Ухвала суду № 25184054, 09.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року справа №2а/0570/3733/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Бадахова Т.П., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників від:

позивача Матюхіна І.К.

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/3733/2012 за позовом Приватного підприємства «Фірма «С.И.Э.С.» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272342 від 12.03.2012, № 0000282342 від 12.03.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство «Фірма «С.И.Э.С.», звернулось до суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272342 від 12.03.2012, № 0000282342 від 12.03.2012 року, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що відповідачем відповідно до постанови слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Свідлер М.С. від 27.09.2011 року «Про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства», згідно матеріалів кримінальної справи № 49-3110 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Фірма «С.И.Э.С.» з питань правильності визначення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року щодо взаємовідносин з ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет».

За результатами проведеної перевірки встановлені порушення та складено акт № 507/23-2/24161759 від 27.02.2012. На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення, № 0000272342 від 12.03.2012, № 0000282342 від 12.03.2012 року. Вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відповідно прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Скасовані податкові повідомлення - рішення прийняті Жовтневою міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000272342 від 12.03.2012, № 0000282342 від 12.03.2012 року. Вирішене питання про судові витрати. (а.с.156, 157-163 т.3).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.165-167 т.3). Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, відсутністю господарських відносин між позивачем та його контрагентами ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет», зазначені операції не мали реального характеру, нікчемністю правочинів. Допитані в якості свідків директори вказаних підприємств, в рамках кримінальної справи №49-3110, пояснювали, що ніякої господарської діяльності їх підприємства не проводили, договори не укладали, печаткою підприємства не розпоряджувалися, документи бухгалтерського та податкового обліку не виготовляли та не підписували. На думку податкового органу наявні первинні документи позивача не мають юридичної сили, а тому не можуть бути враховані при формуванні податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток. Документи на реалізацію товару отриманого від зазначених контрагентів підприємством не надавалось, так як отриманий товар (дез.засоби) використовувались підприємством для виконання послуг по дератизації та дезінфекції з метою здійснення Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб». Податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими, законними прийнятті на підставі здійсненої перевірки, відповідно до якої встановлені відповідні порушення податкового законодавства.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Представник відповідача-апелянта в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про поштове відправлення.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Приватне підприємство «Фірма «С.И.Э.С.» (далі за текстом, - ПП «Фірма «С.И.Э.С.», позивач ), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 17.06.1996 року, з 05.07.1996 року знаходиться на податковому обліку в Жовтневій МДПІ.

Згідно Статуту ПП «Фірма С.И.Є.С.», основним видом діяльності підприємства є виконання послуг по дератизації, дезінфекції, дезінсекційних робіт, заходів та інше (а.с.34 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя, у відповідності до постанови слідчого слідчої групи Генеральної прокуратури України Свідлер М.С. від 27.09.2011 року «Про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства», згідно матеріалів кримінальної справи № 49-3110, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Фірма «С.И.Э.С.» з питань правильності визначення та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 30.09.2010 року щодо взаємовідносин з ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет».

За результатами проведеної перевірки встановлені порушення та складено акт № 507/23-2/24161759 від 27.02.2012 (далі за текстом, - акт перевірки) (а.с. 12-21).

Податковим органом в обґрунтування висновків акта перевірки, покладено обставини встановлені наданими до перевірки документами:

актом ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 29.06.2010 року № 286/23-1/33504100 позапланової невиїзної перевірки ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 33504100) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року про визнання правочинів нікчемними;

актом ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 30.06.2010 року № 292/23-1/31054407 позапланової невиїзної перевірки ПП «Стек» (код ЄДРОПУ 31054407) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року про визнання правочинів нікчемними;

актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.2011 року № 1165/23-80-35726622 про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Євротормет» (код ЄДРПОУ 35726622);

постановою слідчого слідчої групи Генеральної Прокуратури України Свідлер М.С. від 27.09.2011 року, протоколами допитів свідків.

