відсутні підстави для оподаткування одержаної ними поворотної фінансової допомоги є безпідставними, оскільки отримана від ВАТ „Миколаївнафтопродукт" та ЗАТ „Гіпросільмаш" фінансова допомога, податковим органом до складу валових доходів не включалась та податкове зобов"язання з цього доходу не визначалось.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар"єр" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ВАТ "Ігнатпільський кар"єр" с.Ігнатпіль,Овруцький район, Житомирська область,11153

3- відповідачу Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція вул. Сабурова,1/20,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100