Постанова № 25208351, 08.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/3904/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук С.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"08" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та інвестиції" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та інвестиції" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво та інвестиції» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002522342 від 05.08.2011 року про визначення їм податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість та штрафними санкціями в розмірі 8125 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Гранд Технолоджі» по виготовленню проектної документації (робіт), що підтверджується податковими накладними, платіжними документами, які складені та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

За таких обставин, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що ДПІ в м. Рівне в липні 2011 року була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Гранд Технолоджі» за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року, про що складено акт №970/23-100/32936186 .

Перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих ТОВ «Гранд Технолоджі» на загальну суму ПДВ 6500 гривень за жовтень-листопад 2008 року.

На підставі висновків зазначеного вище акту перевірки, за порушення підпункту пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002522342 від 05.08.2011 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість в сумі 8125 грн., з яких: 6500 грн. - основний платіж; 1625 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову позивачу, погодився з висновком податкового органу, та виходив з того, що позивач безпідставно сформував податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Гранд Технолоджі» на загальну суму ПДВ 6500 гривень, в т.ч. за жовтень 2008 року в сумі 3100 гривень та листопад 2008 року в сумі 3400 гривень, оскільки операції по виконанню проектних робіт не спричинили реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки фіктивності та безтоварності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Порядок формування податкового кредиту визначений Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин).

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вищенаведені норми Закону, які стосуються податкового кредиту з ПДВ, вказують, що дата сплати податку за податковими зобов'язаннями є датою виникнення права платника на податковий кредит. Проте, це право Закон дозволяє реалізувати за наявності належним чином оформлених податкових накладних, при умові використання товарно-матеріальних цінностей в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності платника.

Матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), то у відповідності до 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону не включається до складу податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Статуту ТОВ «Будівництво та інвестиції», видом діяльності останнього є будівельна діяльність, в тому числі виконання проектних, проектно-вишукувальних, проектно-кошторисних, монтажних, ремонтних та інших робіт; відповідно довідки ЕДРПОУ діяльністю позивача є купівля та продаж власної нерухомості невиробничого призначення.

ТОВ "Гранд Технолоджі" має ліцензію на здійснення будівельної діяльності виданого Міністерством Регіонального розвитку та будівництва України 19.10.2007 року.

Встановлено, що 02 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво та інвестиції» та ТОВ "Гранд Технолоджі" було укладено договір підряду №2/10 на виконання проектних робіт, предметом якого є розробка, представлення та передача проектних робіт (ескізний проект, проект, робочий проект, специфікації, проект системи отоплення та оздоблення фасадів, а також надання опису технології зборки-розборки) чотирьох індивідуальних щитових розбірних житлових будинків для серійного виробництва без прив'язки до інженерних мереж із застосуванням новітніх технологій та матеріалів. Загальна сума договору складає 240000 гривень.

08 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво та інвестиції» та ТОВ "Гранд Технолоджі" було укладено додаткову угоду №1 до Договору підряду №2/10 на виконання проектних робіт від 02.10.2008 року про те, що у зв'язку з неможливістю оплати послуг по вищезазначеному договору сторони дійшли такої угоди: "платіж за продукцію, поставлену за цим Договором, здійснюється у вексельній формі шляхом видачі Замовником Підряднику простого векселя зі строком платежу 25 грудня 2011 року на суму, що дорівнює загальній заборгованості Замовника за Договором" .

На виконання господарських операцій, позивачем були надані: договір підряду №2/10 від 02 жовтня 2008 року з додатками, акт приймання-передачі векселів від 25 грудня 2008 року, простий вексель серії АА №0717419 від 25 грудня 2008 року, акт прийому-передачі наданих робіт від 31 жовтня 2008 року, податкова накладна №31-10/7 від 31.10.08 ; платіжне доручення №156 від 11 листопада 2008 року ; акту прийому-передачі наданих робіт від 27 листопада 2008 року; податкова накладна №27-11/1 від 27.11.08; банківські виписки; ескізний проект; робочі проекти індивідуальних житлових будинків.

Податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних.

Копії зазначених документів були надані суду.

Встановлено, що зазначені первинні документи та податкові накладні відповідають за змістом вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ та Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач та його контрагент ТОВ "Гранд Технолоджі", на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому порядку як юридичні особи.

На момент вчинення господарських операцій відомості про контрагента позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і у відповідності до ст. 18 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " від 15.05.2003 № 755-ІУ , а отже є достовірними.

На момент надання позивачу податкових накладних, ТОВ "Гранд Технолоджі" було в установленому порядку зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Судовою колегією встановлено здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Порушення податкового законодавства контрагентом позивача, не може слугувати підставою для нарахування податку та штрафних санкцій добросовісному платнику податків.

Таким чином, позивачем за наявності усіх підтверджуючих документів, виконані основні вимоги Закону №168/97-ВР щодо права платника на відображення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податковий орган, на якого в силу ст. 71 КАС України покладено обов"язок довести правомірність прийнятого ним рішення, обставин відсутності господарських операцій не довів та не надав відповідних доказів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про фіктивність угоди та безтоварність господарських операцій.

Тому відповідно до ст. 202 КАС України судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та інвестиції».

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та інвестиції» задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та інвестиції» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Рівне №0002522342 від 05.08.2011 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівництво та інвестиції" вул.С.Бандери, 41,м.Рівне,33027

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул.Відінська , 8,Рівне,33023