Ухвала суду № 25176196, 07.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 березня 2012 р. № 5021/967/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДемидової А.М., суддів:Владимиренко С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Шевчук С.Р., розглянувши заяву дочірнього підприємства "Сток -Сервіс" приватного підприємства "Еліпс"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 12.01.2012у справі№5021/967/2011за позовомЗаступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі 1.Роменської міської ради, 2.Головного управління міського господарства Роменської міської ради до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачівдочірнього підприємства "Сток -Сервіс" приватного підприємства "Еліпс", Виконавчий комітет Роменської міської ради пророзірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 163 132,01 грн., В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.09.2011 позовні вимоги задоволено частково, договір оренди від 17.08.2006 розірвано, відповідача зобов'язано передати за актом приймання-передачі Головному управлінню міського господарства Роменської міської ради орендоване майно, з відповідача стягнуто 157 073, 38 грн. заборгованості по орендній платі, в частині стягнення 4 204, 47 грн. пені відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2012 касаційну скаргу дочірнього підприємства "Сток -Сервіс" приватного підприємства "Еліпс" задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 07.09.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 у справі № 5021/967/2011 скасовано частково, пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду Сумської області від 07.09.2011 викладено в наступній редакції: "Стягнути з дочірнього підприємства "Сток-Сервіс" приватного підприємства "Еліпс" 143 104 грн. заборгованості по орендній платі відповідно до договору оренди основних засобів № б/н від 17.08.2006, укладеного між Головним управлінням міського господарства Роменської міської ради та ДП "Сток- Сервіс" ПП "Еліпс, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості відмовити. В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 07.09.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 у справі № 5021/967/2011 залишити без змін ".

Дочірнє підприємство "Сток -Сервіс" приватного підприємства "Еліпс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2012, в якій просить її скасувати і направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у справі №4/151-10, від 29.03.2011 у справі №16/199 та від 01.03.2011 у справі №5002-23/3532-2010 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 783 Цивільного кодексу України (далі -ЦК україни), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у справі №4/151-10, від 29.03.2011 у справі №16/199 та від 01.03.2011 у справі №5002-23/3532-2010, на які посилається заявник, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права. Судові рішення в цих справах прийняті із застосуванням відповідних норм матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Приймаючи постанову, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині розірвання договору оренди від 17.08.2006 і в частині стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 143 104 грн. та погодився з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення пені, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відповідачем не виконано умови договору оренди та укладених до нього додаткових угод в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі.

Водночас, приймаючи постанову від 19.04.2011 у справі №4/151-10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про розірвання договору оренди, у зв'язку з тим, що матеріалами справи не підтверджено та прокурором і позивачем не доведено зазначених в позові підстав для розірвання спірного договору, а саме: не надано доказів направлення відповідачу (орендарю) та одержання останнім повідомлення наймодавця про відмову від договору оренди у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд; відсутній обґрунтований розрахунок простроченої орендної плати та рішення суду про стягнення простроченої орендної плати; не надано доказів того, що через порушення відповідачем пункту 3.2.3 договору, позивачу як орендодавцю була завдана шкода, та не надано документів, які б свідчили про те, в якому стані був переданий об'єкт оренди відповідачу (його стан, балансова вартість тощо) та не надано доказів, які б свідчили про те, що стан об'єкту оренди погіршився; не доведено факт утримання об'єкту оренди в неналежному протипожежному стані; не доведено, яким чином порушення відповідачем пункту 3.2.4 договору щодо обов'язку страхування орендованого майна завдало шкоди орендодавцю та об'єкту оренди.

У постанові від 29.03.2011 у справі №16/199, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи про те, що позивачем не доведено з посиланням на конкретні письмові докази позовні вимоги; позивачем не було направлено відповідачу (орендарю) та одержання останнім повідомлення наймодавця про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Тобто, правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних підстав позову і фактичних обставин справи.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 01.03.2011 у справі № 5002-23/3532-2010 у зв'язку з тим, що даною постановою скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2010, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на них не можуть здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

Зважаючи на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити дочірньому підприємству "Сток -Сервіс" приватного підприємства "Еліпс" у допуску справи №5021/967/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя А. Демидова Судді: С. Владимиренко Т. Козир М. Малетич С. Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)