Ухвала суду № 25208808, 05.07.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"05" липня 2012 р. Справа № 0670/11864/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" лютого 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області, третя особа - управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та скасування постанови в ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області Невмержицького О.О. щодо повернення виконавчого листа по справі № 2-а-28770/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 02 березня 2009 року, визнати неправомірною і скасувати постанову

від 16 листопада 2011 року про повернення вказаного виконавчого документа, а також зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження.

В обґрунтування вимог зазначала, що повертаючи виконавчий лист відповідач порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ним не було здійснено всі необхідні заходи для виконання судового рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову-про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку обставинам справи та не в повній мірі проаналізував Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року.

Розглянувши справу порядку, передбаченому п.2 ч.1 ст. 197 КАС україни, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції правильно визначено, що порядок виконання судових рішень урегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року.

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом ст.30 вказаного Закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону: повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання, рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Виходячи з приписів ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб: 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні: 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Порядок звернення стягнення на майно боржника урегульовано статтею 52 зазначеного Закону.

Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, як визначено частиною 2 статті 3 Закону, виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи) регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 26-27 Порядку, примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника. У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку. Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника. У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунку чи коду.

Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період звершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів. При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт (пункт 29 Порядку).

Згідно з пунктом 29 Порядку, у разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.

Відповідно до пункту 34 Порядку, орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли:

1)платіжні вимоги оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів;

надійшли після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому пункту 33 цього Порядку;

надійшли до органу Казначейства, який не обслуговує боржника;

2)відсутні оригінали або завірені копії виконавчих документів:

3)суми, зазначені у платіжних вимогах, перевищують суми, які підлягають безспірному списанню відповідно до документів, на підставі яких здійснюється таке списання (виконавчі документи, постанови державного виконавця):

4)рахунки, зазначені у платіжних вимогах, не належать боржникові;

5)відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету):

6)на рахунки боржника накладено арешт відповідно до іншої постанови державного виконавця:

7)кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів;

8)на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету.

У разі відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з таких рахунків, стягнення, відповідно до пункту 40 Порядку, звертається на належне боржникові інше майно, яке не використовується ним для провадження основної діяльності. Арешт, вилучення та примусова реалізація такого майна здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 24 Порядку, виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

З матеріалів справи убачається, що рішенням суду по справі № 2-а-28770/08 щодо стягнення коштів на користь позивачки визначено боржника - Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, яке являється бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету.

Виходячи з приписів зазначених вище норм та на підставі доказів які досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області вжиті усі передбачені Законом, заходи, спрямовані на виконання судового рішення на користь ОСОБА_3.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 11 березня 2009 року відповідно до статей 3, 18, 24 Закону відкрито виконавче провадження № 13463605 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-28770/08 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 кошти, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 33840, 70грн.

З метою забезпечення виконання виконавчих документів про стягнення зазначених коштів, державним виконавцем впродовж 2009-2011 років вживалися заходи щодо перевірки майнового стану боржника та звернення стягнення на майно (грошові кошти).

Зокрема, 15 січня 2009 року, 24 квітня 2009 року, 05 травня 2009 року, 02 липня 2009 року, 06 січня 2010 року, 15 січня 2010 року, 27 січня 2011 року виносилися постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості, згідно з статтями 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи», які було направлено на виконання до Управління державного казначейства України в Овруцькому районі.

На виконання вимог Порядку, державним виконавцем 03 жовтня 2011 року до Управління державного казначейства України в Овруцькому районі направлялася платіжна вимога для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт по виконавчому листу Житомирського окружного адміністративного суду № 2-а-28770/08 від 02 березня 2009 року на користь ОСОБА_3 з метою стягнення коштів.

Вказана платіжна вимога була повернута УДК у Овруцькому районі без виконання на підставі підпункту 5 пункту 34 Порядку, а саме, з підстав відсутності відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).

13 жовтня 2011 року з метою виявлення іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем направлялися вимоги боржнику щодо надання переліку майна, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі.

Зі змісту відповіді убачається, що на балансі Управління не рахується майно, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі, оскільки адміністративне приміщення Управління є власністю держави в особі Верховної Ради України, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 832885 від 04 січня 2008 року.

06 травня 2011 року за вих. № 14/12007, у ході здійснення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, державним виконавцем направлявся до УДК України в Овруцькому районі запит стосовно наявності передбаченого фінансування по заборгованості за рішеннями суду на 2011 рік відповідно до статей 30, 37, 39,48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На вказаний запит Управління державного казначейства України у Овруцькому районі повідомило (лист від 18 травня 201 1 року за вих. № 02-04/721), що відповідно до затверджених «паспортів бюджетних програм на 2011 рік Міністерства соціальної політики України за КПКВК 2501200, 2501210, 2501230, 2501250 виплата коштів по рішенням суду в розмірах, визначених Законом, не передбачена. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не входять до переліку виплат, які здійснюються УПСЗН.

Аналогічні запити були повторно направлені до Управління державного казначейства України у Овруцькому районі 13 жовтня 2011 року за вих. № 14/27168, № 14/27146 про що отримано відповідь про відсутність такого фінансування.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що судом не перевірено належним чином обставин виконання судового рішення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними обставинами.

Окрім того, сама позивачка в позовній заяві посилалася на те, що на час звернення з виконавчим листом, у березні 2009 року, виплата коштів за ст.ст. 37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була припинена у зв»язку з відсутністю фінансування.

Є безпідставними посилання апелянта на те, що суд не застосував до спірних правовідносин практику Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не скасував постанову державного виконавця.

Відмовляючи у задоволенні позову про скасування постанови про повернення виконавчого листа, суд не спростував того, що виконання рішення щодо стягнення коштів залишається обов»язком держави, яка повинна виконати взяті на себе зобов»язання. Однак, по даній справі, суд перевіряє законність дій державного органу та його відповідність нормам чинного законодавства, що регулюють порядок та спосіб виконання судового рішення.

Також, слід зазначити, що повернення виконавчого документу з підстав, визначених в ч.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє позивачку права повторно пред»явити виконавчий документ на виконання до 16 листопада 2014 року, та не передбачає наслідків, які мають місце при закінченні виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем у ході виконання виконавчого документа вжито усіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, щодо виконання рішення суду та правомірно винесено постанову про повернення ОСОБА_3 виконавчого листа по справі № 2-а-28770/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 02 березня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 197,198,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" лютого 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11100

3- відповідачу Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Житомирської області м-н Соборний,1,м.Житомир,10014