Ухвала суду № 25176185, 12.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2012 р. № 5015/1139/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мирошниченка С.В.суддів:Демидової А.М. Малетича М.М. Подоляк О.А. Селіваненка В.П.

розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Сколівське кар'єроуправління"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 22.11.2011у справі№ 5015/1139/11за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"доВідкритого акціонерного товариства "Сколівське кар'єроуправління"простягнення заборгованості в розмірі 254 897,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2011 у справі № 5015/1139/11 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Сколівське кар'єроуправління" заборгованості в розмірі 254 897,51 грн., яка виникла за договором фінансового лізингу від 26.09.2008 №-09/08.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі № 5015/1139/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 у справі № 5015/1139/11, рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2011 частково скасовано: стягнуто з відповідача на користь позивача 184 167,33 грн. заборгованості, в іншій частині рішення залишено без змін.

Відкритим акціонерним товариством "Сколівське кар'єроуправління" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2011 у справі № 5015/1139/11, у якій заявник просить скасувати згадану постанову Вищого господарського суду України та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2011, а рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2011 у вказаній справі залишити без змін. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі № 5023/1468/11 та від 03.11.2011 у справі № 5024/344/2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 204, частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах щодо стягнення з лізингоодержувача на користь лізингодавця вартості непогашеного предмета лізингу з розрахунку на припинення договірних правовідносин між сторонами. Крім того у заяві вказано про неправильне застосування судом касаційної інстанції при вирішенні справи № 5015/1139/11 частин другої та четвертої статті 13 Конвенції УНІДРА про міжнародний фінансовий лізинг, ратифіковану Україною та про нездійснення судом касаційної інстанції оцінки дій суду апеляційної інстанції, якими він порушив приписи частини третьої статі 101 ГПК України та вийшов за межі заявлених позовних вимог.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5015/1139/11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі № 5023/1468/11, оскільки при прийнятті зазначеної постанови суд касаційної інстанції, застосувавши частину четверту статті 631 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статтю 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" дійшов аналогічних висновків щодо стягнення з відповідача (лізингоодержувача) на користь позивача (лізингодавця) вартості непогашеного предмета лізингу з розрахунку на час припинення договірних правовідносин між сторонами, що й у справі № 5015/1139/11, про перегляд постанови у якій подано заяву.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Посилання заявника на неповне дослідження судом касаційної інстанції обставин справи, невірне здійснення оцінки доказів та незастосування судом касаційної інстанції Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг не відповідає приписам пункту 1 статті 11116 ГПК України.

Не приймаються колегією суддів до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 03.11.2011 у справі № 5024/344/2011 в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано рішення суду першої та постанову апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на таку постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Сколівське кар'єроуправління" у допуску справи № 5015/1139/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.МирошниченкоСуддіА.Демидова М.Малетич О.Подоляк В.СеліваненкоKAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)