Ухвала суду № 25191688, 10.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.

Справа № 19304/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит» до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2008 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, в якому просив визнати нечинним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2008 року № 0000042200/0.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано рішення Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042200/0 від 20.03.2008 року.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач, який вважаючи його таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати, в позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з покликанням на норми ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначає, що відповідальність за порушення термінів розрахунків при здійсненні імпортно-експортних операцій не застосовується лише у разі отримання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності індивідуальної ліцензії НБУ на продовження термінів розрахунків або його звернення до суду. Також покликаючись на Положення про вантажно митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.1999 року № 136 та ст. 215 Митного кодексу України зазначає, що ввезення товарів із-за меж митної території України та знаходження їх в режимі «митного складу» не може вважатися завершенням імпортної операції (поставки товарів) в розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Уніплит» при здійснення зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами в період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №361/231-220/30905968 від 13.03.2008 року, відповідно до якого виявлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року зі змінами та доповненнями щодо порушення термінів декларування валютних цінностей та достовірності проведеного декларування. Також встановлено порушення визначеного в ст.2 Закону Україні «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку відстрочення поставки за імпортними операціями, здійсненими позивачем з проплатою нерезидентам авансових платежів по зовнішньоекономічним контрактам.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 447683 грн.

Згідно вказаного рішення до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 447683 грн., а саме:

- «MAIER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GmbH» - контракт №18012007 від 18.01.2007 року - нараховано 1083, 06 грн. пені;

- «METSO PANELBOARD AB» - контракт №10/04/07 від 10.04.2007 року та №120307 від 12.03.2007 року нараховано 245128, 89 грн. пені;

- «DOTEC ENERGO INTERNATIONAL s.r.o.» - контракт №23-02-07 від 23.02.2007 року нараховано 53024, 36 грн. пені;

- «SIGMA SERVICE AB» - контракт №01 від 11.04.2007 року нараховано 76050, 01 грн. пені;

- «Lesonit» lesno kemicna industrija d.o.o. контракт №30052007 від 30.05.2007 року нараховано 17652, 69 грн. пені;

- «Nozi Ravne» - контракт №1 від 02.04.2007 року нараховано 602, 52 грн. пені;

- «Contoni motor» - контракт №090507 від 09.05.2007 року нараховано 22029, 63 грн. пені;

- «KOZIELSKA FABRYKA VASZYN “KOFAMA” SPOLKA Z O.O.» - контракт №PL/531029024/07/0026 від 22.05.2007 року нараховано 9025, 00 грн пені;

- «KUPPLUNGSWERK DRESDEN GmbH» - контракт №1 від 29.03.2007 року нараховано 626, 84 грн. пені;

- «SIGMA METALLEXTRAKTION AB» - контракт №0509 від 05.09.2007 року нараховано 14014, 19 грн. пені;

- ЗАТ «ПОДЙОМНИК» - контракт №20 від 06.08.2007 року нараховано 6775,18 грн. пені;

- ОАО «БОРИСОВСКИЙ ДОК» - контракт №2/40 від 19.01.2007 року нараховано 38, 28 грн. пені;

- «ANGELO CREMONA S.p.A» - контракт №0910 від 10.10.2006 року та 06-CON-032 від 22.11.2006 року нараховано 1632, 42 грн. пені.

В поданій позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» зазначає, що штрафні фінансові санкції в сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 139075,70 грн. застосовані відповідачем правомірно і в цій частині ним не оскаржуються.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 308607,39 грн. за діяльність в зовнішньоекономічній сфері, яка здійснювалася позивачем з контрагентами по деяким операціям на підставі контрактів, а саме, «MAIER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GmbH» - контракт №18012007 від 18.01.2007 року, «METSO PANELBOARD AB» - контракт №10/04/07 від 10.04.2007 року та №120307 від 12.03.2007 року, «SIGMA SERVICE AB» - контракт №01 від 11.04.2007 року, «Lesonit» lesno kemicna industrija d.o.o. контракт №30052007 від 30.05.2007 року, поставок «Nozi Ravne» - контракт №1 від 02.04.2007 року, «Contoni motor» - контракт №090507 від 09.05.2007 року, «KOZIELSKA FABRYKA VASZYN “KOFAMA” SPOLKA Z O.O.» - контракт №PL/531029024/07/0026 від 22.05.2007 року, «KUPPLUNGSWERK DRESDEN GmbH» - контракт №1 від 29.03.2007 року та «SIGMA METALLEXTRAKTION AB» - контракт №0509 від 05.09.2007 року, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі штрафні (фінансові) санкції застосовані неправомірно, враховуючи наступне.

Зокрема, суми штрафних (фінансових) санкцій нарахованих позивачу по зовнішньоекономічним операціям здійсненим на виконання вищенаведених контрактів розраховувалися відповідачем з дня оформлення вантажно митної декларації, хоча такі штрафні (фінансові) санкції мали розраховуватися з моменту перетину товаром митного кордону України, про що митним органом ставиться штемпель «під митним контролем».

Проте, згідно із визначенням, наведеним в ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт товарів це купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекомічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України

Зокрема, пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст.1 Митного кодексу України «переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях» визначається як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ст.43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Моментом перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття «пропуск товарів через митний кордон України», яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п.35 ст.1 Митного кодексу України).

Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пункт 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997 року, визначає вантажну митну декларацію як письмову заяву встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Аналогічні положення містяться в п.1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за №443/2247, та в наказі Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Міністерства транспорту України «Про затвердження Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна» від 05.03.2001 року №152/165/130, затвердженого Міністерством юстиції України 19.02.2001 року за №248/5439.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оформлена вантажна митна декларація є не єдиним документом, який підтверджує факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Тобто, ввезення на територію України імпортованого товару підтверджується як датою розмитнення товару, так і штампом прикордонної митниці.

Згідно з положенням Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307, «тип декларації», а саме літерний код ІМ означає ввезення в Україну, при цьому згідно класифікатору процедур переміщення товарів через митний кордон України такі коди як «74» означає митний склад, а «40» - імпорт.

Територія складів є зоною митного контролю і становить невід’ємну частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, а також нормативні акти інших відомств.

Тобто, тип митної декларації (ІМ-74 чи ІМ-40) лише підтверджує в який митний режим розміщено товар після того як власник його отримав, при цьому, у разі розміщення товару у режим ліцензійного складу оформляється вантажна митна декларація типу ІМ-74, яка разом з вантажними документами подається до банку для підтвердження факту поставки товару.

Тому дані, які містяться у митних деклараціях із календарними штемпелями митниці, які підтверджують перебування товару під митним контролем, спростовують висновок відповідача, викладений в акті перевірки щодо ненадходження у встановлені законодавством терміни товару по контрактам з іноземними контрагентами та свідчать про відсутність порушень позивачем приписів ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», отже, відсутні і підстави для застосування санкцій за порушення норм цього Закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу у Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі № 2а-3639/08 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя С.М. Кузьмич

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2012 року