Згідно акту ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 29.06.2010 року № 286/23-1/33504100 позапланової невиїзної перевірки ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 33504100) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року встановлені порушення :

ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» при придбанні та продажу товарів. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно акту ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 30.06.2010 року № 292/23-1/31054407 позапланової невиїзної перевірки ПП «Стек» (код ЄДРОПУ 31054407) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року встановлені порушення :

ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПП «Стек» при придбанні та продажу товарів. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.2011 року № 1165/23-80-35726622 встановлено неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Євротормет» (код ЄДРПОУ 35726622).

Що стосується взаємовідносин із ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», згідно описової частини акту перевірки податковим органом встановлено, що ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 33504100) згідно договору купівлі-продажу № 35-БТ від 15.01.2008 року здійснювало постачання товару у кількості, номенклатурі і за цінами, вказаними в накладних по домовленості обох сторін на адресу ПП «Фірма «С.И.Э.С.» поставка товару - самовивіз.

Всього товару поставлено на загальну суму 480915,00 гривень, у тому числі ПДВ на суму 80152,50 гривень. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі, станом на кінець перевіряємого періоду заборгованість між підприємствами відсутня.

Що стосується взаємовідносин із ПП «Стек» (код ЄДРОПУ 31054407), згідно описової частини акту перевірки податковим органом встановлено, що поставка товару здійснювалась без договору купівлі-продажу на загальну суму 27360,00 гривень, у тому числі ПДВ 4560,00 гривень. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі, станом на кінець перевіряємого періоду заборгованість між підприємствами відсутня.

Що стосується взаємовідносин із ТОВ «Євротормет» (код ЄДРПОУ 35726622), згідно описової частини акту перевірки податковим органом встановлено, що поставка товару здійснювалась без договору купівлі-продажу на загальну суму 36300,00 гривень, у тому числі ПДВ 6050,00 гривень. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі, станом на кінець перевіряємого періоду заборгованість між підприємствами відсутня.

Також в обґрунтування висновків акта перевірки, податковим органом покладено обставини щодо не підтвердження операцій із контрагентами ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ТОВ «Євротормет», ПП «Стек», стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень.

В ході перевірки, не підтверджено наявність поставок товарів від ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ТОВ «Євротормет», ПП «Стек» підприємствам покупцям, у зв'язку із ненаданням до перевірки актів-приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, та ін.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено, що господарські операції за період з 01.01.200 року по 30.09.2010 року відображені у податковій звітності, щодо придбання товару та послуг ПП «Фірма «С.И.Э.С.» від ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет» на загальну суму 327780,00 гривень у т.ч. ПДВ 54630,00 гривень відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відомості викладені у поданій до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податковій звітності за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року не відповідають дійсності, так як придбання послуг автоперевезення від вищевказаного підприємства фактично отримано не було.

За наслідками встановлення нікчемних угод між ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет», податковий орган прийшов до висновку про порушення з боку ПП «Фірма «С.И.Э.С.» п. 5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження податку на прибуток всього у сумі 68288,00 гривень, п. 3.1 ст.3, п.п. 7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у вигляді заниження податку на додану вартість всього у сумі 47880,00 гривень.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, № 0000272342 від 12.03.2012, № 0000282342 від 12.03.2012 року.

Спірним рішенням № 0000272342 від 12.03.2012 року за порушення п. 5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (Далі за текстом,- ПКУ), ПП «Фірма «С.И.Э.С.» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 85360,00 гривень, з якої основний платіж 68288,00 гривень, штрафна фінансова санкція 17072,00 гривень (а.с.10)

Спірним рішенням № 0000282342 від 12.03.2012 року за порушення п. 3.1 ст.3, п.п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПКУ, ПП «Фірма «С.И.Э.С.» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 59850,00 гривень, з якої основний платіж 47880,00 гривень, штрафна фінансова санкція 11970,00 гривень (а.с.11).

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року) визначені об'єкти оподаткування операцій платників податку.

