Ухвала суду № 25191296, 02.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 р. Справа № 96052/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря: Долинської А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Бережанський склозавод» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за позовом ТзОВ «Бережанський склозавод» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

у лютому 2012 року позивач - ТзОВ «Бережанський склозавод» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області у якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000031502 від 14.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ТзОВ "Бережанський склозавод" перебуває в процесі припинення юридичної особи, відомості про ліквідацію товариства опубліковані в бюлетні державної реєстрації № 173(8) Київ від 23.03.2011р., останній строк заявлення кредиторами вимог до ТзОВ "Бережанський склозавод" закінчився 23.05.2011р., тобто, вимоги відповідачем заявлені після спливу строку встановленого ліквідаційною комісією та Цивільним Кодексом України, вважаються погашеними. Просить врахувати, що порушення термінів самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість виникло в зв'язку із тим, що ТзОВ "Бережанський склозавод" сплачувало задекларовані (узгоджені) податкові зобов'язання в терміни передбачені ПК України не враховуючи непогашену заборгованість, а Бережанська МДПІ зараховувала їх оплату в рахунок погашеної заборгованості.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року у адміністративному позові ТзОВ «Бережанський склозавод» відмовлено.

Не погодившись із даною постановою суду першої інстанції, ТзОВ «Бережанський склозавод» подав на неї апеляційну скаргу. Вважає, що постанова суду прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що ТзОВ «Бережанський склозавод» перебуває в процесі припинення юридичної особи. Судом не взято до уваги невиконання працівниками Бережанської МДПІ вимог законодавства щодо процедури ліквідації товариства, що є порушенням норм матеріального права. Відповідач не звертався до суду у місячний строк після одержання повідомлення про повну відмову у визнанні його вимог, отже вимоги вважаються погашеними.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТзОВ "Бережанський склозавод". Перевіркою встановлено, що товариством несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Результати перевірки оформленні актом від 09.02.2012 року № 10/15-02/36350030, за результатами розгляду якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року за № 0000031502.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з того, що факт несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість підтверджується матеріалами справи, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод" перебуває на обліку в Бережанській МДПІ як платник податків і відповідно статті 67 Конституції України та статті 36 Податкового кодексу України на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлені законами терміни.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до функцій податкового органу, входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів.

Відповідно до вимог п. 41.5 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошові зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України).

До позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6356,53 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000031502 від 14.02.2012 року (за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість).

Факт несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ підтверджений розрахунком штрафних санкцій, обліковою карткою платника податків.

Відповідно до пунктів 9.3, 9.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (яка затверджена Наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 02.08.2005 року за № 843/11123) на вимогу платника податків працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності на підставі даних карток особових рахунків здійснюється звірення стану розрахунків платника податків з бюджетами за податками, зборами, обов'язковими платежами за відповідний звітний період.

Підсумки проведеного органами державної податкової служби звірення стану розрахунків платника з бюджетами за податками, зборами, обов'язковими платежами відображаються у книзі обліку звірення стану, розрахунків платника з бюджетами. На письмову вимогу платника податків звірення стану розрахунків платника з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) за звітний період оформляється актом визначеної форми. Акт з розбіжностями між даними картки особового рахунку та даними платника податку, збору (обов'язкового платежу) є підставою для здійснення детальної перевірки таких розбіжностей.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ "Бережанський склозавод" не зверталося до Бережанської МДПІ для звірення стану розрахунків платника з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами).

Позивачем ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційній інстанції факт несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання не спростовано.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Із розглядуваного адміністративного позову та апеляційної скарги суд вбачає, що позивач як на єдину підставу протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що вимоги відповідача заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією та ЦК України вважаються погашеними. Однак, такі посилання позивача є безпідставними, оскільки оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено 14.02.2012 року, тобто до початку припинення позивача як юридичної особи. Податковим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не міг братися до уваги той факт, що позивач перебуває в процесі припинення, оскільки відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу зборів учасників ТзОВ «Бережанський склозавод» рішення про припинення позивача як юридичної особи прийняте 09.03.2011 року, тобто вже після проведення відповідачем перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративну справу не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що відповідачем оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 суд, -

ухвалив:

апеляційну скаргу ТзОВ «Бережанський склозавод» - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року по справі № 2а-1970/12/732 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін