Постанова № 25191662, 05.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р. Справа № 35221/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін пак» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін пак» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галпін пак» звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про зобов»язання надати органу державного казначейства висновок на повернення на розрахунковий рахунок товариства бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року та включити до реєстру відшкодування податку на додану вартість в сумі 290419 грн. та зобов'язання відповідача перерахувати на користь позивача з Державного бюджету 290419 грн. заборгованості з податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що згідно з поданою податковою декларацією з ПДВ за серпень 2008 року товариством задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Відповідно до поданої товариством заяви на бюджетне відшкодування Нововолинською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Галпін пак» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, за наслідками якої підтверджено суму бюджетного відшкодування за вказаний період в розмірі 290419,00 грн., однак відшкодування вказаної суми в строк, визначений Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, не проведено, оскільки Держказначейству України не поданий реєстр, в якому позивач мав бути включений як суб'єкт господарювання з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що заявлена товариством сума ПДВ не була відшкодована з бюджету у встановлені строки ( листопад 2008 року), а тому після спливу вказаного строку позивач повинен був дізнатись про порушення свого права та у встановлений строк звернутися з даним позовом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Галпін пак» подало апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що 28.12.2009 року звернувся з листом до Нововолинської ОДПІ стосовно неповернення зазначеної суми бюджетного відшкодування. На цей лист 09.02.2010 року отримав відповідь про те, що управлінням Державного казначейства в м. Нововолинську повернуто висновки податкового органу про суми відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в розмірі 290419 грн.

Також апелянт вказує, що 09.03.2010 року звернувся з листом до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області на що 29.03.2010 року отримав відповідь щодо відсутності товариства в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість.

Одночасно апелянт стверджує, що податковим органом неодноразово надсилались до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області висновки на відшкодування заявленої суми ПДВ за серпень місяць 2008 року, зокрема, останній датований 07.04.2010 року.

Тому апелянт вважає, що про порушення права на відшкодування суми ПДВ за серпень місяць 2008 року йому стало відомо з зазначених листів, а тому подавши позов 05.08.2010 року не пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд першої інстанції встановив, що 22.09.2008 року ТОВ «Галпін пак» подано до Нововолинської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, де відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за серпень 2008 року - 290419 грн.

Відповідно до п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні такої суми, платник податків має право прийняти рішення про повернення бюджетного відшкодування.

За приписами пп.7.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка ображається в податковій декларації.

Відповідно до пп.7.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби проводять позапланову виїзну перевірку, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до наведених положень Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ Нововолинська ОДПІ провела перевірку підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2008 року. За результатами перевірки 29.10.2008 року складено акт за №1431/64/34969585, згідно якого перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Галпін пак» у декларації за серпень 2008 року бюджетне відшкодування в сумі 290419 грн.

При цьому, Нововолинською ОДПІ подавались до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ТзОВ «Галпін пак» висновки: №440 від 17.11.2008 року, №1 від 13.01.2010 року, №58 від 25.01.2010 року, №131 від 12.02.2010 року, №346 від 07.04.2010 року.

Управлінням державного казначейства у м. Нововолиську повернуті вказані висновки Нововолинською ОДПІ без виконання з посиланням на п.5, 6 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року №451/501/132.

Зазначеними вище положеннями Порядку визначено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

Державна податкова адміністрація України, не включивши ТОВ «Галпін пак» до реєстру на відшкодування суми бюджетного відшкодування ПДВ, позбавила позивача на отримання належної суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Нововолинською ОДПІ виконано вимоги Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР стосовно обов'язку надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ТзОВ «Галпін пак».

В поданій апеляційній скарзі апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України стосовно шестимісячного строку звернення до суду, оскільки вважає, що податковим органом неодноразово надсилались до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області висновки на відшкодування заявленої суми ПДВ за серпень місяць 2008 року, зокрема, останній датований 07.04.2010 року, а також, що лише в лютому та березні 2010 року з листів відповідачів стало відомо щодо відмови у відшкодуванні зазначеної суми податку на додану вартість.

Колегією суддів вважає, що оскільки позивач звернувся до адміністративного суду в серпні 2010 року, то строки звернення до суду слід визначати з урахуванням змін до положень Кодексу адміністративного судочинства України, внесеними Законом України N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", які набрали чинності з 30.07.2010 року.

У відповідності до абзацу 1 ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

При цьому, аналізуючи приписи наведених вище норм КАС України, необхідно вказати, що позивачу стало відомо про порушення права на бюджетне відшкодування в лютому березні 2010 року з листів відповідачів, датованих 9.02.2010 року та 29.03.2010 року, а також, що Нововолинською ОДПІ подавались до органу державного казначейства висновки на бюджетне відшкодування і останній був направлений до управління державного казначейства у м. Нововолинськ 07.04.2010 року, а тому необхідно погодитись з твердженням апелянта, що подавши даний позов до суду 05.08.2010 року товариством не пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.

В судовому засіданні сторона відповідача жодними доказами не спростувала наведених вище обставин.

Тому безпідставним є висновок суду першої інстанції в тому, що стороною позивача пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи положення п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що законодавець не ставить у залежність право платника податку на відшкодуванню сум ПДВ від включення такого платника до реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету і єдиним способом захисту порушеного права позивача на бюджетне відшкодування є стягнення з Державного бюджету України належних до відшкодування сум ПДВ, які безпідставно не були зараховані на рахунок платника у банку.

Тому підлягають до задоволення позовні вимоги стосовно стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Галпін пак» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 290419 грн., а в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, а тому постанову суду слід скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін пак» - частково задовольнити.

Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 року у справі №2а-2170/10 та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін пак» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 290419 (двісті дев»яносто тисяч чотириста дев»ятнадцять) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Галпін пак» 2550 (дві тисячі п»ятсот п»ятдесят) грн. судових витрат.

У решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 07.07.2012р.