Рішення № 25171290, 18.07.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 2 - 2333/12

РІШЕННЯ

Іменем України

«12»липня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Белоконної І.В.

при секретарі Поливко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах Міністерства фінансів України, Національного банку України, Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду в інтересах Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 3285705,22 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 22.03.2007 року між ПАТ «РОДОВІД БАНК»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 15.3/ІЖ-096.07.01, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 240000,00 доларів США з терміном повернення до 22.03.2028 року. З метою виконання зобов'язань за вказаним договором, 22.03.2007 р. між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Відповідач зобов'язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, проте взятих на себе зобов'язань не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість. В ході розгляду справи позивач зменшив свої вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №15.3/ІЖ-096.07.1 від 22.03.2007р. в загальному розмірі 2 963 117(два мільйона дев'ятсот шістдесят три тисячі сто сімнадцять) грн. 83 коп., також судові витрати в розмірі 2945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 57 коп.

У судовому засіданні представник прокуратури Дніпровського району м. Києва позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Міністерства фінансів України Онашко Є.М. у судовому засіданні також підтримала позов та просила його задовольнити.

Представник позивача ПАТ «РОДОВІД БАНК»Слічна С.І. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов визнала частково та зазначила, що дійсно між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір. З метою виконання зобов'язань за вказаним договором, 22.03.2007 р. між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Протягом тривалого часу відповідачем належним чином виконувались зобов'язання за кредитним договором та виплачувались необхідні платежі. Однак, у зв'язку з настанням скрутного матеріального становища відповідач не в змозі був продовжувати сплачувати кредит. У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості до ОСОБА_2 звертались представники позивача з метою отримання його згоди на добровільну реалізацію предмета іпотеки, на що відповідну згоду було отримано. Відповідач неодноразово повідомляв позивача про намір добровільного погашення кредитної заборгованості шляхом реалізації предмета іпотеки, однак позивач продовжував нараховувати проценти, штраф та пеню за кредитним договором. Представник відповідача просила застосувати позовну давність до грошових вимог ПАТ «РОДОВІД БАНК»у зв'язку з виконанням умов кредитного договору та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо сплати пені та 3% річних в повному обсязі у зв'язку з тим, що сплинув строк позовної давності в цій частині позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

22.03.2007 року між Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 15.3/ІЖ-096.07.01, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 240000,00 доларів США з терміном повернення до 22.03.2028 року. (а.с 6-9)

З метою виконання зобов'язань за вказаним договором, 22.03.2007 р. між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 10-15)

Відповідно до вказаного кредитного договору позичальник зобов'язувався погашати кредит рівними частками в сумі 953,00 доларів США та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не виплачує основну суму кредиту та не сплачує проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.3 кредитного договору у разі непогашення заборгованості перед банком у строк, передбачений п. 1.1 кредитного договору, банк звертає стягнення на предмет іпотеки. Позичальник відповідає перед банком за зобов'язаннями, що випливають з договору всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 4.5 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, у разі недотримання позичальником умов договору, банк має право вимагати дострокового повернення одержаної суми кредиту та сплати нарахованих за ним процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2011 року банком на адресу відповідача було направлено повідомлення-претензію № 10.4-11-б.б/15108 щодо погашення залишку заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом та пені за порушення виконання зобов'язань. (а.с. 19-21)

Заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 371732,61 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України становить 2963117,83 грн., з яких: 222864,00 доларів США -кредит; 109475,55 доларів США -нараховані проценти за користування кредитом, 32080,12 доларів США -нарахована пеня та 7312,94 доларів США -три відсотки річних від простроченої суми. (а.с. 94-95)

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 даного кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.09 № 580 державою здійснено капіталізацію АТ «РОДОВІД БАНК», у зв'язку з чим на сьогодні 99,99% статутного капіталу Банку належить державі в особі Міністерства фінансів України.

Не одержання прибутку Банку від виконання банківських операцій може призвести до погіршення фінансового стану установи, що негативно вплине на повернення грошових коштів численним вкладникам банку, а також може призвести до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, можливості кредитування вітчизняного виробника, розвитку банківського сектору економіки, всебічного банківського сектору економіки, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб, що порушує інтереси держави.

Відповідно до процесуального законодавства України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення прокурора до суду з позовною заявою про захист прав інших осіб, у тому числі юридичних, у випадках порушення інтересів держави.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК»2963117,83 грн. заборгованості за кредитним договором 15.3/ІЖ-096.07.1 від 22.03.2007 року.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача в дохід держави також підлягає судовий збір.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 536, 550, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050 та 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.05.1998р) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитним договором №15.3/ІЖ-096.07.1 від 22.03.2007р. в загальному розмірі 2 963 117 (два мільйона дев'ятсот шістдесят три тисячі сто сімнадцять) грн. 83 коп., також судові витрати в розмірі 2945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 57 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.В. Белоконна

18.07.2012 Справа № 2-2333/12