Ухвала суду № 25191437, 11.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 р. Справа № 107271/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Кузьмича С.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

05.08.2011р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Гранд Маркет Груп» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Волинської обл. № 0001011601/0 від 28.01.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ (а.с.3-6).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. заявлений позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001011601/0 від 28.01.2011р. (а.с.92-94).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Луцька ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.99-101).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом не враховані приписи пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; згідно представлених платником податку документів щодо взаємовідносин з Корпорацією «Альтіс-Холдінг» оплата будівельно-монтажних робіт проведена 11.07.2008р., податкова накладна виписана 30.06.2010р., у зв'язку з чим не дотримані вимоги вищевказаних норм закону.

Також у липні 2008 року у позивача були взаємовідносини з Корпорацією «Альтіс-Холдінг», по результатам яких позивачем сформовано податковий кредит в декларації за липень 2008 року на суму ПДВ 176740 грн. 80 коп., що зумовлює неможливість підтвердження оплати платіжним дорученням № 481 від 11.07.2008р. будівельно-монтажних робіт відповідно до податкової накладної № 233 від 30.06.2010р.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.11.2010р. відповідачем Луцькою ОДПІ проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, поданої ТзОВ «Гранд Маркет Груп», по результатам якої складено Акт перевірки № 8929/15-115/31398759 від 30.11.2010р. (а.с.10-11).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 36544 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001011601/0 від 28.01.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року в розмірі 36544 грн.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір генерального підряду на будівництво № 23/ПЛ від 10.05.2007р. (із змінами і доповненнями) підпадає під ознаки довгострокового контракту, у зв'язку з чим позивачем правомірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ на підставі пп.7.3.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», через що останнім вірно сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної № 233 від 30.06.2010р. на дату збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Предметом спору у даній справі є оскарження рішення відповідача про зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ через безпідставне, за твердженням відповідача, включення до складу бюджетного відшкодування суми 36544 грн., оскільки оплата будівельно-монтажних робіт в рамках договору генерального підряду № 23/ПЛ від 10.05.2007р., укладеного між позивачем та Корпорацією «Альтіс-Холдинг», проведена ТзОВ «Гранд Маркет Груп» 11.07.2008р., акт виконаних робіт складений 31.03.2010р., а податкова накладна виписана 30.06.2010р. (а.с.16-28).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У разі коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, у яких фактично відбулися господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. У разі коли платник податку отримує оформлену належним чином податкову накладну із запізненням, він має право включити до податкового кредиту того звітного періоду, в якому отримана податкова накладна, зазначену в цій податковій накладній суму податку в межах строку давності, встановленого ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Окрім цього, судом вірно враховано характер господарських операцій між позивачем та Корпорацією «Альтіс-Холдінг», які регламентувалися умовами договору генерального підряду на будівництво № 23/ПЛ від 10.05.2007р. (а.с.37-77) та особливості відображення у податковому та бухгалтерському обліках цих операцій.

Зокрема, відповідно до пп.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Згідно пп.7.10.2, 7.10.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «довгостроковий договір (контракт)» слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інженіринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Приписами пп.7.10.8 цього Закону передбачено, що для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту.

Згідно з вказаним підпунктом доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

З наведеного слідує, що податкова накладна при виконанні довгострокового контракту складається виконавцем на момент формування розрахункового валового доходу підприємства; замовник формує податковий кредит в частині ПДВ, визначеній та зазначеній у виписаній на дату виникнення податкових зобов'язань виконавцем довгострокового договору податковій накладній, на дату отримання такої податкової накладної.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної № 233 від 30.06.2010р. та заявлено суму такого податкового кредиту до бюджетного відшкодування.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов є підставним та обгрунтованим, а відтак підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської обл. на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. в адміністративній справі № 2а/0370/2182/11 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: С.М.Кузьмич

І.І.Запотічний