Ухвала суду № 25176198, 14.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 червня 2012 р. № 5021/1138/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддів:Бакуліної С.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П.,розглянувши заяву Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі товариства з обмеженою відповідальністю,про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 08.02.2012у справі№5021/1138/2011за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"доСпільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі товариства з обмеженою відповідальністютретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" в особі ліквідатора Нагорнєвої Тетяни Володимирівнипростягнення 414654,40 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 414 654,40 грн. заборгованості за продукцію (насіння цукрового буряку, суперагро, кукурудзи) за видатковими накладними та договором від 10.01.2008 про відступлення права вимоги. Рішенням господарського суду Сумської області від 13.07.2011 у справі №5021/1138/2011 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 414 654,40 грн. боргу. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 13.07.2011 скасовано та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2012 у справі №5021/1138/2011 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Спільне агрохімічне підприємство "Родючість" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2012 у справі №5021/1138/2011, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 525, 526, 601 Цивільного кодексу України, а також порушенням статті 129 Конституції України щодо такої засади судочинства як законність, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2011 у справі №33/209-07, від 11.07.2011 у справі №28/15пд, від 20.12.2011 у справі №5023/3690/11.

Розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2012 у справі №5021/1138/2011, залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та стягнення заборгованості, суд касаційної інстанції на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи виходив з того, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не оплатив отримані від позивача товарно-матеріальні цінності на підставі видаткових накладних, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість, право на стягнення якої перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги від 10.01.2008. При цьому суд касаційної інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на те, що зобов'язання сторін припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки з протоколів, які нібито укладені первісним кредитором і відповідачем та підтверджують зарахування (припинення зобов'язань) за накладними, не вбачається з яких підстав виникла заборгованість та її правова природа (поставка, штрафні санкції чи ін.). Крім цього, відповідач належних доказів погашення заборгованості за видатковими накладними та договором відступлення права вимоги від 10.01.2008 і додаткової угоди до нього суду не надав.

Водночас у постанові від 29.06.2011 у справі №33/209-07 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки заявлені до стягнення суми заборгованості є погашеними в силу приписів статті 601 Цивільного кодексу України шляхом проведення заліку зустрічних однорідних зобов'язань, що здійснений за заявою однієї сторони (відповідача у справі). При цьому Вищий господарський суд України виходив з того, що зобов'язання сторін за договорами є однорідними, оскільки позивач та відповідач в межах укладених сторонами договорів мають грошові зобов'язання один перед одним та строк виконання таких зобов'язань станом на дату направлення заяви в порядку статті 601 Цивільного кодексу України настав; крім того, судом касаційної інстанції враховано те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заперечень або незгоди з приводу проведеного заліку на підставі заяви відповідача за договорами, наявності спірних (неврегульованих питань), в тому числі будь-яких мотивованих заперечень стосовно існування своєї заборгованості перед відповідачем.

Разом з тим, у постанові від 11.07.2011 у справі №28/15пд предметом позову є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові, Вищий господарський суд України виходив з того, що оспорювана позивачем заява відповідача по своїй суті є відповіддю на лист позивача, тобто не є одностороннім правочином в розумінні положень Цивільного кодексу України, а тому не може визнаватися недійсною в судовому порядку; в той час, як залік зустрічних однорідних вимог, про який йдеться у позові, проведений на підставі листа відповідача, що не був предметом оскарження у цій справі.

У постанові від 20.12.2011 у справі №5023/3690/11 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань сторін на суму 794113,21 грн., оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що ці зобов'язання є зустрічними, однорідними, а в матеріалах справи відсутні докази щодо незгоди позивача на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та про оспорювання позивачем заявленої вимоги.

Таким чином, спростовуються доводи заявника про ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Спільному агрохімічному підприємству "Родючість" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в допуску справи № 5021/1138/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)