Рішення № 25178637, 16.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.12 Справа № 5/5014/1619/2012

За позовом Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м. Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі Шахтоуправління «Луганське», м. Луганськ

про стягнення 8 563 грн. 34 коп.

Суддя Вінніков С.В.

за участю:

від позивача -не прибув;

від відповідача -Рухадзе І.В., юрисконсульт, довіреність № 03/5546 від 30.12.2011.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в сумі

7 770 грн. 08 коп., інфляційних нарахувань в сумі 78 грн. 00 коп., пені в сумі

598 грн. 60 коп. та суму 3% річних у розмірі 116 грн. 66 коп. за договором поставки № 252/2 від 01.09.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати в сумі 7 770 грн. 08 коп. відповідно до договору поставки № 252/2 від 01.09.2011. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі

78 грн. 00 коп., пеня в сумі 598 грн. 60 коп. та сума 3% річних у розмирі

116 грн. 66 коп.

Позивач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, позивач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відповідач письмовим відзивом № 03-1184 від 13.07.2012 не заперечує проти заявлених позовних вимог та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2011 між сторонами у справі було укладено договір поставки № 252/2 (далі за текстом -договір), (а. с. 7-9)

Відповідно до п. 1.1. Постачальник (позивач у справі) продає, а Покупець (відповідач у справі) купує стрічку конвеєрну гумовотканинну у кількості шістдесят сім метрів квадратних за ціною 1 478 грн. 00 коп. за один квадратний метр, а в сумі на 99 072 грн. 90 коп. Покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього передбачену договором суму.

З наданої позивачем видаткової накладної № 3369 від 30.09.2011 та довіреності № 1161 від 16.09.2011 вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв визначений в договорі товар загальну суму 99 072 грн. 90 коп. без зауважень та претензій.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата повинна бути здійснена покупцем (відповідач у справі) на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару та рахунку від постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивач у справі).

Відповідач частково здійснив розрахунки, так 05.10.2011 та 07.10.2011 було здійснено оплату за поставлений товар в сумі 91 302 грн. 82 коп.

Таким чином заборгованість відповідача на момент подачі позову становить 7 770 грн. 08 коп.

Вказану заборгованість позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 78 грн. 00 коп., пеню в сумі 598 грн. 60 коп. та 3% річних у сумі 116 грн. 66 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей та п. 7.3. договору позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні нарахування в сумі 78 грн. 00 коп., пеню в сумі

598 грн. 60 коп. та суму 3% річних у розмирі 116 грн. 66 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, пені та 3% річних виходячи з умов договору та приписів чинного законодавства, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 78 грн. 00 коп., пені в сумі 598 грн. 60 коп. та суми 3% річних у розмирі 116 грн. 66 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачем наявність заборгованості визнана та доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд, керуючись

ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за договором у розмирі 7 770 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 78 грн. 00 коп., пеню в сумі 598 грн. 60 коп. та суму 3% річних у розмирі

116 грн. 66 коп.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1В, ідентифікаційний код 32473323 в особі Шахтоуправління «Луганське», смт. Ювілейне м. Луганськ, вул. Бондаренка,

б. 1, ідентифікаційний код 26410557, на користь Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», Донецька область, м. Єнакієве, вул. Марата, буд. 1, ідентифікаційний код 36887080, основний борг в сумі 7 770 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 78 грн. 00 коп., пеню в сумі 598 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 116 грн. 66 коп. та судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 16.07.2012.

Суддя С.В. Вінніков