Рішення № 25170799, 17.07.2012, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 2-1435/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13»червня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -судді - Жежери О.В.,

при секретарі - Гриненко І.В.,

за участю представника позивача - Бабича Є.М.,

та представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»до ОСОБА_2, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування збитків в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ СК «Україна»звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 та просило суд постановити рішення, яким стягнути з останнього шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 16 801,28 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що між ВАТ «СК «Країна», правонаступником якого є ПАТ СК «Країна»та ОСОБА_4 було укладено договір автомобільного страхування № 23/003076/ПР/2.1.5.1/А від 05.09.2007 року, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом undai Trajet»державний номер НОМЕР_1. 23.11.2007 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Trajet»державний номер НОМЕР_4 внаслідок чого він зазнав пошкоджень. Відповідно до Довідки ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України м. Києва за №3761/07 від 01.12.2007 року, винним у вчиненні правопорушення за фактом ДТП, яка мала місце 23.11.2007 року, було визнано відповідача. Згідно з довідкою ДАІ від 23.11.2007 року встановлено, що застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження: деформацію заднього бамперу та кришки багажнику. Відповідно до Звіту №2028 від 17.12.2007 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в вищевказаній ДТП, склала 17 377,88 грн. На підставі заяви страхувальника (повідомлення про страховий випадок) від 23.11.2007 року; листа-розпорядження вигодонабувача №416 від 31.01.2008 року; звіту №2028 від 17.12.2007 року; квитанції №170543 від 27.11.2007.; страхового акту №2682(23) від 20.12.2007 року Позивачем було проведено розрахунок розміру страхового відшкодування, яке становило 16 801,28 грн. Позивач на виконання умов Договору страхування перерахував на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 16 801,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №611 від 31.01.2008 року.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києві від 07.09.2011 року позов було задоволено у повному обсязі.

05.10.2011 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення від 07.09.2011 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення була задоволена, заочне рішення від 07.09.2011 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду.

До початку розгляду справи до участі у справі у якості співвідповідача було залучено ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА».

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути в порядку регресу з ОСОБА_2 83, 28 гривень, а з ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»- 16 718,28 гривень, а також просив стягнути з відповідачів судові витрати у справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу, була застрахована згідно полісу ВА/6861270 від 17.09.2007 року у НАСК «Оранта». Згідно даного полісу ліміт відповідальності страховика становить 35 000 грн. Крім того, представник даного відповідача посилався на пропуск позивачем строків позовної давності.

Представник відповідача ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»в судовому засіданні позовні вимоги до ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»не визнав та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач не звертався в установленому законом порядку з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу та на порушення строків позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що між ВАТ «СК «Країна», правонаступником якого є ПАТ СК «Країна»та ОСОБА_4 було укладено договір автомобільного страхування № 23/003076/ПР/2.1.5.1/А від 05.09.2007 року, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом undai Trajet»державний номер НОМЕР_1.

23.11.2007 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Оpel Corsа», державний номер НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_2 та автомобіля Trajet»державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4

Відповідно до Довідки ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України м. Києва за №3761/07 від 01.12.2007 року, винним у вчиненні правопорушення за фактом ДТП, яка мала місце 23.11.2007 року, було визнано відповідача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.12.2007 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому вона, як особа, що керувала автомобілем «Оpel Corsа», державний номер НОМЕР_3, є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.

Встановлено, що між ЗАТ «АСК «ІНГО Україна», правонаступником якого є ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»та ОСОБА_5 був укладений 03.11.2007 року було укладено договір страхування транспортних засобів № 330542391, згідно якого було застраховано автомобіль «Мазда»державний номер НОМЕР_5.

Внаслідок ДТП автомобілю Trajet»державний номер НОМЕР_1 було завдано механічних пошкоджень.

Згідно з довідкою ДАІ від 23.11.2007 року встановлено, що застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження: деформацію заднього бамперу та кришки багажнику.

Відповідно до Звіту №2028 від 17.12.2007 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в вищевказаній ДТП, склала 17 377,88 грн.

За умовами договору страхування страховик відшкодовує вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля.

Позивач на підставі заяви страхувальника ОСОБА_4 від 23.11.2007 року, листа-розпорядження вигодонабувача № 416 від 31.01.2008 року, звіту № 2028 від 17.12.2007 року, квитанції № 170543 від 27.11.2007 року, страхового акту 2682 (23) від 20.12.2007 року здійснив виплату страхового відшкодування своєму Страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 31.01.2008 року.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Крім того, право зворотної вимоги (регресу) ПАТ СК «Країна»до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування передбачено також с.11, п. 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином до позивача перейшло право вимоги щодо відшкодування збитків в порядку регресу до відповідача ОСОБА_2, як особи, винної у заподіянні збитків.

Також судом встановлено, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП було застраховано у ВАТ «НАСК «ОРАНТА»за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/68651270 від 17.09.2007 року. Ліміт відповідальності за даним Полісом становить 35 000,00 грн., а франшиза - нуль грн.

Згідно п. 9.1 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).

Стаття 1191 ЦК України передбачає, що закон надає право зворотної вимоги (регресу) особі, яка відшкодувала шкоду, завдану іншої особою. Отже, регресна вимога переходить до страховика лише після виплати страхового відшкодування в повному обсязі, а саме з 31.01.2008 року.

Судом встановлено, що перший позов ПАТ «СК «Країна»був поданий до Зарічного районного суду м. Суми 31.01.2011 року у зв'язку із наявною інформацією про проживання відповідача у м. Суми, тобто в строки. 07.02.2011 року Зарічний районний суд м. Суми повернув позовну заяву ПАТ «СК «Країна»для подання до належного суду. Згідно з отриманими ПАТ «СК «Країна»відомостями з адресного бюро м. Києва, відповідач проживає у АДРЕСА_1 Отримавши дану інформацію, ПАТ «СК «Країна»звернулося з позовом до Оболонського районного суду м. Києва.

Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Тому ПАТ «СК «Країна»вважає, що строки позовної давності пропущені не були.

З врахуванням положень ч. 2 ст. 264 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем строку позовної давності, чим спростовуються доводи відповідача про зворотне.

Наведеним спростовуються твердження представників відповідачів про пропуск позивачем строків позовної давності.

Разом з тим, позовні вимоги до ОСОБА_2 в частині стягнення частини страхового відшкодування не підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу, була застрахована згідно полісу ВА/6861270 від 17.09.2007 року у НАСК «Оранта», франшиза є нульовою.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з ВАТ «НАСК «ОРАНТА», оскільки в судовому засіданні встановлено, що до позивача перейшло право вимоги, яке власник пошкодженого автомобіля має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача ВАТ «НАСК «ОРАНТА»пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню кошти на користь позивача у відшкодування понесених ним судових витрат, а саме 288 грн. 02 коп.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 27, 33 Закону України «Про страхування», ст.38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 260, 264, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(ідентифікаційний код 00034186), на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(ЄДРПОУ 20842474) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 801 (шістнадцять тисяч вісімсот одну) грн. 28 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(ідентифікаційний код 00034186), на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(ЄДРПОУ 20842474) судові витрати пов'язані з оплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 168 грн. 02 коп., а всього стягнути 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 02 коп.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»до ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя: О.В. Жежера

17.07.2012 Справа № 2-1435/12