Ухвала суду № 25185279, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17418/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Сорочко Є.О.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ПЕЛЕТА»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 року №0000452202,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ПЕЛЕТА»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 року № 0000452202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2011 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачем, подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача податковим органом складено Акта № 52/22-02-36632038 від 09.06.2011 року з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 22.03.2010 року № АК-11-380-04428/09 згідно з повідомленням банку ПАТ «Юнікс Банк»від 06.05.2011 року № 14.-3-3197.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до порушення термінів розрахунків в іноземній валюті за контрактом від 22.03.2010 року № АК-11-380-04428/09 з фірмою Kahl GmbН &Со. КG»(Німеччина) на суму 794 726, 25 євро на 50 днів та на суму 1 854 361, 25 євро на 14 днів та нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 2 219 814, 55 грн. пені за порушення термінів у сфері ЗЕД (код платежу 21081000).

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452202 від 20 червня 2011 року.

В результаті досудового порядку вирішення спору, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000452202 від 20.06.2011 року залишено без змін.

Вирішуючи правомірність прийнятого відповідачем спірного податкового повідомленням-рішенням від 20.06.2011 року № 0000452202, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту від 22.03.2010 року № АК-11-380-04428/09, ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»здійснило авансові платежі на користь нерезидента 07.10.2010 року на суму 794 726,25 євро та 26.11.2010 року на суму 1 059 635,00 євро.

Відповідно до умов контракту, постачання обладнання здійснюється упродовж 6 (шести) місяців від дати отримання Продавцем авансових платежів. Тобто граничний термін надходження імпортного товару за здійсненими авансовими платежами становить 05.04.2011 року та 25.05.2011 року відповідно.

Сторони погодили умови постачання: FСА - Райнбек, Німеччина, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2000 року.

Зобов'язання Продавця (Kahl GmbН &Со. КG») з поставки обладнання вважається виконаним з моменту завантаження обладнання до транспортного засобу перевізника, вибраного Покупцем та здійсненні всіх митних формальностей в країні Продавця.

Зобов'язання з постачання товару за авансовими платежами 794 726,25 євро та 1 059 635,00 євро Продавцем виконано 25.02.2011 року, 01.03.2011 року, 01.03.2011 року, 14.03.2011 року, 23.03.2011 року, 24.03.2011 року, 29.03.2011 року, 06.04.2011 року, 07.04.2011 року та 20.04.2011 року, що підтверджується проставленням зазначених дат в графі «4»СМR (міжнародних транспортних накладних) та відповідною печаткою про прийняття обладнання до перевезення в графі 22 СМR.

Після належного виконання зобов'язання Продавцем, а саме - передачі обладнання ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»право власності на обладнання перейшло до Покупця.

Умовами контракту передбачено виконання зобов'язання щодо поставки обладнання без ввезення на митну територію України, момент виконання зобов'язання за вказаним контрактом та переходу права власності на обладнання не пов'язаний безпосередньо з моментом здійснення імпорту - тобто моментом перетину митного кордону України.

На момент проведення зазначеної перевірки позивача, обладнання, поставку якого здійснено позивачу по зовнішньоекономічному контракту, фактично було ввезено на митну територію України.

З урахуванням зазначених обставин податковий орган дійшов помилкового висновку, що станом на 08.06.2011 року товар від нерезидента не надійшов і підприємством порушено 180 - денний термін щодо здійснення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача, що відповідно до п.п. 3 п. 3 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року № 136, підставою для зняття банком з валютного контролю імпортної операції резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України є ВМД та наявність інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг, у зв'язку з чим, ПАТ «Юнекс Банк»листом від 06.05.2011 року № 14.3-3197 повідомив ДПІ у Подільському районі м. Києва про факт порушення ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА» валютного законодавства.

Податковим органом не досліджено наданих позивачем СМR (міжнародних транспортних накладних) на відповідну кількість обладнання, а також Актів про розміщення обладнання на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ на підставі договору № 22/02-11 від 25.02.2011 року.

Помилковим є висновок відповідача, що моментом здійснення поставки у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається момент завершення усіх процедур митного оформлення, тобто дата завершення оформлення ВМД (вантажної митної декларації).

Згідно з абзацом 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується від продавця до покупця.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України»визначено Митним кодексом України.

Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України термін «ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі території України»означає сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України «переміщення товарів через митний кордон України»визначається як ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України «пропуск товарів через митний кордон України»визначається як дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Стаття 43 Митного кодексу України встановлює, що у разі ввезення на митну територію України, тобто територію, на яку поширюється виключна юрисдикція України, товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетину ними митного кордону. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп «Під митним контролем»на товаросупровідних документах з відповідною датою.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме штамп Київської обласної митниці «під митним контролем»на СМR та Актах про розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ, вбачається про перетин товаром (лінія по виробництву гранул з біомаси) митного кордону України без порушення встановленого законодавством терміну.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків розрахунків, передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Законодавство пов'язує здійснення імпортної поставки з моментом перетину митного кордону або з моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що моментом здійснення імпорту за вищезазначеною імпортною операцією є дата оформлення вантажно-митної декларації.

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація (ВМД) не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж (зокрема, CMR).

Первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відтиску штампа «під митним контролем»(імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

На відповідних CMR Київською обласною митницею проставлено штампи «Під митним контролем»02.03.2011 року, 04.03.2011 року, 09.03.2011 року - при контрольній даті - 05.04.2011 року, та 17.03.2011 року, 29.03.2011 року, 29.03.2011 року, 04.04.2011 року, 12.04.2011 року, 12.04.2011 року, 26.04.2011 року - при контрольній даті - 25.05.2011 року, та зазначеними ж датами товар розміщений на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ згідно наведених вище актів.

Наведені докази підтверджують факт та дату фактичного переміщення через митний кордон України товарів (перетин товаром митного кордону України).

Апелянтом помилково ототожнюються поняття «перетину товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і підтверджується оформленою ВМД.

Колегією суддів не приймаються до уваги, посилання відповідача на Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, вважаючи моментом здійснення імпорту дату оформлення вантажно-митної декларації.

Відповідно до п.п.3 п.3 цієї Інструкції, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після предявлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом. Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

Зазначеними положеннями Інструкції встановлюється лише можливість використання ВМД для зняття з контролю.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «ВІН-ПЕЛЕТА»не було порушено 180-денного терміну здійснення імпортної операції, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 року № 0000452202.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.06.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Сорочко Є.О.