Ухвала суду № 25209465, 30.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"30" травня 2012 р. Справа № 0670/6451/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Майора Г.І.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" березня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Мрія 2000" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Мрія 2000" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000462301 від 10.02.2011 р. та № 0000482301 від 10.02.2011 р.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.01.2012 року за № 000462301 яким позивачу збільшенні грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14813,00грн. основного платежу та 3703,00грн. фінансових санкцій та за № 000482301, яким позивачу збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298521,00грн. основного платежу та 74630,00грн. фінансових санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 000482301 від 23.01.2012 року, відповідно до якого Приватному підприємству "Мрія 2000" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 373151,00грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 000462301 від 23.01.2012року в частині збільшення Приватному підприємству "Мрія 2000" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6733,00грн. основного платежу та 1683,00грн. фінансових санкцій.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. просить скасувати постанову суду в частині задоволення позову та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю. Зазначив, що позивач в порушення вимог закону відносив суми ПДВ сплачені при імпорті комплектуючих до комп'ютерів виходячи із загально митної їхньої вартості, а не із договірної, чим безпідставно збільшив свій податковий кредит на суму 398520,00грн. Крім цього у позивача в 3 квартал 2009 року виникла безнадійна заборгованість в сумі 32320,00грн. перед ТОВ "ТПК Фанкор", яку позивач не провів по бухгалтерському обліку, що призвело до несплати податку на прибуток в сумі 14813,00грн. та несплати відповідних фінансових санкцій. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення є законними.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Мрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року., про що 27.01.2011 року складено акт №260/23-1/31052698/8/0110.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп.1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 та пп.12.1.1. п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 14813,00грн. та порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 397995 грн. та завищено від"ємне значення на загальну суму 525 грн.

За наслідками проведеної перевірки та адміністративного оскарження до ДПА України, відповідачем 23.01.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення за № 000462301 яким позивачу збільшенні грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14813,00грн. основного платежу та 3703,00грн. фінансових санкцій та за № 000482301 від 23.01.2012 року, яким позивачу збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298521,00грн. основного платежу та 74630,00грн. фінансових санкцій.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній справі, регулюються правовими нормами Податкового кодексу України та правовими нормами Закону України "Пре податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що були чинними на день виникнення зазначених відносин.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 000462301 від 23.01.2012року, яким позивачу збільшенні грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14813,00грн.

Правовими нормами пп.1.22.1 п.1.22 та п.1.25 ст.1, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" надані лише визначення поняття "безповоротна фінансова допомога" та поняття "безнадійна допомога". Вказані правові норми не містять обов'язкових приписів щодо позивача як платника, та не містять жодних правових наслідків за їх невиконання. Вказані правові норми не можуть слугувати підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій.

Відповідно до вимог пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. До валового доходу платника включаються також суми безповоротної фінансової допомоги, в тому числі безнадійної заборгованості, отриманої (утвореної) платником податку у звітному періоді.

Судом встановлено, що у позивача, як покупця товару в третьому кварталі 2009року виникла заборгованість в сумі 32320,00грн. перед ТОВ "ТПК Фанкор".

В розумінні вимог пп.1.22.1 п.1.22 та п.1.25 ст.1, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вказана заборгованість набула статусу безнадійної заборгованості та безповоротної фінансової допомоги, так як позивач вказану заборгованість не погасив, а ТОВ "ТПК Фанкор" ( продавець товару) ліквідоване, про що 27.07.2009року зроблено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані кошти не перейшли і не можуть перейти у власність ТОВ "ТПК Фанкор" і є складовою валового доходу позивача.

Відповідно до вимог пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості.

Разом з тим, за приписами пп.12.1.1. п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Вказана правова норма передбачає не обов'язок, а лише право продавця товарів (робіт, послуг) збільшити суму валових витрат звітного періоду на суму безнадійної допомоги. Позивач у справі не був продавцем у відносинах із ТОВ "ТПК Фанкор", а тому доводи відповідача щодо необхідності збільшення позивачем своїх валових витрат на аналогічну суму безнадійної заборгованості (26933,00грн. - це сума безнадійної заборгованості без ПДВ) не відповідають чинному на той час законодавству.

Таким чином, суд дійшов правильного до висновку, що відповідно до вимог пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 та пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач зобов'язаний був збільшити свої валові доходи на суму непогашеної заборгованості в розмір 32320,00грн. перед ТОВ "ТІШ Фанкор". В цій частині вимоги відповідача, що викладені і оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні є обґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000482301 від 23.01.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298521,00грн основного платежу та 74630,00грн. фінансових санкцій

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених! платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Пунктом .4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Для забезпечення дотримання вказаних норм наказом Державної митної служби України від 27 вересня 2006 р. N 821 затверджено Порядок справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України ( надалі - Порядок).

Як зазначено в п.1.1 Порядку, його розроблено відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 N 1104 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України".

Цей Порядок визначає процедуру контролю за справлянням податку на додану вартість (далі - ПДВ) при митному оформленні товарів, імпортованих на митну територію України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності - юридичними особами та громадянами-підприємцями (далі - суб'єкти ЗЕД) (п.1.2. Порядку).

За приписами п.1.8 Порядку прямо підтверджено, що відповідно до вимог пункту 4.3 статті 4 Закону для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками ПДВ, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, увізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач здійснював імпорт товарів на митну територію України ( комплектуючих до комп'ютерів). На підставі належним чином оформлених вантажно-митних декларацій позивачем митним органам було сплачено 2788973,00грн. податку на додану вартість. Вказана сума податку визначалася із митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таки товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів . за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Позивачем вказана сума була віднесена до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку, що позивач мав право до свого податкового кредиту за відповідні звітні періоди віднести всю суму сплаченого ним податку на додану вартість при митному оформленні товарів, імпортованих ним на митну територію України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про часткове задоволення позову ПП "Мрія" та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.01.2012 року: № 000482301 в частині збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 373151,00грн. та № 000462301 в частині збільшення підприємству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6733,00грн. основного платежу та 1683,00грн. фінансових санкцій, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Г.І. Майор Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Мрія 2000" вул.Львівська,8-А,м. Житомир,10003

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м. Житомирі Майдан Перемоги, 2,м.Житомир,10014