За нормами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року), податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Крім того, до 1 квітня 2011 року порядок справляння податку на прибуток підприємств визначав Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі Закон № 334), який втратив чинність (крім п. 1.20 статті 1, що діє до 01.01.2013 року), згідно з Податковим кодексом України.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону №334, для визначення зобов'язання ПП «Фірма С.И.Е.С.» з податку на прибуток необхідно керуватися нормами Закону №334.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Саме зазначені норми податкового законодавства покладені в основу допущених порушень, та як наслідок збільшення грошового зобов'язання з ПДВ а з податку на прибуток. Будь-яких інших норм податкового законодавства податковим органом не визначено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи, на підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його вищезазначеними контрагентами, поставки товару від контрагентів позивача ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ТОВ «Євротормет», ПП «Стек»: податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, видаткові накладні, рахунки-фактури, договір № 235-БТ від 15.01.2008 року, акти виконаних робіт, журнал реєстрації довіреностей, договори оренди автомобілів, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, банківські виписки-розрахунки. Розрахунки проведені між господарюючими суб'єктами у повному обсязі, у безготівковій формі.

При цьому сторонами не заперечувались обставини фактичного використання продукції, придбаної позивачем.

Колегія суддів зазначає, що за матеріалами справи не вбачається, що на час здійснення господарських операцій, укладання договорів, його виконання, від контрагенти позивача ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг», ТОВ «Євротормет», ПП «Стек не були зареєстровані в ЄДР, як юридичні особи, не перебували на обліку як платники податку на додану вартість.

Колегія суддів звертає увагу, що придбаний товар у контрагентів відповідав дійсній меті та господарській операції Позивача.

Надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції відповідно до матеріалів справи, не знайдено невідповідності наявних первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, п.п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Проведеною перевіркою податкового органу встановлені обставини складання відповідних податкових та видаткових накладних на поставлені контрагентом товари, та не встановлено обставин невідповідності цих накладних поставленим товарам.

Щодо податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит звітних періодів, відповідачем не встановлено порушень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо їх складання.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних відповідачем не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання. Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідачем не доведено та не встановлено.

Тобто, як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентами спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що представлені первині бухгалтерські документи спростовують висновки про безтоварність операцій з придбання товару (дез.засоби). Кожна видаткова накладна має вказівку на те, що товар був отриманий по довіреності, вказані номер та дата цієї довіреності. Довіреності при прийомці товару передавались продавцеві. В журналу реєстрації довіреностей (доручень) відображені всі довіреності (доручення), які виписувались на представників позивача, які здійснювали прийомку товарів. Обовязкових складань актів передачі товарів в даному випадку не потребує.

Що стосується доводів відповідача стосовно нікчемності правочинів між Позивачем та з ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

Відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, тому податковий орган з порушенням наведеної норми послався на статті 203, 215 ЦК України та безпідставно дійшов до висновку про нікчемність виконаних угод, недійсність яких не встановлена законом та не доведена в судовому порядку. Стаття 207 Господарського кодексу України містить норми, відповідно до яких недійсність господарського зобов'язання повинно доводитися в судовому порядку, а нікчемними визнаються не угоди, а умови господарського зобов'язання, які самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушують права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб, а не держави при визначенні бази оподаткування.

З огляду на зазначене, податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

З урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущенні його контрагентами щодо його фіктивності. Не під час здійснення перевірки, не під час розгляду справи в суді відповідачем не надано беззаперечних доказів, як то обвинувального вироку, постанови (як то про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття з не реабіліатуючих обставин) якими б були доведені та встановлені відповідні обставини справи, правові наслідки щодо діяльності контрагентів ПП «Стек», ПП «Азов-Бізнес-Трейдінг» та ТОВ «Євротормет», що нерозривно пов'язується з Позивачем в межах спірних правовідносин. Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт порушення кримінальної справи, або надання певних показань, які можуть змінюватися як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді, не є беззаперечним доказом відсутності правових підстав для позивача на право формування податкового кредиту, формування податку на прибуток.

Колегія суддів звертає увагу, що перелік обов'язків платника податків, визначений ст.16 Податкового кодексу України, і не передбачено обов'язку перевірки законності і правомірності діяльності контрагентів.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого його рішення, є некоректним.

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку та такому рішенню, та суд не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку, при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/3733/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 липня 2012 року. Ухвала у повному обсязі виготовлена 11 липня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П.Бадахова

А.В. Гайдар