Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4695/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - Маринеч О.С. (довіреність від 14.02.2012 б/н)
від відповідача - Неженець А.М. (довіреність від 27.02.2012 б/н)
від третьої особи - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес»
до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області
про скасування постанови від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів та зобов'язати вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/4695/2012 за адміністративним позовом комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, в якому позивач просить:
- скасувати постанову від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів;
- зняти арешт з коштів № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755, що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755, що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес», винесена відповідачем безпідставно, оскільки ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі № 2а-3678/11/1270 комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року по справі № 2а-3678/11/1270 за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» про стягнення економічних санкцій в сумі 21280,02 грн. строком на тридцять сім місяців, починаючи з квітня 2012 року по квітень 2015 року включно, шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 575,14 грн. заборгованості в сумі 21280,02 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції у судовому засіданні адміністративний позов визнав повністю, про що надав усні пояснення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області, як сторону виконавчого провадження.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (арк. справи 10, 13-14).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судової справи та встановлено під час судового розгляду, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 з комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» на користь Державного бюджету України стягнуто економічні санкції у розмірі 21280,22 грн. (арк. справи 25-27).
Згідно відомостей із автоматизованої системи документообігу суду «Комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду» постанова Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалась і у відповідності із частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили.
02 серпня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 стягувачу Державній інспекції з контролю за цінами в Луганській області видано виконавчий лист про стягнення з комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» на користь Державного бюджету України економічних санкцій у розмірі 21280,22 грн. (арк. справи 53).
Постановою відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 15 серпня 2011 року ВП № 28112223 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 про стягнення з комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» на користь Державного бюджету України економічних санкцій у розмірі 21280,22 грн. (арк. справи 52).
У зв'язку з невиконанням виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 у добровільному порядку в строк до 22 серпня 2011 року з боржника комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, - 2128,00 грн. та витрати на проведення виконавчих дій згідно акта державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 22 серпня 2011 року в сумі 31,62 грн. (арк. справи 49), про що винесені відповідні постанови від 22 серпня 2011 року ВП № 28112223 (арк. справи 50, 51).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі № 2а-3678/11/1270 задоволено заяву комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» про розстрочення виконання судового рішення та розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 про стягнення з комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» на користь Державного бюджету України економічних санкцій у розмірі 21280,22 грн. строком на тридцять сім місяців починаючи з квітня 2012 року по квітень 2015 року включно шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 575,14 грн. щомісячно (арк. справи 31).
23 квітня 2012 року на підставі статей 11, 52 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» постановами відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року № 2а-3678/11/1270 накладено арешт на кошти, що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755 (арк. справи 37). Зазначені постанови комунальне підприємство госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» отримало 25 квітня 2012, про що зазначено у позовній заяві.
Згідно із частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України правила даної статті, яка регламентує питання поновлення та продовження процесуальних строків, не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Судом встановлено, що з позовом про оскарження постанови відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року № 2а-3678/11/1270 про арешт коштів, що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755, комунальне підприємство госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» зверталось до Первомайського міського суду Луганської області, який ухвалою від 23 травня 2012 року повернув адміністративний позов у зв'язку з тим, що ця справа йому не підсудна (арк. справи 32, 43). Одразу після отримання ухвали Первомайського міського суду Луганської області від 23 травня 2012 року про повернення адміністративний позову, позивач 06 червня 2012 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 07 червня 2012 року у справі № 2а/1270/4356/2012 залишив адміністративний позов без руху, а ухвалою від 27 червня 2012 року повернув адміністративний позов у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху (арк. справи 45, 47).
На підставі позовної заяви та наявних у справі матеріалів в ході судового розгляду справи суд знайшов підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, а тому зазначений адміністративний позов судом не залишається без розгляду, а розглядається та вирішується по суті.
За результатами судового розгляду, суд прийшов до висновку про необхідність скасування зазначених постанов відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 та зняття арешту з коштів, що був накладений цими постановами, з огляду на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом (тут і надалі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).
У відповідності із статтею 17 України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Частиною 2 статті 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частиною 1 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений статтею 52 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»:
- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (частина 1);
- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (частина 2);
- на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (частина 4);
- стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця (частина 6).
Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною 2 статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частини 3 і 4 статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
Питання зняття арешту з майна врегульовані статтею 60 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»:
- особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1);
- у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина 2);
- з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту (частина 3);
- у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту (частина 4);
- у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (частина 5).
Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі № 2а-3678/11/1270 розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі № 2а-3678/11/1270 про стягнення з комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» на користь Державного бюджету України економічних санкцій у розмірі 21280,22 грн. строком на тридцять сім місяців починаючи з квітня 2012 року по квітень 2015 року включно шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 575,14 грн. щомісячно, суд прийшов до висновку, що постанови відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів боржника за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року № 2а-3678/11/1270 у межах суми 23439,64 грн. та 23469,64 грн., що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755, винесені без дотримання положень частини 4 статті 36 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», а тому вони підлягають скасуванню, а накладений на кошти арешт підлягає зняттю.
Позивач у позовній заяві просить суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів боржника. В ході судового розгляду справи судом встановлено, що арешт на кошти боржника накладений не однією, а двома постановами відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів боржника (арк. справи 37).
Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зважаючи на обставини справи, з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів боржника за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року № 2а-3678/11/1270, що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до частини 1 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, у пункті 1 частини 1 статті 7 зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи вищезазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», з Державного бюджету України на користь комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» підлягає стягненню судовий збір в сумі 32,82 грн., з яких 32,19 грн. - судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, 0,63 грн. - переплачена сума судового збору.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 липня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області, про скасування постанови від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити повністю.
Скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 23 квітня 2012 року ВП № 28112223 про арешт коштів боржника за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року № 2а-3678/11/1270, що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755.
Зняти арешт з коштів у межах суми 23439,64 грн., що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 26009155577001, № 26008155577002 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, код 34724755 та у межах суми 23469,64 грн., що належать комунальному підприємству госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» та містяться на рахунках № 2604712640111, № 2600312640110, № 2600312640111 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988, код 34724755.
Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство «Прогрес» (ідентифікаційний код 34724755, місцезнаходження: 93280, Луганська область, м. Первомайськ, смт. Тошківка, вул. Мічуріна, буд. 27-А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 32,82 грн. (тридцять дві гривні вісімдесят дві копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 липня 2012 року.
СуддяТ.І. Чернявська
Судове рішення № 25172693, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/4695/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: